Постанова

від 17.03.2014 по справі 826/842/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 березня 2014 року № 826/842/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі Шведі В.С., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Бізнес Естейт" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві проскасування податкового повідомлення-рішення №0008182201 від 26.12.2013 року,

за участю представників:

від позивача: Авраменко С.Г.

від відповідача: Скапоущенко О.Д.

Встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008182201 від 26.12.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки всі господарські операції позивача є реальними, підтверджуються належним чином складеними первинними документами, в силу чого, у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваного0 податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 29.01.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляд на 12.02.2014 року.

В судових засіданнях 12.02.2014 року, 24.02.2014 року та 03.03.2014 року судом оголошувалась перерва в судовому розгляді в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.

В судовому засіданні 17.03.2014 року позивач позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.03.2014 року проти позову заперечив з підстав його необґрунтованості.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірки ТОВ "Сіті Бізнес Естейт", код ЄДРПОУ 37143874 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року по взаємовідносинах з ТОВ "Мегапрофіль", код ЄДРПОУ 34934573.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 2272/26-59-22-01-18/37143874 від 11.12.2013 року, яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту податку на додану вартість за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року у сумі 102089,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення ПДВ та збільшило значення залишку від'ємного значення ПДВ.

На підставі складеного акту перевірки, 26.12.2013 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0008182201, яким зменшено ТОВ "Сіті Бізнес Естейт" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 102089,00 грн. без застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

Вказане податкове повідомлення-рішення винесене на підставі висновку відповідача про відсутність права позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з ТОВ "Мегапрофіль".

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Мегапрофіль" укладено договір підряду № 25-06/13 від 25.06.2013 року на виконання комплексу робіт по монтажу керамогранітної плитки та граніту натурального.

Відповідно до пункту 1.1 предметом цього договору є зобов'язання підрядника виконати комплекс робіт по монтажу керамогранітної плитки та граніту натурального за адресою: м. Київ, пер. Шевченка,3, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи в обсязі, передбаченому в Додатку № 1.

Загальна вартість робіт відповідно до Договірної ціни (Додаток № 1), з урахуванням вартості матеріалів погоджена сторонами та складає 494325,79 грн., в т.ч. ПДВ 20% 82387,63 грн.

На підтвердження виконання позивачем умов договору, останнім, відповідно до платіжного доручення № 322 від 02.07.2013 року на суму 226632,22 грн., платіжного доручення № 357 від 09.07.2013 року на суму 385901,79 грн., платіжного доручення № 446 від 12.08.2013 року на суму 645411,82 грн., платіжного доручення № 447 від 13.08.2013 року на суму 26000,00 грн., платіжного доручення № 543 від 10.09.2013 року на суму 70344,54 грн., платіжного доручення № 544 від 10.09.2013 року на суму 53338,27 грн., платіжного доручення № 613 від 02.10.2013 року на суму 34135,26 грн., платіжного доручення № 614 від 02.10.2013 року на суму 38667,89 грн., платіжного доручення № 736 від 11.11.2013 року на суму 101977,78 грн., платіжного доручення № 737 від 11.11.2013 року на суму 55129,03 грн., платіжного доручення № 888 від 11.12.2013 року на суму 29102,40 грн., платіжного доручення № 942 від 20.12.2013 року на суму 73872,72 грн. та платіжним дорученням № 955 від 25.12.2013 року на суму 29802,39 грн. здійснено оплату за комплекс робіт по монтажу керамогранітної плитки та граніту натурального.

Крім того, в матеріалах справи наявний, акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2013 року та акт № 2 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2013 року, що підтверджують реальність проведених робіт.

Також, виконання ТОВ "Мегапрофіль" комплексу робіт підтверджується, наявними в матеріалах справи, податковими накладними, зокрема, податковою накладною № 31 від 09.07.2013 року на загальну суму 385901,80 грн. в т.ч. ПДВ та податковою накладною № 26 від 02.07.2013 року.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Податковим кодексом України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку-покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають встановленій законодавством формі.

Відповідно до змісту підпункту 201.4. та 201.8 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної.

Обставина фактичної поставки послуг підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг з поставки товару позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, вищезазначені договори, акти приймання виконаних підрядних робіт, податкові накладні мають наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено через визначення конкретних заходів в конкретних вимірних одиницях, вартості, найменування, дат.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на Акт Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в місті Києві № 440/3/22-07-34934573 від 24.10.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Мегапрофіль" (код за ЄДРПОУ 34934573) щодо підтвердження господарських відносин за липень 2013 року, оскільки відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Мегапрофіль", а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві № 0008182201 від 26.12.2013 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві № 0008182201 від 26.12.2013 року.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 2041 (дві тисячі сорок одну) грн. 78 коп. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в місті Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Бізнес Естейт".

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

Постанова складена в повному обсязі та підписана 24.03.2014 року.