Постанова

від 27.05.2009 по справі 32/50-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/50-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           27.05.2009                                                                             Справа№  32/50-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів – Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі –Міняйло В.В.

        за участю представників сторін:

        позивач: Ковальчук Д.Ю.

        відповідач: Бондар І.Л., Сизонов Є.О.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська компанія "Шерман", м. Дніпропетровск на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  02.04.09р. у справі № 32/50-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Техпоставка”, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська компанія "Шерман", м. Дніпропетровск

про стягнення 13 496,69 грн.,

                                                    ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 13 496,69 грн., що становить суму основної заборгованості за договором про надання юридичної допомоги у розмірі 9 000 грн., 4036,58 грн. інфляційних  втрат та 460,11 - 3% річних.  

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2009  року у справі № 32/50-09 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про невиконання відповідачем договірних зобов'язань, розірванням спірного договору за згодою сторін та про обов'язок повіреного повернути отримані грошові кошти; нарахування  інфляційних втрат та відсотків річних за невиконання виконання грошового зобов'язання передбаченого нормами чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та припинити провадження у справі. Обґрунтовуючи вимоги скарги, скаржник послався на:

- пред'явлення позову товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим об'єднанням „Техпоставка”;

- ухвалення господарським судом рішення у справі стосовно іншої особи - товариства з обмеженою відповідальністю „Техпоставка”, яке не являється стороною у справі;

- ненадання судом відповідачу можливості надати заперечення по суті спору.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 27.05.09р.

В судовому засіданні 27.05.09р.оголошено вступну та резолютивну частини.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 21.03.05р. між ТОВ „Техпоставка” (Довіритель) та ТОВ АК „Шерман” (Повірений) був укладений договір № 21/03 про надання юридичної допомоги, відповідно до якого Довіритель поручив, а Повірений прийняв на себе зобов'язання по захисту інтересів позивача з метою стягнення з винних осіб суми майнової шкоди, спричиненої зсувом в Аптекарській балці в розмірі орієнтовно 1 млн.грн.

Пунктом 3.1 договору сторонами були узгоджені вартість послуг та порядок їх оплати, згідно якого 10 000грн. позивачу належало перерахувати повіреному протягом 5 днів після підписання договору та 10% від стягнутої суми –за остаточним розрахунком.

Відповідно до п. 6.4 договору виконання повіреним своїх зобов'язань повинно фіксуватися двосторонніми актами приймання-передачі виконаних робіт.

Таким чином, правовідносини між сторонами виникли з договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов договору позивачем платіжним дорученням №408 від 22.03.05р. були перераховані відповідачу грошові кошти у сумі 10 000грн.; вартість послуг наданих позивачем на виконання зобов'язань за договором склала 1000 грн., що посвідчується актом виконаних робіт від 29.09.06р.

Доказів надання послуг в іншому (більшому) обсязі матеріали справи не містять; не прилучені відповідні докази і до апеляційної скарги.

Наслідком неналежного виконання договірних зобов'язань з боку відповідача явилося розірвання сторонами договору, що посвідчується листами позивача №90 від 21.05.07р. та відповідача №22/06 від 06.06.07р. З тексту зазначеного листа ТОВ АК „Шерман” убачається, що відповідач проти пропозиції позивача щодо розірвання договору не заперечував.

Частиною 1 статті 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Дії сторін по погодженню пропозиції щодо розірвання договору відповідають п.6.2 договору, згідно якого всі зміни та доповнення до договору повинні складатися в письмовій формі, узгоджуються з приписами чинного законодавства та являються правомірними.

Таким чином, розірвання договору здійснено сторонами у письмовій формі шляхом обміну відповідними листами.

В силу ч.2 ст.653 ЦК України правовими наслідками розірвання договору являється припинення зобов'язань.

Відповідно до приписів ст.1212 ЦК України обов'язком особи, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, є повернення цього майна потерпілому. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Такою обставиною є розірвання договору та повернення в зв'язку з цим грошових коштів.

За вказаних обставин вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати та висновок господарського суду щодо задоволення останніх відповідають приписам чинного законодавства.

Апеляційним судом не приймається до уваги твердження скаржника про ухвалення господарським судом рішення щодо іншої особи, як таке що спростовується матеріалами справи. Помилка, допущена в назві підприємства в позовній заяві, була виправлена позивачем заявою від 19.03.09р.; виправлення прийнято господарським судом та відображено безпосередньо в рішенні суду; прийняття окремого процесуального документа за заявою про виправлення помилок процесуальне законодавство не передбачає; наразі не винесення такої ухвали не являється підставою для скасування рішення.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

                                                          ПОСТАНОВИВ :          

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2009 року у справі №32/50-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська компанія „Шерман” - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

              Головуючий                                                                             І.В. Тищик

              Судді:                                                                                        Л.О.Чимбар

                                                                                                                  Л.В. Чоха