Ухвала

від 27.03.2014 по справі 2а/0470/3347/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 березня 2014 року м. Київ К/800/16131/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Блажівська Н.Є., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року

у справі № 2а/0470/3347/12

за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі

міста Дніпропетровська Дніпропетровської області

Державної податкової служби

до ОСОБА_1

про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі № 2а/0470/3347/12.

Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції винесена 12 червня 2013 року, тоді як касаційну скаргу скаржником подано до суду касаційної інстанції 20 березня 2014 року (про що свідчить відмітка на поштовому конверті), тобто з пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Поважними причинами пропуску процесуального строку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження судового рішення, в якому в обгрунтування підстав поважності пропуску строку касаційного оскарження скарження посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції отримане лише 8 березня 2014 року.

Наведені ОСОБА_1 причини пропуску процесуального строку суд касаційної інстанції не вважає поважними, з огляду на те, що ОСОБА_1 на підтвердження дати отримання оскаржуваної ухвали суду, зокрема, не надано супровідного листа суду, оригіналу конверту, в якому надійшло оскаржуване судове рішення на адресу відповідача, або інший належний доказ, що може засвідчити поважність підстав пропуску строку.

Згідно з частиною 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Відтак, скаржнику слід навести доводи на обґрунтування об`єктивних обставин, які завадили звернутись до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, передбачений статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України та надати суду касаційної інстанції належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Також, відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

23 жовтня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19 вересня 2013 року N 590-VII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір». З набранням чинності вищезазначеного Закону, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позову майнового характеру до адміністративного суду - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи те, що позовна заява містить вимоги майнового характеру, а саме: скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф» Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 29 квітня 2011 року № 0017441703, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 33905 грн. 97 коп., ОСОБА_1 не повною мірою виконано вимоги щодо сплати судового збору, оскільки до касаційної скарги позивачем додано квитанцію № ПНО1234РКО від 20 березня 2014 року про сплату судового збору в сумі 5,00 грн., що не відповідає розміру судового збору, встановленого Законом України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене, Суд приходить висновку, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Керуючись статтями 108, 212, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року залишити без руху.

Надати скаржнику 30-денний строк (з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху) на усунення недоліків касаційної скарги. Днем отримання даної ухвали вважається день вказаний у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська