Рішення

від 07.05.2009 по справі 35/116-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/116-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2009 р.                                                            Справа № 35/116-09

вх. № 3074/5-35

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Красюк В.Ю., дов. б/н від 10.04.2009р.  відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами МАСТ-ІНВЕСТ", м. Харків  

до  Харківського акціонерного комерційного Земельного банку, м.Харків  

про стягнення 1206964,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами МАСТ – ІНВЕСТ”) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача (Харківського акціонерного комерційного Земельного банку) 1206964,49 грн., а також віднесенню на відповідача витрат по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

          Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що між сторонами було укладено  договір банківського рахунку №3526/Т-11 від 28.05.2009р. на здійснення розрахунково – касового обслуговування в національній валюті на поточному рахунку №26502019828, всупереч умовам якого відповідач не виконав у встановлені даним договором строки доручення позивача на перерахування грошових коштів. Позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити про причини невиконання зобов`язань щодо виконання платіжених доручень, у відповіді відповідач посилався на тимчасові ускладнення в діяльності банку та звернувся з проханням перенести доручення на деякий час. Протягом березня 2009р. відповідач не виконав платіжні доручення на переказ коштів на загальну суму 1183375,00 грн., з урахуванням чого позивач був позбавлений можливості отримати готівкові кошти для виплати заробітної плати за березень 2009р., тому листом за №126 від 08.04.2009р. позивач повідомив відповдіача про розірвання договору з 11.04.2009р. та зазначив про необхідність перерахування відповідачем залишку коштів на інший рахунок, однак відповідачем цього зроблено не було, з урахуванням чого позивач просить суд стягнути на його користь 1206964,49 грн. залишку грошових коштів, які знаходяться на рахунку позивача в установі банку.

          В судовому засіданні 06.05.2009р. представником відповідача було надано клопотання про зобов`язання позивача надати відповідачеві копію позовної заяви та доданих до неї документів та перенести розгляд справи для ознайомлення з його змістом та надання відзиву на позов.

          Суд, розглянувши дане клопотання, встановив, що в матеріалах справи наявний опис поштового вкладення, відповідно до якого позивач надіслав відповідачу копію позовної заяви з додатками, тому в частині зобов`язання надати копію позовної заяви та доданих до неї документів слід відмовити.

          В частині перенесення розгляду справи для ознайомлення зі змістом позовної заяви та надання відзиву суд прийшов до висновку, що відповідач мав змогу ознайомитись з матеріалами справи згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України з 15.04.2009р., тому в задоволенні в цій частині клопотання слід відмовити як у необгрунтованому та такому, що затягує судовий процес.

В  судовому засіданні 06.05.2009р. було оголошено перерву до 07.05.2009р. о  15:00.

Представник позивача в судовому засіданні 07.05.2009р. звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. Надав картку рахунку, копію виписки та ухвалу господарського суду від 27.04.2009р. з відміткою про отримання відповідачем, які судом долучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між сторонами 28.05.2008р. було укладено договір банківського рахунку №3526/Т-11 на обслуговування розрахунково – касового обслуговування в національній валюті на поточному рахунку №26502019828, відповідно до п.1.1. якого предметом даного договору є відкриття поточного рахунку у банку та виконання усіх видів розрахункових та касових операцій, передбачених режимом даного рахунку.

Відповідно до п.2.1.1. Договору відповідач зобов`язується належним чином виконувати умови договору банківського рахунку.

Пунктом 2.1.4. Договору встановлено обов`язок відповдіача забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунок позивача.

Відповідно до ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України за  договором  банківського  рахунка  банк  зобов'язується приймати   і   зараховувати   на   рахунок,   відкритий  клієнтові (володільцеві  рахунка),  грошові  кошти,   що   йому   надходять, виконувати   розпорядження  клієнта  про  перерахування  і  видачу відповідних  сум  з  рахунка  та  проведення інших операцій за рахунком.

          Відповідно до п.8.1. ст.8 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк  зобов'язаний  виконати   доручення   клієнта,   що міститься  в  розрахунковому  документі,  який  надійшов  протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Як вбачається із матеріалів справи, доручення позивача щодо платіжних доручень №69 від 11.03.2009р. на суму 25,00 грн., №70 від 11.03.2009р. на суму 1710,00 грн., №71 від 12.03.2009р. на суму 340,00 грн., №72 від 11.03.2009р. на суму 1600,00 грн., №73 від 11.03.2009р. на суму 1700,00 грн., №74 від 27.03.2009р. на суму 1178000,00 грн. відповідачем не виконано, грошові кошти не перераховано.

          Відповідно до ч.3 ст.1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний  вчиняти  для  клієнта  операції,  які передбачені  для  рахунків  даного  виду   законом,   банківськими правилами  та звичаями ділового обороту,  якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

          Згідно ст.1073 Цивільного кодексу України у разі  несвоєчасного  зарахування  на  рахунок  грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення  банком  розпорядження  клієнта  про перерахування  грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну  суму  на  рахунок клієнта   або   належного   отримувача.

Листом за №126 від 08.04.2009р. позивач повідомив відповідача про розірвання спірного договору з 11.04.2009р. та надав доручення перерахувати залишок грошових коштів на банківський рахунок п/р №26505052300197 у відділенні №12 ХГРУ Приватбанк, МФО 351533.

Відповідно до ч.1 ст.1075 Цивільного кодексу України договір банківського   рахунку розривається  за  заявою клієнта у будь-який час.

          Як вбачається із матеріалів справи, станом на день подачі позову до суду відповідач законні вимоги позивача не виконав, залишок грошових коштів не перерахував на інший рахунок, вказаний у вищенаведеному листі.

          Як вбачається з виписок з поточного рахунку №26502019828 відповідачем виконані доручення позивача на перерахування коштів та на видачу готівки частково, а саме у розмірі 46659,85 грн., з урахуванням чого боргу відповідача перед позивачем на дату винесення судом рішення склав 1160304,64 грн.

Відповідно до ч.3 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку зацікавлена особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

          Згідно ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          При таких обставинах, враховуючи порушення відповідачем законних вимог позивача після розірвання спірного договору в частині переказу грошових кошті, які на момент винесення рішення судом становлять 1160304,64 грн. та неперерахування залишку грошових коштів на інший рахунок позивача, суд вважає вимогу позивача обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодекса України  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодекса України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодекса України господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 1160304,64 грн., з урахуванням виконання доручень після подачі позову до суду витрати по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення слід віднести на відповідача.

Керуючись ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд:   

ВИРІШИВ:

          В задоволенні клопотання відповідача про зобов`язання надати копію позовної заяви та доданих до неї документів та перенесення розгляду справи – відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Харківського акціонерного комерційного Земельного банку (61057, м.Харків, вул. Чернишевського, 4, к/р №32002179600 в Управління НБУ у Харківській області, код ЄДРПОУ 19358721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами МАСТ – ІНВЕСТ” (61024, м.Харків, вул. Гуданова, 9/11, р/р №26505052300197 у відділенні №12 ХГРУ ПРИВАТБАНК, МФО 351533, код ЄДРПОУ 33675346) 1160304,64 грн. основного боргу, 12069,64 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заходи забезпечення позову скасувати після набранням рішення законної сили.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 07.05.2009р.