Ухвала

від 22.05.2014 по справі 826/842/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/842/14 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2014 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Бізнес Естейт» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Бізнес Естейт» (надалі за текстом - «ТОВ «Сіті Бізнес Естейт») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008182201 від 26 грудня 2013 р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 102 089 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Шевченківському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 09.12.2013 р. по 10.12.2013 р. посадовцями ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сіті Бізнес Естейт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Мегапрофіль».

Результати перевірки оформлено актом № 2272/26-59-22-01-18/37143874 від 11.12.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 185, 187, 198 Податкового кодексу України, внаслідок віднесення до податкового кредиту сум, сплачених ТОВ «Мегапрофіль» у складі вартості робіт.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

За умовами договору підряду № 25-06/13 від 25.06.2013 р. ТОВ «Мегапрофіль» зобов'язалось конати комплекс робіт по монтажу керамогранітної плитки, граніту натурального та монтажу фасадних систем, а позивач - прийняти і оплатити їх.

На підставі цього договору складено податкові накладні на загальну суму 510 445 грн., у тому числі 102 089 грн. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений ПДВ відніс до податкового кредиту.

Разом з тим, згідно акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 24.10.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ «Мегапрофіль» за податковою адресою не знаходиться та здійснювало діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам.

На думку органу доходів та зборів наведене свідчить про завищення позивачем податкового кредиту на 102 089 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008182201 від 26 грудня 2013 р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 102 089 грн.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»).

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладеної угоди позивачем було надано копії: договору підряду № 25-06/13 від 25.06.2013 р. та додаткової угоди до нього, кошторисного розрахунку, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт, податкових накладних, платіжних доручень, які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ТОВ «Сіті Бізнес Естейт» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого позивачем контрагентові у складі вартості робіт, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Мегапрофіль».

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком окружного адміністративного суду про те, що позивачем було додержано встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Посилання ДПІ у Шевченківському районі на акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки» обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 29 травня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.