Рішення

від 18.03.2014 по справі 910/18251/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18251/13 18.03.14

За позовомКомунального підприємства «Київпастранс» До Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІР» Простягнення 138 703, 47 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Герасимчук С.Ю.- за дов.

Від відповідача Осипенко О.М. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 129 100, 50 грн. основного збору, 9 602, 97 грн. пені, 2 774, 07 грн. судового збору, а всього 141 477, 54 грн. за Договором від 12.05.2005р. №14/17-5.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач Зазначає наступне:

- Відповідно до п.3.5 Договору в разі прийняття Київською міськдержадміністрацією рішення щодо зміни розмірів плати на нгадання послуг по розміщенню рекламного матеріалу на майні КП «Київпастранс» розрахунки проводяться відповідно до прийнятих рішень, про що Підприємство письмово повідомляє Агенство (Відповідача);

- На момент дії між позивачем та відповідачем Договору від 12.05.2005р. №14/17-5 Київською міською держадміністрацією було прийнято Розпорядження №838 від 21.05.2012р. про питання рішення щодо зміни розмірів плати за розміщення реклами в місті Києві, яке набрало законної сили з моменту оприлюднення у випуску газети «Хрещатик» №119 (4139) від 31.08.2012р.

Відповідно до п.12 додатку 4 Розпорядження тариф за розміщення спеціальної рекламної конструкції на поперечинах між опорами освітлення та контактної мережі в місяць становить 75,00грн. за 1 кв.м. площі рекламного засобу.

- У зв'язку з прийняттям Київською міською держадміністрацією Розпорядження №838 від 21.05.2012р., Позивач своїм листом від 17.09.2012р. за №14-01/06-260 повідомив Відповідача про заміну тарифів на розміщення реклами та надіслав йому проект додаткової угоди.

Проте, на момент звернення до суду між сторонами додаткової угоди не укладено.

Через відділ діловодства 03.12.2014р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, 23.01.2014р. відповідач подав письмові пояснення по справі, в яких просить в задоволені позову відмовити.

Відповідач вважає, що Позивач неправомірно нараховував плату за розміщення рекламних матеріалів, оскільки сторони не вносили жодних змін відносно нових тарифів чи розрахунків, та не проводилася нова калькуляція. Крім того, Відповідач стверджує, що Позивачем на його адресу не направлялися рахунки та акти виконаних робіт.

13.02.2014р. Позивач через відділ діловодства суду надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути суму основної заборгованості в розмірі 96 558, 00 грн., 8 802, 12 грн. - пені, 1 760, 42 грн. - 3% річних, 180, 60 грн. інфляційних втрат, 2 146, 02 грн. - судовий збір, а разом 109 447, 16 грн.

Судом заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду, оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 107 301, 14 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

За клопотанням Позивача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2005р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №14/17-5 про надання у тимчасове користування місця для розміщення рекламних конструкцій на опорах контактної мережі, які належать Позивачу на праві господарського відання та виконання роботи через відокремлений підрозділ Позивача - «Службу енергетичного забезпечення» по монтажу (демонтажу), технічному обслуговуванні рекламних конструкцій та банерів.

Відповідно до п. З.1. Договору, вартість надання послуг по розміщенню рекламного матеріалу визначається у калькуляції, яка є невід'ємною частиною Договору та складається Підприємством на підставі встановлених розмірів плати за надання послуг по розміщенню реклами Головним управлінням транспорту, зв'язку та інформатизації та Головним управлінням з питань цінової політики відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2004 року за № 2377 «Про впорядкування розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва».

Згідно п. 3.2 Договору Відповідач повинен перераховувати Позивачу плату за надання послуг за кожну рекламну конструкцію по факту її розміщення.

Згідно п. 3.4 Договору перерахування сум здійснюється при наявності акта виконаних робіт та рахунків.

Згідно додаткової угоди від 01.04.2010 р. сторонами встановлено з 01 квітня 2010 року щомісячну базову плату за спеціальну рекламну конструкцію на поперечинах між опорами освітлення та контактної мережі 63 грн. за 1 кв. м. Базова плата змінюється залежно від зони розміщення засобу реклами шляхом множення на коефіцієнт диференціації у відповідності до Розпорядження КМДА від 15.10.2008. р. № 1427 «Про затвердження порядку визначення розміру плати за розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва.

Згідно додаткової угоди від 28.06.2011 р. та додатку № 1 до неї сторони продовжили термін дії Договору строком до 30.06.2016 p., затвердили адресну програму та кількість рекламних конструкцій, з визначенням тарифних зон для врахування коефіцієнту диференціації у відповідності до Розпорядження КМДА від 15.10.2008р. № 1427.

За умовами п . 7.3 Договору, у разі впровадження державними органами влади та місцевого самоврядування змін щодо розрахунків, тарифів, сторони зобов'язуються протягом 10 днів з моменту набрання чинності нормативних актів переглянути умови договору та внести зміни.

Судом встановлено, що на час розгляду справи умови оплати послуг сторонами не переглядалися, відповідні зміни до Договору не вносилися, що підтвердив Позивач.

Згідно п.6.2 Розділу 6, параграфу III, Рішення КМДА від 22 вересня 2011 року N 37/6253 «Про затвердження Порядку розміщення реклами в м. Києві», плата за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва здійснюється відповідно до умов договору на розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва.

Матеріалами справи доведено, що Відповідач здійснював оплату за ціною договору за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року по 8 935,50 грн. з ПДВ за кожен місяць по факту встановлених конструкцій - в кількості 50 шт. згідно діючих Погоджень, дозволів на розміщення рекламних конструкцій на поперечинах між порами освітлення та контактної мережі розміром 5 кв. метрів.

Доказом вірності розрахунку плати за ціною договору за фактичну кількість рекламних 4 конструкцій є акт здачі-прийняття робіт (послуг) від 31.08.2012 р. за серпень 2012 p., складений та підписаний КП «Київпастранс», в якому міститься розрахунок вартості послуг та рахунок № 249 від 31.08.2012 р. до даного акту на суму 8 935,50 грн..

Тобто, оплата Відповідачем за надані послуги здійснювалась на основі Договору.

Суд вважає, що Позивачем неправомірно нарахована сума боргу станом на 31.12.2012р. в розмірі 129 100,50 грн. (в процесі розгляду зменшена до 96 556,00грн.) та пеня, з огляду на наступне:

Відповідно до вимог ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з ч. З ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За вимогами ст. 525 ЦК України одностороння зміна умов зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Даної правової позиції додержується Вищий господарський суд України у Постанові віл 04.08.2011р. по справі № 58/33, в якої визначено, що позивачем в односторонньому порядку змінено встановлену договором ціну, що відповідно до вимог чинного законодавства не допускається.

Нарахування пені Позивачем є також безпідставним, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 332 ГК України встановлено 6-місячний строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, тобто пеня нараховується протягом 6 місяців з моменту невиконання зобов'язань.

У Позивача не має правових підстав вимагати з Відповідача з 01.09.2012р. сплату за ціною в розмірі 75, 00 грн. за місяць за розміщення спеціальної конструкції на поперечних між опорами освітлення та контактної мережі згідно Розпорядження КМДА від 21.05.2012р. № 838, оскільки вказана ціна в договорі встановлена лише з 01.01.2013р. відповідно до Додаткової угоди від 02.01.2013 року та адресної програми від 02.01.2013р. до Договору.

Згідно п. 7.3 Договору, у разі впровадження державними органами влади та місцевого самоврядування змін щодо розрахунків, тарифів, сторони зобов'язуються протягом 10 днів з моменту набрання чинності нормативних актів переглянути умови договору та внести відповідні зміни.

19.09.2012р. Відповідачем отримано від Позивача Лист №14-01/06-260 від 17.09.2012р. з проектом додаткової угоди від 01.09012р. та калькуляцією до спірного Договору та направлено відповідь, вих. №526 від 21.09.2012р. з проханням провести перерахунок плати та внести зміни відносно кількості та площі рекламних засобів в калькуляцію, оскільки площа всіх рекламних засобів належних Відповідачу у відповідності до дозвільної документації становить 5 кв. м., а розмір оплати, у відповідності до Розпорядження КМДА №838 від 21.05.2012р. визначається за формулою та залежить саме від площі рекламного засобу.

Відповідно вказана додаткова угода та калькуляція не були підписані з боку Відповідача.

Відповіді від Позивача на Лист №526 від 21.09.2012р. на адресу Відповідача не надходило.

Відповідно до вимог ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Тому, умови Договору залишились без змін, оскільки зміни Сторонами не погоджено та належним чином не оформлено, як того вимагає п. 7.3. Договору.

Таким чином, враховуючи те, що до Договору між Позивачем та Відповідачем не було внесено жодних змін відносно нових цін чи розрахунків після 01.04.2010р., та не проводилась нова калькуляція, Позивачу послуги Відповідачем сплачені в повному обсязі, а тому у Позивача немає правових підстав вимагати з Відповідача сплати будь-яких сум непередбачених Договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач не довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 31.03.2014р.

Суддя І.І.Борисенко