Постанова

від 07.04.2014 по справі 903/1491/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р. Справа № 903/1491/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Миханюк М.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання Кушніруку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія " Плазма- Поліс" на рішення господарського суду Волинської області від 28.01.14 р. у справі № 903/1491/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Компанія " Плазма- Поліс"

про стягнення 51 574, 94 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Столярова К.Ю. (довіреність № 01/14 від 08.01.2014 року)

відповідача - не з'явився

Судом роз'яснено представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.01.2014 року у справі №903/1491/13 (суддя Костюк С.В.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Плазма-Поліс" про стягнення в сумі 51574,94 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Плазма-Поліс" (43000, м.Луцьк, вул.Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 33939806, р/р2600823267 в АТ "Укргазбанк" м.Київ, МФО 320478) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" (03150, м.Київ, вул.Ямська,72, код ЄДРПОУ 30520596, р/р №26001011064001 в ПАТ "Альфа-Банк" м.Києва, МФО 300346) 51 574,94 грн., з них - 46 122,70 грн. основного боргу, 3 477,65 грн. пені, 1974,59 грн. 3% річних, а також 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Плазма-Поліс" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області №903/1491/13 від 28.01.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Файрекс" у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 3477,65 грн., у зв'язку з чим зменшити розмір судового збору, який було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Плазма-Поліс" у відповідності до оскаржуваного рішення.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Файрекс" було пропущено строк позовної давності щодо заявленої позовної вимоги про стягнення пені за неналежне виконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг з монтажу та поставки обладнання, що в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Скаржник стверджує, що граничний термін для звернення до суду з позовною вимогою щодо стягнення пені за Договором № 176/1-11 від 10.04.2012 р. є 29.01.2013 р.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Плазма-Поліс" посилається на норми ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 258, ч. 5 ст. 261, ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Скаржник також наголошує, що аналогічної правової позиції притримується Вищий господарський суд України та посилається на п. 2.5. Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», а також на п. 3.2. Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів».

Товариство з обмеженою відповідальністю "Файрекс" подало відзив на апеляційну скаргу у якому зазначає, що рішення господарського суду Волинської області від 28.01.2014 р. є законним та обгрунтованим, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Плазма-Поліс" на зазначене рішення є безпідставною і не підлягає задоволенню.

Так, позивач вважає безпідставним твердження скаржника про неможливість задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у зв'язку зі спливом строку позовної давності, посилаючись при цьому на ст. 267 Цивільного кодексу України, п. 2.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції.

Позивач наголошує, що відповідачем не було подано до господарського суду Волинської області заяву про застосування строків позовної давності, а тому відсутні будь-які підстави для застосування строків давності до позовних вимог позивача.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 р. у справі №903/1491/13 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Плазма-Поліс" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.03.2014 р.

17.03.2014 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх.№5370/14) в якому, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Плазма-Поліс" просив суд відкласти розгляд справи №903/1491/13 у зв'язку з перебуванням в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. у справі №903/1491/13 враховуючи неявку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Плазма-Поліс" та подане клопотання про відкладення розгляду справи, з метою дотримання принципів змагальності, забезпечення сторонам конституційного права на захист порушених прав чи охоронюваних законом інтересів розгляд справи відкладено на 07.04.2014 р.

Скаржник не забезпечив явку свого представника в призначене на 07.04.2014 р. судове засідання, причини неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх. № 5954/14 від 21.03.2014 р. (арк.справи 82).

Проте, така неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 р. та 17.03.2014 р. у даній справі явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс", вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2012 року між ТзОВ "Компанія "Плазма Поліс" (Замовник) та ТзОВ "Файрекс" (Підрядник) було укладено договір, відповідно до якого замовник доручив, а підрядник взяв на себе зобов'язання щодо постачання обладнання виробництва Mercor S.A. (Польща) згідно специфікації обладнання (додаток №1 до договору) для об'єкту "Офісні складські приміщення розташовані на земельній ділянці, яка знаходиться на території Софіївсько-Борщагівської ради Києво-Святошинського району вул.М.Кільцева,10/4", провести монтажні, пусконалагоджувальні, архітектурно-проектні роботи (п.1.1.2-1.1.4).

Вартість обладнання та робіт, порядок розрахунків визначено розділом 3 договору.

Зокрема п.3.11 договору визначено, що остаточні розрахунки за виконані архітектурно-проектні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи Замовник здійснює протягом 10 робочих днів з дня підписання актів прийняття-передачі виконаних робіт, наданих Підрядником.

Порядок прийняття робіт визначено розділом 5 договору, зокрема пунктами 5.10,5.11,5.12, якими передбачено оформлення акту приймання-передачі виконаних робіт.

Актом №1 прийому-передачі виконаних робіт (ф КБ-2В) від 18.06.2012 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (ф КБ-3), який підписаний замовником і підрядником, підтверджено виконання робіт на суму 89 246,82 грн. (а.с.21-22).

Видатковою накладною № 49 від 18.06.2012 року підтверджено отримання відповідачем обладнання на суму 552313,74 грн.

Всього по договору від 10.04.2012 року №176/1-11 поставлено обладнання та виконано робіт на загальну суму 641560,56 грн. (552313,74+89246,82 грн.).

Згідно банківських виписок по вищезазначеному договору перераховано позивачу кошти в сумі 595437,86 грн., заборгованість складає 46122,70 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

За загальними нормами ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами по справі договір №176/1-11 від 10.04.2012 року містить елементи договору поставки та договору підряду.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язався передати у встановлений строк товар у власність покупця, а останній прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦК України).

Правовідносини, що виникають з договорів підряду, врегульовано главою 61 ЦК України.

Зокрема, за ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Умовами договору сторони визначили порядок розрахунків за виконані роботи протягом 10-ти робочих днів з дня підписання актів прийняття-передачі виконаних робіт (п.3.11), а пунктом 6.8 передбачили відповідальність за прострочення терміну оплати на строк більше 3 робочих днів, у вигляді штрафу у розмірі 0,5% від загальної вартості робіт.

Проте, як встановлено судом першої інстанції в порушення умов Договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, розрахунок було здійснено не в повному обсязі, оплата проведена на суму 595 437,86 грн., сума заборгованості за виконані роботи за договором №176/1-11 від 10.04.2012 року складає 46 122,70 грн.

Згідно з пунктом 6.8 у разі прострочення терміну оплати, передбаченої п.3.11 договору на строк більше 3 робочих днів, замовник сплачує на користь підрядника штраф у розмірі 0,5% від загальної вартості робіт за кожний випадок порушення. Кожним випадком порушення вважається кожен календарний день прострочення строків оплати виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що згідно розрахунку позивача за прострочку оплати нараховано пеню в сумі 3477,65 грн. виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за 184 дні прострочки (а.с.6), що не суперечить умовам договору та чинному законодавству.

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Суд першої інстанції перевірив розрахунки пені та 3 % річних, виконані позивачем та вважає його правильним.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що нарахування пені в сумі 3 477,65 грн. не суперечить умовам договору та чинному законодавству,та вважає обгрунтованим стягнення 46 122,70 грн. основного боргу, 3 477,65 грн. пені, 1974,59 грн. 3% річних.

Доводи скаржника про пропущення строку позовної давності щодо заявленої позовної вимоги про стягнення пені за неналежне виконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг з монтажу та поставки обладнання спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» визначено, що ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи судом першої інстанції. Відповідач знав про розгляд даної справи та мав можливість подати суду відповідні заперечення проти позову, зокрема і заяву про застосування позовної давності в частині стягнення з відповідача пені.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Плазма-Поліс" не було подано до господарського суду Волинської області заяву про застосування строків позовної давності, а тому будь-які підстави для застосування строків позовної давності до позовних вимог позивача відсутні.

У зв'язку з вищевикладеним, господарським судом Волинської області було правомірно не застосовано до позовних вимог строки позовної давності в частині стягнення з відповідача пені.

Таким чином, місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 28.01.14 р. у справі № 903/1491/13 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Плазма-Поліс" на рішення господарського суду Волинської області від 28.01.14 р. у справі № 903/1491/13 залишити без задоволення.

3. Матеріали справи № 903/1491/13 повернути до господарського суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І. Ю.