Рішення

від 01.06.2009 по справі 17/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "01" червня 2009 р.Справа №  17/53

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/53

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "КХП "Айдар-борошно",                        м. Луганськ  

до відповідача: приватного підприємства "Мега-Маркет-Груп", м. Кіровоград     

про стягнення 50805,14 грн.

представники:

від позивача - Чернов С.К., довіреність № 39 від 23.12.2008 року, представник;

від відповідача - Царенко Л.В., довіреність  б/н від 25.04.2009 року, представник.

Товариством з обмеженою відповідальністю "КХП "Айдар-борошно" подано позов про стягнення з приватного підприємства "Мега-Маркет-Груп" 41202,60 грн. боргу, 1948,93 грн. пені, 1710 грн. інфляційних втрат, 243,61 грн. 3% річних та 5700 грн. штрафу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 01.06.2009 року (вх. №02-14/12448 від 01.06.2009 року)  у задоволенні позовних вимог просить відмовити, оскільки товар отриманий за договором №17/02/09 від 17.02.2009 року був відвантажений іншим контрагентам, які на даний час затримують розрахунки (а.с. 48-49).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

17.02.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "КХП "Айдар-борошно" ("продавець") та приватним підприємством "Мега-Маркет-Груп" ("покупець") було укладено договір поставки №17/02/09 (далі-договір №17/02/09 від 17.02.2009 року), за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (борошно пшеничне вищого та першого ґатунку) по ціні і на умовах зазначених в даному договорі (а.с.17).

Договір підписаний сторонами та скріплений  печатками підприємств.

Відповідно до пунктів 1, 2 специфікації №1 до договору № 17/02/09 від 17.02.2009 року продавець відвантажує покупцю на умовах договору та названої специфікації партію товару: борошно пшеничне вищого ґатунку в кількості 10 тонн за ціною 1950 грн. за тонну та борошно пшеничне першого ґатунку в кількості 10 тонн за ціною 1850 грн. за тонну.

Згідно пунктів 3.1, 3.2 договору №17/02/09 від 17.02.2009 року поставка товару здійснюється автотранспортом продавця за рахунок покупця.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на суму 38000,04 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000041 від 16.02.2009 року, довіреністю №14 від 17.02.2009 року, актом звірки розрахунків від 23.04.2009 року (а.с. 15, 40, 44, 45) та надано транспортно-експедиційні послуги на суму 3202,56 грн., про що свідчать акт №38 здачі-приймання робіт, рахунок-фактура №СФ-0000038 від 16.02.2009 р. та акт звірки розрахунків, підписаний керівником підприємства відповідача без зауважень та скріплений печаткою ПП "Мега-Маркет-Груп" (а.с.40, 42,43) .

Пунктом 2.1 договору №17/02/09 від 17.02.2009 р. передбачено, що оплата товару за даним договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 2 днів з моменту поставки товару.

Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу  України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

10.03.2009 р. позивач направив відповідачеві претензію  на суму 48402,29 грн., в якій вимагав також провести розрахунки за надані транспортно-експедиційні послуги на суму 3202,56 грн. (а.с.13). Докази отримання  ПП "Мега-Маркет-Груп" зазначеної претензії містяться в матеріалах справи (а.с.14).

Між тим прийняті на себе зобов'язання за договором №17/02/09 від 17.02.2009 року відповідач належним чином не виконав, за отриманий товар та за транспортно-експедиційні послуги не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі  41202,60 грн.

В силу вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно правил статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази оплати заборгованості в сумі 41202,60 грн. в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду не подані, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1948,93 грн. та штраф в розмірі 5700 грн.

Пунктом 5.1 договору №17/02/09 від 17.02.2009 року визначено, що в разі не оплати товару в зазначені строки, обумовлені в пункті 2.1, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до пункту 5.3 договору №17/02/09 від 17.02.2009 року в разі неотримання грошових коштів на рахунок продавця протягом 2-х банківських днів після закінчення зазначеного в пункті 2.1 строку, покупець сплачує штраф в розмірі 15% від вартості неоплаченої партії товару.

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи наведені норми, позовні вимоги в частині стягнення 1948,93 грн. пені за період з 20.02.2009 року по 02.05.2009 року та  5700 грн. штрафу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 243,61 грн. за період з 20.02.2009 року по 02.05.2009 року та інфляційні збитки в сумі 1710 грн. за березень та квітень місяці 2009 року, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України  покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                        ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Мега-маркет-Груп" (25031, м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграду, 20А, р/р №2600204681179 в АКБ "Правекс-Банк" м. Київ, МФО 321983, код ЄДРПОУ 35804328) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КХП "Айдар-борошно" (93500, Луганська область, смт. Новоайдар, вул. Октябрська, 42А, р/р №2600612360133 в АБ "Укркомунбанк" м. Луганськ, МФО 304988, код ЄДРПОУ 35785431) - 41202,60 грн. основного боргу, 5700 грн. штрафу, 1948,93 грн. пені, 1710 грн. інфляційних втрат, 243,61 грн. 3% річних, 508,05 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя