Постанова

від 25.03.2014 по справі 821/4177/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р. м. ХерсонСправа № 821/4177/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Івлевій В.О., за участю представника позивача - Сердюк В.В., представника відповідача - Баткалова О.В., представників третіх осіб - Попкової Ю.П., Кузьменко О. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-АГРО.ПЛЮС" до Херсонської обласної державної адміністрації, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Верхньосірогозький ОПЗ", Головне управління Держземагенства у Херсонській області про визнання протиправним розпорядження та його скасування,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС-АГРО.ПЛЮС" (далі по тексту ТОВ "ВВС-АГРО.ПЛЮС" або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Херсонської обласної державної адміністрації (далі по тексту - відповідач), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Верхньосірогозький ОПЗ" (далі по тексту - ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" або третя особа - 1) та Головне управління Держземагенства у Херсонській області (далі по тексту - третя особа - 2) про визнання протиправним розпорядження та його скасування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Розпорядженням Херсонської обласної державної адміністрації №241 від 23 квітня 2013 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом викупу), встановлення її ціни та продаж земельної ділянки" товариству з обмеженою відповідальністю "Верхньосірогозький ОПЗ" затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки у власність. Вказане розпорядження позивач вважає протиправним та просить його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі. При цьому вказував, що Розпорядження Херсонської обласної державної адміністрації №241 від 23 квітня 2013 року суперечить ст.41 ст.19 Конституції України, ч. 1,7 ст.120, ст.127, 128 Земельного Кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та просив в його задоволенні відмовити.

Представник третьої особи - 1 заперечував проти задоволення позову.

Представник третьої особи - 2 заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, представників третіх осіб 1,2, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного: 23.04.2013 року головою Херсонської обладміністрації винесено розпорядження № 241.

Отже, саме це розпорядження позивач просить визнати протиправним і скасувати.

Таким чином, суд робить висновок, що предметом спору є правомірність дій Херсонської обласної державної адміністрації щодо винесення 23.04.2013 року Розпорядження №241.

Зокрема, Розпорядження №241 від 23.04.2013 року містить наступне:

1. Затвердити товариству з обмеженою відповідальністю «Верхньосірогозький ОПЗ» проект землеустрою щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки площею 2,4766 га (кадастровий номер 6523881000:05:003:0101) за межами населеного пункту (АДРЕСА_1), із земель державної власності (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), що розташовані на території Нижньосірогозького району", для обслуговування нежитлових будівель комбікормового заводу.

2. Продати TOB «Верхньосірогозький ОПЗ» земельну ділянку, вказану у пункті 1 даного розпорядження, із визначенням на підставі експертної грошової оцінки ціни її продажу в розмірі 466344 (чотириста шістдесят шість тисяч триста сорок чотири) грн.

3. Доручити Нижньосірогозькій районній державній адміністрації в установленому порядку у місячний термін укласти від імені обласної державної адміністрації договір купівлі-продажу зазначеної у пункті 2 цього розпорядження земельної ділянки із TOB «Верхньосірогозький ОПЗ».

4. з TOB «Верхньосірогозький ОПЗ»: зареєструвати право власності на земельну ділянку згідно з чинним законодавством після документального підтвердження повної сплати її вартості; використовувати земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства.

5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови обласної державної адміністрації Мельника М.А.

Щодо повноважень Херсонської обласної державної адміністрації, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон № 586-XIV), на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами (ч. 2 ст. 6 Закону України № 586-XIV).

Пунктом 7 ст.13 Закону 586-XIV, до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Пунктом 1 частини 1 статті 39 Закону 586-XIV, голови місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень.

Частиною 1 ст.41 Закону 586-XIV, голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно ст.7 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ЗК України), до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 ЗК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва ( ч. 4 ст. 122 ЗК України).

Частиною 4 статті 122 ЗК України, Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (ч.5 статті 122 ЗК України).

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Пунктом 1 частини 1 статті 128 ЗК України встановлено, що продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації у порядку, що затверджує Кабінет Міністрів України (п.2 ч. 1 ст. 128 ЗК України).

Пунктом 1 частини 2 статті 128 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

в) виключено

Частиною 3 статті 128 ЗК України встановлено, що орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЗК України, підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Згідно ч. 6 ст. 128 ЗК України, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті.

Частиною 7 ст. 128 ЗК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки (п. 1 ч. 8 ст. 128 ЗК України).

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається (п. 2 ч. 8 ст. 128 ЗК України).

Частиною 1 статті 186-1 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Згідно ч. 2 ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до органу містобудування та архітектури.

Розробник подає на погодження до відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів виконавчої влади, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту (ч. 4 186-1 ЗК України).

Частиною 5 статті 186-1 ЗК України встановлено, що органи виконавчої влади, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копії такого проекту) безоплатно надати свої висновки про його погодження або відмову в такому погодженні.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 186-1 ЗК України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи (п. 2 ч.6 186-1 ЗК України).

Так, позивачем подано до суду копії витягів про державну реєстрацію прав за реєстраційним номером № 27586236 від 13.05.2011 р. № 17005798; витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно з індексним номером № 2020710 та витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно з індексним номером № 2017282; копія проекту землеустрою; копія Технічного паспорту на виробничий будинок АДРЕСА_1; Генеральний план земельної ділянки № 1, що передається в оренду (терміном на 49 років) ТОВ "ВВС-АГРО.ПЛЮС" для обслуговування будівлі вагової, огорожі, мощення та автомобільного шляху розташованих за межами населеного пункту по АДРЕСА_1 Загальною площею S=1,2798 га; Кадастровий план земельної ділянки № 1, що передається в оренду (терміном на 49 років) ТОВ "ВВС-АГРО.ПЛЮС" для обслуговування будівлі вагової, огорожі, мощення та автомобільного шляху розташованих за межами населеного пункту по АДРЕСА_1 Загальною площею S=1,2798 га; копія договору оренди майна з правом викупу від 19 березня 2014 року; копію рішення Дніпровського регіонального третейського суду від 28 червня 2008 року; копію рішення Виконавчого комітету Верхньосірогозької сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області № 31 від 29.04.2009 р.; копію виконавчого листа Заводського районного суду м. Дніпродзержинська № 2-1182-08 від 02.12.2008 р.; копію постанови Нижньосірогозького районного суду Херсонської області по справі № 659/35/13-а від 25 квітня 2013 року.

При цьому, позивач посилається, що на спірній земельній ділянці, яку погоджено до викупу Херсонською обласною державною адміністрацією є майно ТОВ "ВВС-Агро.Плюс", тому це порушує його права.

Безумовно, частиною 1 статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Суд не погоджується з твердженнями позивача, оскільки постановою Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 25 квітня 2013 року задоволено адміністративний позов ТОВ "Верхньосірогозький олійно - переробний завод" до виконавчого комітету Верхньосірогозької сільської ради та визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету від 29 квітня 2009 року № 31 "Про оформлення права власності за ОСОБА_6 на нерухоме майно - пожежний резервуар, приміщення вагової споруди на спірній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 31.01.2013 року по справі № 5024/1683/2012 відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "ВВС-Агро.Плюс" до ТОВ "Верхньосірогозький олійно - переробний завод" щодо витребування майна з чужого незаконного володіння.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12 березня 2013 року по справі № 5024/1683/2012 апеляційну скаргу ""ВВС-Агро.Плюс" залишено без задоволення, а рішення без змін.

04 березня 2013 року Херсонським окружним адміністративним судом у справі № 821/2979/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньосірогозький олійно - переробний завод" до Реєстраційної служби Нижньосірогозького районного управління юстиції Херсонської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС-Агро.Плюс" про визнання протиправними дій та рішення і зобов'язання вчинити певні дії винесено постанову, якою зобов'язано Реєстраційну службу Нижньосірогозького районного управління юстиції Херсонської області зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Верхньосірогозький олійно - переробний завод" право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі поданої 30 липня 2013 року заяви про державну реєстрацію речового права.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 821/4787/13-а від 30 січня 2014 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньосірогозький олійно - переробний завод" до Реєстраційної служби Нижньосірогозького районного управління юстиції в Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії - позовні вимоги задоволено та скасовано запис № 555935 від 04.04.2013 року про реєстрацію права власності на майно ТОВ "ВВС Агро.Плюс" - Вагова М, загальною площею 42,4 кв. м., м., Споруди № 5, пожежний резервуар №1, огорожа № 9, автомобільний шлях № 10 за адресою: АДРЕСА_1, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 1396610.

Суд приймає до уваги, що третьою особою - 1 надано документи, які враховувалися при прийнятті оспорюваного Розпорядження № 241 від 23 квітня 2013 року, а саме: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом викупу) товариству з обмеженою відповідальністю "Верхньосірогозький ОПЗ" площею 2, 4766 га. для обслуговування нежитлових будівель комбікормового заводу із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, державної власності в розпорядженні Нижньосірогозької районної державної адміністрації, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; висновок щодо умов відведення земельної ділянки № 1810 від 02 вересня 2011 року; технічне завдання на виконання робіт, затверджене керівником ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" Слащовим М.Г.; Розпорядження голови Нижньосірогозької районної державної адміністрації від 31 серпня 2011 року № 140-з "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою", Висновок № 14 від 18 травня 2012 року Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою Нижньосірогозької районної державної адміністрації.

Вищевказаний проект землеустрою погоджено усіма членами комісії передбаченої на той час чинним законодавством, про що свідчить висновок Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою Нижньосірогозької районної державної адміністрації.

Представлений звіт з експертної оцінки наданий ТОВ "Верхньосірогозьке ОПЗ" пройшов процедуру перевірки державної експертизи Головного управління Держземагенства у Херсонській області та оцінено позитивно.

Отже, суд проаналізувавши перелічені норми Земельного Кодексу України, Закону України № 586 - XIV, приходить до висновку про дотримання вимог чинного законодавства Херсонською обласною державною адміністрацією під час винесення Розпорядження Голови обласної державної адміністрації № 241 від 26 квітня 2013 року.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій.

В свою чергу позивачем не надано належних та допустимих доказів обґрунтованості позовних вимог.

Аналізуючи встановлені обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12,17,18, 19,128, ч. 1 ст. 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 06 листопада 2013 року щодо зупинення дії розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 23.04.2013 р. № 241 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом викупу), встановлення її ціни та продаж земельної ділянки".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 березня 2014 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 6.2.1