Ухвала

від 25.03.2014 по справі 821/348/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

25 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/348/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

року Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Дубчак Ю.В.,

за участю: представників позивачів - Оніщенко Віталії Іванівни, Дадашева Руслана Юрійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду 07 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Маркет" до Державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року приватна виробничо-комерційна фірма (далі - ПВКФ) "Маркет" звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні), Державної податкової служби (далі - ДПС) у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 17.09.2012 року № 0006772200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 153782,50 грн., з яких за основним платежем на 123026 грн., за штрафними санкціями на 30756,50 грн.;

- від 17.09.2012 року № 0006782200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на 51055 грн.;

- від 19.12.2012 року № 0008732200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на 90424 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки податкового органу, що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, щодо неправомірності формування податкового кредиту та завищення доходів по відносинах з ПП "Тіаграм" є безпідставними, оскільки у позивача наявні всі податкові та первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду 07 березня 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ у м. Херсоні подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволені позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 03 вересня 2012 року по 05 вересня 2012 року фахівцями ДПІ у м. Херсоні проведено позапланову виїзну перевірку ПВКФ "Маркет" з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ПП "Тіаграм" та ПП "Зітекс" та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ПП "Тіаграм" у вересні 2011 року та ПП "Зітекс" у серпні-вересні 2011 року", за результатами якої складено акт від 07.09.2012 року № 1806/22-4/21292863.

За висновками зазначеного акту, перевіряючими встановлено порушення:

- ст.203, ч.1-2 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ПВКФ "Маркет" при придбанні товарів (послуг) у ПП "Тіаграм" та ПП "Зітекс" у серпні-вересні 2011 року на загальну суму ПДВ 167423 грн. та продажу цих товарів контрагенту-покупцю у вересні 2011 року на загальну суму ПДВ 44397 грн., а саме: ВАТ "Броварське ШБУ № 50" на суму ПДВ 44397 грн.;

- п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, внаслідок чого підприємством: завищено податкові зобов'язання на суму 44397 грн., в тому числі у серпні 2011 року на суму 24451 грн., у вересні 2011 року на суму 19946 грн., завищено податковий кредит на суму 167423 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість у вересні 2011 року, яка підлягає до сплати в бюджет на загальну суму ПДВ 123026 грн.;

- п.137.1 ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого підприємством за 3 квартал 2011 року: завищено доходи на суму 615130 грн., завищено витрати на суму 837110 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 51055 грн.

Підставою для такого висновку стало порушення Товариством під час укладення угод в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам здійсненим ПВКФ "Маркет" з ПП "Тіаграм" та ПП "Зітекс".

На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Херсоні прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.09.2012 року: № 0006772200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 153782,50 грн., з яких за основним платежем на 123026 грн., за штрафними санкціями на 30756,50 грн.; № 0006782200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на 51055 грн.

За результатом апеляційного оскарження ДПІ у м. Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 19.12.2012 року № 0008732200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 90424 грн.

Як вбачається з матеріалів перевірки, позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 90424 грн. нібито по відносинах з ПП "Зітекс". Між тим, з арифметичного розрахунку слідує, що сума донарахувань податку на прибуток у сумі 90424 грн. також стосується взаємовідносин позивача з ПП "Тіаграм", а не з ПП "Зітекс".

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті тільки за наслідками господарських відносин ПВКФ "Маркет" з ПП "Тіаграм".

В основу висновків акту про визнання договорів надання послуг нікчемним та недійсним покладено акт ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 26.04.2012 року № 165/22-1453/33806297 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ "Євростандарт", ТОВ "Фиолент Пром", ТОВ "Заготзерно-Лошкарівка", ПВКФ "Маркет", ТОВ "ТД "Укрпромснаб", ПП "Транспортно-експедиційна компанія "Трансмагістраль" за період вересень 2011 року.

На з'ясування всіх обставин справи, судом першої інстанції було встановлено, що 01 вересня 2011 року між позивачем та ПП "Тіаграм" було укладено договір про надання послуг № 01/09-2. Пунктом 1.1 договору передбачено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з розігріву, збезводнення та відвантаження вантажу, а саме бітуму дорожнього марок БНД 60/90, БНД 90/130 згідно заявок Замовника. Замовник зобов'язаний не пізніше ніж за 72 години до запланованого часу відвантаження Продукції повідомити про це Виконавця, перевірити якість розігріву та кількість Продукції, підготовленої до відвантаження, зафіксувати вагу фактично відвантаженої Продукції, своєчасно підписувати акти виконаних робіт, своєчасно сплачувати надані послуги. Виконавець зобов'язаний своєчасно надавати якісні послуги, вказані в пп.1.1 п.1 цього договору, своєчасно складати та надавати Замовнику акти виконаних робіт, та інші необхідні документи, негайно повідомляти Замовника про виникнення обставин, що можуть перешкоджати своєчасному та якісному виконанню умов цього договору (п.п.3.1, 3.2).

На виконання умов договору ПП "Тіаграм" виконало роботи з розігріву, збезводнювання та відвантаження бітуму дорожнього марки БНД 60/90 в кількості 1096,42 мт загальною вартістю 738153,57 грн., з них ПДВ - 123026 грн. відповідно до актів виконаних робіт від 21.09.2011 р., від 23.09.2011 р., від 25.09.2011 р., податкових накладних № 406 від 21.09.2011 р., № 455 від 23.09.2011 р., № 518 від 25.09.2011 р. Оплату за надані послуги здійснена у безготівковому порядку.

Фактичне виконання сторонами вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, які складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Виписані позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції вважав, що Податковим органом не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. В той час, як наявні у матеріалах справи документи підтверджують реальність операції та податкових накладних, які належним чином оформлені. Тому суд дійшов до висновку про необґрунтованість винесених спірних податкових повідомлень-рішень, та скасував їх.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, Конституції України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України.

Колегія суддів не може взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на акт ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 26.04.2012 року № 165/22-1453/33806297 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ "Євростандарт", ТОВ "Фиолент Пром", ТОВ "Заготзерно-Лошкарівка", ПВКФ "Маркет", ТОВ "ТД "Укрпромснаб", ПП "Транспортно-експедиційна компанія "Трансмагістраль" за період вересень 2011 року, оскільки відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Колегія суддів також зазначає, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

В даному випадку звірка фактично не проводилась, про що свідчить акт про неможливість проведення зустрічної звірки, а тому, без співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача щодо з'ясування факту здійснення господарських операцій, апелянтом помилково у скарзі зроблено висновок про їх нікчемність.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно встановив, що договір укладений між позивачем та контрагентом - ПП "Тіаграм", а також податкові накладні виписані на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку, судом недійсними не визнавалися. Також, договір не є нікчемними (недійсними в силу закону).

Таким чином, з огляду на викладене, висновки податкового органу щодо визначення сум податкових зобов'язань платників податку з ПДВ без отримання відповідного рішення суду про недійсність правочину (господарського зобов'язання), винесеного судом за позовом податкового органу на підставі частини третьої статті 228 ЦК України чи статей 207 та 208 ГК України, повинні ґрунтуватись виключно на даних, які містяться в документах, перелік яких визначений Податковим кодексом України, в податковій інформації, експертних висновках, судових рішеннях тощо.

На думку колегії суддів, висновки ДПІ у м. Херсоні, що викладені в акті перевірки від 07.09.2012 року № 1806/22-4/21292863, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, податковий орган цього обов'язку не виконав.

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та є тотожними запереченням до адміністративного позову, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду 07 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 березня 2014 року.

Головуючий:

Судді: