Постанова

від 03.06.2009 по справі 43/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

43/22

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.06.2009                                                                                           № 43/22

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Гарник Л.Л.

 суддів:            Пантелієнка  В.О.

          Іваненко  Я.Л.

 при секретарі:           Семеник Т.В.

 За участю представників:

 від позивача - Герасименко В.М. – дов. б/н від 01.01.2009р.,

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "МСБУД"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 26.03.2009

 у справі № 43/22 (суддя Пасько М.В.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "МСБУД"

 до                                                   ТОВ "МВІ"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 25342,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду міста Києва 26.03.2009р. у справі №43/22в позові ТОВ “МСБУД” відмовлено на підставі ст.ст.11, 22, 202, 205, 207, 225, 525, 526, 623 ЦК України та ст.225 ГК України.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВ “МСБУД” подало  апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати на підставі ст.ст.6, 629 ЦК України і ст.ст.217, 218, 220, 224, 225, ГК України.

Відзив на апеляційну скаргу  ТОВ “МВІ” не надало.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає  задоволенню з наступних підстав.

08.10.2008р. між ТОВ “МСБУД” та ТОВ “МВІ” було укладено Договір №360/У-437-08 на надання послуг по подачі бетону на відстань, згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачу в установленому Договором порядку послуги по подачі бетону на відстань за допомогою бетононасосу “МЕСВО” (надалі - послуги), а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані позивачем послуги в строк і на умовах, передбачених Договором (а.с.10-13).

У відповідності до умов вказаного Договору (п.2.11) позивач з 10 по 16 жовтня 2008 року надав відповідачу послуги на суму 13740 грн. про що свідчать Акти здачі-приймання наданих послуг (а.с.14-15).

Згідно п. 2.9.2 Договору розрахунок за фактично надані послуги Замовник (відповідач) проводить на протязі чотирьох днів після підписання Акту передачі-приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін після надання послуг у відповідності із даним Договором.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отримані послуги не оплатив.

Внаслідок укладання спірного договору між сторонами згідно ст.11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 ст.193 ГК України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 ГК України).

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості наданих позивачем послуг не виконав, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 13740 грн.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.7.3 Договору, за порушення термінів оплати понад 10 днів відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки в розмірі дев'яти відсотків від вартості послуг, оплата яких прострочена, за кожні 3 дні прострочення оплати.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч.5 ст.225 ГК України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Таким чином, розмір збитків на момент подання позову становив 25342,22 грн. (розрахунок збитків надано в Додатку №4 до позовної заяви, а.с.8).

Посилаючись в рішенні на статті Цивільного кодексу України (ст.ст.22, 623) для визначення підстав відмови у стягненні суми “збитків”, місцевий господарський суд не врахував норм Господарського Кодексу України (ч.1 ст.199, ч.1 ст.224, ч.5 ст.225), які він мав використовувати в першу чергу. Посилатися на норми Цивільного кодексу України, відповідно до ст.193 ГК України, в разі відсутності в Господарському кодексі норми, яка б врегульовувала певне питання. В даному випадку Господарський кодекс визначає поняття та підстави стягнення “збитків” за порушення зобов'язання за інших підстав, ніж визначені в Цивільному кодексі України.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню,  рішення суду першої інстанції – скасуванню, а позов – повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу  ТОВ “МСБУД” задовольнити.

Рішення  господарськогосуду м.Києва  від 26.03.2009р. у справі №43/22 скасувати, позовні вимоги позивача задовольнити повністю, стягнувши з ТОВ “МВІ” (02660, м.Київ, вул.Воскресенська, б.7, ЄДРПОУ 34426301) на користь ТОВ “МСБУД” (ідентифікаційний код 21555958, адреса: 03115, м. Київ, вул. Святошинська 34, р/р 26001024750204 в АКІБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) 25342,22 грн. збитків, 253,42 грн. державного мита і 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Справу №43/22 повернути до господарського суду м.Києва, який зобов'язати видати наказ.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Гарник Л.Л.

 Судді                                                                                          Пантелієнко  В.О.

                                                                                          Іваненко  Я.Л.

 08.06.09 (відправлено)