Рішення

від 12.05.2009 по справі 35/123-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/123-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2009 р.                                                            Справа № 35/123-09

вх. № 3193/5-35

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Давидова О.В.,дов. б\н від 12.02.09р.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга", м. Харків  

до  Закритого акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування", м. Харків  

про стягнення 143520,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (ТОВ "Ольга") звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача (ЗАТ  "Харківський завод транспортного устаткування") на свою користь 127470,00грн. заборгованості, 5167,56 грн. пені, 430,64 грн. річних, 10452,54грн. інфляційних, а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлен належним чином.

Беручи до уваги, що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов"язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Між сторонами, 08.01.08р. було укладено договір поставки №55/08-01-08, відповідно до п.1.1. якого продавець – позивач передає покупцю – відповідачу товар, а відповідач своєчасно приймає та проводить розрахунок за отриманий товар.

Відповідно до п.4.1. договору поставки №55/08-01-08 від 08.01.08р. розрахунок за отриману продукцію проводиться протягом  тридцяти календарних днів з моменту її отримання.

Позивач свої зобов"язання за договором  №55/08-01-08 від 08.01.08р. виконав в повному обсязі, поставивиши відповідачеві продукцію на загальну суму 127470,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №РН-0005534 від 07.10.08р. на суму 8250,00 грн., №РН-0005582 від 09.10.08р. на суму 44418,00грн., №РН-005632 від 13.10.08р. на суму 420,00грн. та №РН-0005669 від 14.10.08р. на суму 74382,00грн.

Як встановлено в процесі розгляду данної справи, відповідач отримав погоджений у договорі товар, але в порушення п.4.1. даного договору його вартісь не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворився перед позивачем борг в сумі 127470,00грн., що документально підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем в процесі розгляду даної справи.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу є обгрунтованими та документально доведеними, з урахуванням чого ця вимога підлягає задоволенню, а борг в сумі 127470,00грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.  

П. 7.3 договору  №55/08-01-08 від 08.01.08р. передбачено, що в разі прострочення оплати отриманого товару, відповідач повинен сплатити позивачеві відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1% від простроченної суми.

Виходячи з наведених норм, позивачем здійснено нарахування відповідачеві 1% річних в сумі 430,64  грн. та інфляційних в сумі 10452,54 грн.

Перевіривши здійсненні позивачем нарахування в цій частині позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити їх та стягнути з відповідача на користь позивача 1% річних в сумі 430,64  грн. та інфляційних в сумі 10452,54 грн.

 Стосовно заявленого позивачем до стягнення 5167,56 грн.  пені, суд відмовляє в задоволенні цих вимог, у зв'язку з наступними обставинами.

Відповідно до ст. 547 ЦК України,  правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення   виконання   зобов'язання вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається зі змісту договору поставки №55/08-01-08 від 08.01.08р., сторонами не було передбачено забезпечення виконання зобов"язання щодо своєчасної сплати за поставку продукції у вигляді пені, а тому  в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відпововідача пені в розмірі 5167,56 грн. слід відмовити.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 127470,00 грн основного боргу, 430,64 грн. річних та 10452,54 грн. інфляційних. Витрати по сплаті держмита підлягають віднесенню пропорційно задоволених позовних вимог. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 526, 547, 625 ЦК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Харківський завд транспортного обладнання" (61035, м.Харків, вул.Каштанова,14, ЄДРПОУ32677185, п/р 260093015164 в АКБ "Золоті Ворота", МФО 351931) на користь Товариства з обмеженоювідповідальністю "Ольга" (61109, м.Харків, вул.Томська,10, ЄДРПОУ 23462996, п/р26009035979300 в АКІБ "Укрсіббанк", МФО 351005) 127470,00 грн основного боргу, 430,64 грн. річних, 10452,54 грн. інфляційних, 1383,53грн. держмита та 113,75грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 5167,56 грн. - відмовити.

Суддя                                                                                            

Рішення підписане 12.05.09р.