Постанова

від 25.03.2014 по справі 911/234/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2014 р. Справа№ 911/234/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Ільєнок Т.В.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Ненашев Є.В. - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Слав'яни" на ухвалу господарського суду Київської області від 30.01.2014р.

у справі № 911/234/14 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Фермерського господарства "Ніна"

до Фермерського господарства "Слав'яни"

про визнання права користування земельною ділянкою, звільнення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Ніна" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фермерського господарства "Слав'яни" про визнання права користування земельною ділянкою загальною площею 47,9 га, розташованої в адміністративних межах Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області згідно з угодою про оренду земельної ділянки №36 від 20.04.2006р., укладеної між Фермерським господарством "Ніна" та Фермерським господарством "Слав'яни", та звільнення Фермерським господарством "Слав'яни" вказаної земельної ділянки.

28.01.2014 р. позивачем було подано клопотання про забезпечення позову № 14 від 27.01.2014 р., у якому він просив суд вжити заходів до забезпечення позову, а саме: заборонити відповідачу - Фермерському господарству "Слав'яни" вчиняти будь-які дії, що перешкоджають позивачу - Фермерському господарству "Ніна" проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці загальною площею 47,9 га, розташованої в адміністративних межах Черняхівської сільської ради, Кагарлицького району, Київської області, користування якої здійснюється у відповідності до умов угоди про оренду земельної ділянки № 36 від 20.04.2006 р., укладеної між Фермерським господарством "Ніна" та Фермерським господарством "Слав'яни".

В обґрунтування поданого клопотання позивач послався на те, що він вчасно та у повному обсязі сплачує орендні платежі, ділянку використовує за її цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак, від відповідача на адресу позивача були направлені листи з вимогою повернути орендовану ділянку з підстав неукладеності угоди про оренду. В подальшому, відповідач зазначив про зайняття орендованої земельної ділянки та здійснення власними силами її оброблення та посів тощо. Зазначене створює перешкоди позивачу реалізовувати своє право на оренду передбачене угодою та чинним законодавством. Позивач у заяві зазначив, що у зв'язку з наближенням весняного періоду, вкрай необхідним є проведення підготовчих польових робіт. Проте, внаслідок перешкод, що чиняться з боку відповідача, позивач, як орендар на даний час позбавлений можливості проводити сільськогосподарські роботи на орендованій землі. Таким чином, наслідками дій відповідача позивач може бути позбавлений можливості проведення весняно-польових робіт і як результат, зазнати втрат майнового характеру.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2014р. вжито заходи до забезпечення позову у справі № 911/234/14, а саме заборонено відповідачу - Фермерському господарству "Слав'яни" вчиняти будь-які дії, що перешкоджають позивачу - Фермерському господарству "Ніна" проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці загальною площею 47,9 га, розташованої в адміністративних межах Черняхівської сільської ради, Кагарлицького району, Київської області, користування якою здійснюється у відповідності до умов угоди про оренду земельної ділянки № 36 від 20.04.2006 р., укладеної між Фермерським господарством "Ніна" та Фермерським господарством "Слав'яни".

Ухвала суду мотивована тим, що зазначені заявником заходи до забезпечення позову не суперечать вимогам законодавства, а вжиття їх є доцільним і обґрунтованим.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Фермерське господарство "Слав'яни" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить винести постанову, якою скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 30.01.2014р. по справі № 911/234/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову "Фермерського господарства "Ніна".

В апеляційній скарзі заявник також заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, судом порушені його права, оскільки з осені 2013р. відповідач провів необхідний комплекс робіт по підготовці до весняного періоду, але на сьогоднішній день позбавлений права володіти, користуватися та розпоряджатися власною земельною ділянкою. Крім того, як вказує скаржник, оскаржувана ухвала в резолютивній частині не ідентифікує стягувача та не містить однозначних родових ознак майна, відносно якого заборонено вчиняти будь-які дії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду у справі №911/234/14 від 11.03.2014 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М. поновлено Фермерському господарству "Слав'яни" строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 30.01.2014р., апеляційна скарга прийнята до провадження та призначено розгляд справи на 25.03.2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Ільєнок Т.В.

25.03.2014р.представник позивача через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить ухвалу господарського суду Київської області від 30.01.2014р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судове засідання 25.03.2014 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, явка якого в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. п. 1, 3, 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Судова колегія зазначає, що право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Вжиття таких заходів є правом господарського суду. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому розділ Х Господарського процесуального кодексу України не містить чіткого переліку спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову.

Предметом спору у даній справі є вимоги Фермерського господарства "Ніна" до Фермерського господарства "Слав'яни" про визнання права користування земельною ділянкою загальною площею 47,9 га, розташованої в адміністративних межах Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області згідно з угодою про оренду земельної ділянки №36 від 20.04.2006р., укладеної між Фермерським господарством "Ніна" та Фермерським господарством "Слав'яни", та звільнення Фермерським господарством "Слав'яни" вказаної земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не визнає право позивача на оренду земельної ділянки за вказаною угодою, вважає її неукладеною, в зв'язку з чим чинить позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою, здійснює її обробку, посів тощо, чим порушує права позивача на оренду земельної ділянки згідно з угодою № 36 про оренду земельної ділянки від 20.04.2006 р. термін дії якої, згідно з її умовами, становить 10 років.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2014р. вжито заходи до забезпечення позову у справі № 911/234/14, а саме заборонено відповідачу - Фермерському господарству "Слав'яни" вчиняти будь-які дії, що перешкоджають позивачу - Фермерському господарству "Ніна" проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці загальною площею 47,9 га, розташованої в адміністративних межах Черняхівської сільської ради, Кагарлицького району, Київської області, користування якою здійснюється у відповідності до умов угоди про оренду земельної ділянки № 36 від 20.04.2006 р., укладеної між Фермерським господарством "Ніна" та Фермерським господарством "Слав'яни".

Виходячи з характеру обставин справи та враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, та що за умови використання спірної земельної ділянки відповідачем (здійснення посіву тощо) в подальшому можуть виникнути суттєві труднощі у виконанні рішення господарського суду в разі задоволення позову та відновлення прав позивача, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову ґрунтується на матеріалах справи та застосований судом захід до забезпечення позову знаходиться у зв'язку з предметом позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно згідно ст. ст. 66, 67 ГПК України вжив заходи забезпечення позову у даній справі.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали господарського суду Київської області від 30.01.2014р.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Фермерського господарства "Слав'яни" є такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Київської області від 30.01.2014р. у справі №911/234/14 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Слав'яни" на ухвалу господарського суду Київської області від 30.01.2014р у справі №911/234/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 30.01.2014р у справі №911/234/14 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали господарського суду Київської області від 30.01.2014р у справі №911/234/14 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Ю.Л. Власов

Т.В. Ільєнок