Рішення

від 31.03.2014 по справі 911/234/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2014 р. Справа № 911/234/14

за позовом Фермерського господарства «Ніна», Київська обл., Обухівський р-н, с. Жуківці

до Фермерського господарства «Слав'яни», Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Черняхів

про визнання права користування земельною ділянкою, зобов'язання звільнити земельну ділянку

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Ненашев Є.В., довіреність б/№ від 03.02.2014 р.;

від відповідача : Луцик А.А., ордер серії КС № 070764 від 07.02.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду звернулось Фермерське господарство «Ніна» (далі - позивач) з позовом до Фермерського господарства «Слав'яни» (далі - відповідач) про визнання права користування земельною ділянкою, зобов'язання звільнити земельну ділянку.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що Відповідач не визнає за Позивачем право користування земельною ділянкою, що виникло з угоди про оренду земельної ділянки № 36 від 20.04.2006 р. та чинить перешкоди у її користуванні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2014 р. порушено провадження у справі № 911/234/14 та призначено її до розгляду на 13.02.2014 р.

Ухвалою суду від 30.01.2014 р. вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - Фермерському господарству «Слав'яни» (09220, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Черняхів, вул. Першого Травня, 1, код ЄДРПОУ 23243923) вчиняти будь-які дії, що перешкоджають позивачу - Фермерському господарству «Ніна» проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці загальною площею 47,9 га, розташованої в адміністративних межах Черняхівської сільської ради, Кагарлицького району, Київської області, користування якої здійснюється у відповідності до умов угоди про оренду земельної ділянки № 36 від 20.04.2006 р., укладеної між Фермерським господарством «Ніна» та Фермерським господарством «Слав'яни».

У судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва.

03.03.2014 р. через відділ діловодства суду надійшла заява Позивача від 03.03.2014 р. б/№ (вх. № 3684/14) про уточнення позовних вимог згідно яких позивач збільшив площу земельної ділянки до 48,1 га щодо якої просить визнати право користування та звільнити її відповідача.

18.03.2014 р. через відділ діловодства суду надійшов відзив Відповідача б/№, б/дати (вх. № 4877/14) на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав неукладення між сторонами Угоди № 36 про оренду земельної ділянки та відсутності їхї державної реєстрації.

31.03.2014 р. у судове засідання з'явились представники Позивача та Відповідача.

19.03.2014 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання Відповідача б/№, б/дати (вх. № 4938/14) про повернення матеріалів справи позивачу у зв'язку з непідвідомчістю її розгляду господарським судам України та припинення провадження у справі.

Клопотання обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка площею 48,1 га належить фізичній особі - громадянину Яровому В.Г. на підставі Державного акту від 01.09.1995р., а отже позивач фактично позивається до фізичної особи, а зазначені спори непідвідомчі господарським судам. Дослідивши зазначене клопотання суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суб'єктний склад учасників даного судового процесу відповідає вимогам ГПК України, оскільки сторонами у справі є юридичні особи, а не фізичні особи - громадяни.

Спірна земельна ділянка була надана Відповідачу на підставі Державного акту у відповідності з положеннями Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», чинного на час видачі Державного акту, для ведення селянського (фермерського) господарства, отже викладені в клопотанні оставини не є підставою для припинення провадження у господарській справі.

Таким чином клопотання Відповідача про припинення провадження у справі є необґрунтованим.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, які є достатніми для розгляду справи у даному судовому засіданні, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2006 р. між Фермерським господарством «Ніна» (орендар, позивач у справі) та Фермерським господарством «Слав'яни» (орендодавець, відповідач у справі) укладено угоду № 36 про оренду земельної ділянки (надалі: «Угода»), відповідно до умов якої (п. п. 1.1., 1.2. Угоди) орендодавець передає орендареві земельну ділянку в розмірі 50 га, отриману ним для ведення фермерського господарства в с. Черняхів. Орендар приймає зазначену земельну ділянку в користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та інші потреби.

Вказана Угода підписана від імені Позивача директором ФГ «Ніна» Дергачовим І.В. та від імені Відповідача директором ФГ «Слав'яни» Яровим В.Г.

Згідно п. 3.1. Угоди, термін дії угоди про використання земельної ділянки 10 років.

Як вбачається з Державного акту на право постійного користування землею серії КВ, виданого Яровому Володимиру Григоровичу на підставі рішення другої сесії ХХІІ скликання Кагарлицької районної ради від 04.11.1994 року № 23, земельна ділянка площею 48,1 га, що орендується, була надана Яровому В.Г. для ведення селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», чинного на час отримання вказаного Державного акту на право користування землею, на ім'я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею . З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

Згідно Довідки з ЄДРПОУ № 121/2007, керівником селянського (фермерського) господарства «Слав'яни» є Яровий Володимир Григорович.

За наслідками правового аналізу норм Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», чинного на час отримання Відповідачем вказаного Державного акту на право постійного користування землею вбачається, що ФГ «Слав'яни» не могло отримати права постійного користування земельною ділянкою іншим чином, як оформленням означеного права за керівником фермерського господарства Яровим В.Г.

Угода № 36 від 20.04.2006 р. про оренду спірної земельної ділянки зареєстрована у Черняхівській сільській раді Кагарлицького району Київської області, про що свідчить відбиток печатки сільської ради та підпис голови. Крім того, факт державної реєстрації Угоди підтверджується листом № 41 Черняхівської сільської ради від 12.02.2014.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що Угода не зареєстрована в журналі записів реєстрації договорів оренди землі Черняхівської сільської ради, а в Управлінні Держземагентства у Кагарлицькому районі відсутня інформація щодо реєстрації Угоди.

Розглянувши матеріали справи суд встановив, що відсутність даних реєстрації Угоди в журналі записів реєстрації договорів оренди землі Черняхівської сільської ради не може бути наслідком недійсності або неукладеності угоди, оскільки після звернення до голови сільради сторони отримали належні докази реєстрації угоди шляхом засвідчення її печеткою ради та підписом її голови - Безвербного В.І. Не внесення запису відповідальним працівником органу місцевого самоврядування зазначених дій голови ради до книги реєстрації в даному випадку є внутрішніми питаннями діяльності сільської ради і не може мати наслідки для сторін такої угоди, оскільки уповноважений орган видав сторонам угоди належні докази її реєстрації.

Відсутність в Управлінні Держземагентства у Кагарлицькому районі інформації щодо реєстрації Угоди не є порушенням законодавства щодо її державної реєстрації з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону № 161-XIV "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на день виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація договорів оренди землі проводиться в порядку, встановленому законом.

У період дії цього Закону, а саме з 1 січня 2004 року, набрав чинності Цивільний кодекс України, ст. 182 якого передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Закон України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) (набрав чинності 3 серпня 2004 року) у ст. 3 передбачав, що речові права на нерухоме майно, їх обтяження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, установленому цим Законом.

Прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України не передбачено відстрочення дії ст. 182 цього Кодексу до прийняття вищезазначеного Закону. Не передбачено ЦК України й те, що в період з 1 січня 2004 року до прийняття Закону № 1952-IV права на нерухомість не виникають, їх реєстрація не проводиться.

Оскільки чинна з 1 січня 2004 року ст. 182 ЦК України передбачає реєстрацію речових прав на нерухомість, то така реєстрація повинна була проводитись за законом, яким є Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР).

Статтею 33 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

На час укладення Угоди, чинним був Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений Постановою КМ України № 2073 від 25.12.1998 р. «Про порядок державної реєстрації договорів оренди» (надалі: «Порядок»).

Згідно з п. 3 вказаного Порядку, державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Пунктом 12 зазначеного Порядку встановлено, що факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи.

Як вбачається з угоди № 36 про оренду земельної ділянки від 20.04.2006 р., укладеної між сторонами, крім підписів уповноважених осіб Позивача і Відповідача та відбитків їхніх печаток, у правій нижній частині Угоди зафіксовано підпис сільського голови та відбиток гербової печатки Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Частиною 5 ст. 3 Закону № 1952-IV передбачено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Не можна погодитися з тим, що державна реєстрація договорів оренди землі повинна була проводитись за Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року № 174, у силу того, що він є підзаконним нормативним актом (рішенням Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 18 квітня 2007 року № 35 дію цього акта зупинено з тих підстав, що Держкомзем України не наділений повноваженнями прийняття порядку ведення державного реєстру земель, оскільки він повинен установлюватись законом).

Вищевказаним спростовується позиція Відповідача про порушення процедури реєстрації Угоди відповідно до законодавства, чинного станом на дату її укладення.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 31.10.2012 р. у справі № 6-55цс12.

Виходячи з вищенаведеного, Угода про оренду земельної ділянки від 20.04.2006 року пройшла державну реєстрацію у встановленому законом порядку й відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України є укладеною, а тому за змістом ст. 777 ЦК України та ст. 9 Закону № 161-XIV породжує для сторін права та обов'язки.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З листів Відповідача, направлених на адресу Позивача щодо припинення правовідносин оренди вбачається, що Відповідач не заперечує проти існування орендних правовідносин з Позивачем.

Посилання Відповідача у відзиві на те, що Позивачем не доведено, яка саме земельна ділянка використовується Позивачем за Угодою, спростовується листом директора ФГ «Слав'яни» від 12.07.2013 р., адресованого Позивачу, в якому Відповідач зазначає, що Позивачем використовується саме земельна ділянка площею 48,1 га, надана Відповідачу у постійне користування за вказаним вище Державним актом. Будь-яких доказів про те, що Відповідач має іншу земельну ділянку суду не надано.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною сьомою статті 180 ГК України встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї доказів, з часу укладення Угоди Позивач своєчасно і у повному обсязі сплачує орендні платежі; обробляє орендовану земельну ділянку, вносить добрива, а отже використовує земельну ділянку за її цільовим призначенням.

Тобто, з моменту укладення Угоди, її положення виконувалися обома сторонами, Відповідач передав в оренду земельну ділянку, а Позивач належним чином використовував її та сплачував орендну плату за Угодою.

Згідно з листами Відповідача, адресованими Позивачу, до 2012 року Відповідачем визнавалося та не оспорювалося право Позивача на користування спірною земельною ділянкою, і лише починаючи з 2012 року Відповідач не визнає право на оренду земельної ділянки, що виникло з угоди № 36 від 20.04.2006 р.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону; орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Згідно з частинами другою та третьою статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків; захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.

На підставі частин першої та другої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами такого захисту, зокрема, є визнання права, припинення дії, яке порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення тощо.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Щодо заперечень відповідача про те, що угода №36 не містить дати її укладення або таку дату встановити неможливо то судом встановлено, що на примірнику наданому позивачем міститься дата угоди - 20.04.2006р. Відповідач власний примірник угоди для спростування зазначеного не надав. Також як вбачається з листа № 41 від 12.02.2014р. Черняхівської сільської ради сільський голова підтверджує факт реєстрації угоди №36 саме з датою укладення 20.04.2006р.

Щодо заперечень відповідача про те, що сторонами в п. 1.4 Угоди передбачено сплату орендної плати в розмірі 20000, але не зрозуміло в якій валюті то судом враховано, що розрахунки між підприємцями в Україні відбуваються в національній валюті гривні. Зазначене знайшло підтвердження в п. 1.5 Угоди де сторони ідентифікували аванс в гривнях, а також в іх подальших розрахунках по Угоді: позивач сплачував оренду плату відповідачу в гривнях, а відповідач приймав їх відповідно.

Всі інші доводи та посилання Відповідача щодо недійсності та неукладеності Угоди та порушення прав та законних інтересів Відповідача вказаною Угодою спростовуються наявними у справі доказами та поясненнями учасників судового процесу.

Таким чином судом встановлено, що Угода укладена між сторонами породжує для сторін права та обов'язки, Фермерське господарство «Ніна» протягом восьми років, починаючи з 20.04.2006 р. належним чином використовує і обробляє земельну ділянку загальною площею 48,1 га, розташовану в адміністративних межах Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та сплачує передбачені Угодою орендні платежі, а відповідач на даний час не визнає за позивачем право користування зазначеною змеленьною ділянкою на підставі зазначеної Угоди.

За таких обставин господарський суд вважає позовну вимогу про визнання за Позивачем права на користування земельною ділянкою загальною площею 48,1 га, розташованою в адміністративних межах Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області згідно з угодою про оренду земельної ділянки № 36 від 20.04.2006 р., укладеною між Фермерським господарством «Ніна» та Фермерським господарством «Слав'яни» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Водночас, позовна вимога про зобов'язання Відповідача звільнити спірну земельну ділянку не ґрунтується на належних доказах, оскільки Позивачем не наведено доказів, які підтверджують зайняття Відповідачем спірної земельної ділянки, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати за розгляд першої вимоги вимоги немайнового характеру (1218 грн.) та заяви про забезпечення позову (1827 грн) відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача у зв'язку з їх задоволенням судом.

Судові витрати за розгляд другої вимоги відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на позивача у зв'язку з відмовою у її задоволенні судом. Враховуючи, що позивачем додано до позову доказ сплати судового збору у розмірі 1218 грн., тобто, як за розгляд однієї вимоги немайнового характеру то суд дійшов висновку про стягнення з позивача до державного бюджету України 1218 грн. судового збору за розгляд другої вимоги немайнового характеру.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Фермерським господарством «Ніна» (08742, Київська обл., Обухівський р-н, с. Жуківці, вул. Київська, 2; код ЄДРПОУ 20573873) право користування земельною ділянкою загальною площею 48,1 га, розташованою в адміністративних межах Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області згідно з угодою про оренду земельної ділянки № 36 від 20.04.2006 р., укладеною між Фермерським господарством «Ніна» та Фермерським господарством «Слав'яни».

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Фермерського господарства «Слав'яни» (09220, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Черняхів; код ЄДРПОУ 23243923) на користь Фермерським господарством «Ніна» (08742, Київська обл., Обухівський р-н, с. Жуківці, вул. Київська, 2; код ЄДРПОУ 20573873) 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн. судового збору.

Видати наказ.

5. Стягнути з Фермерського господарства «Ніна» (08742, Київська обл., Обухівський р-н, с. Жуківці, вул. Київська, 2; код ЄДРПОУ 20573873) в доход державного бюджету України 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 07.04.2014 р.

Суддя Наріжний С.Ю.