Постанова

від 04.04.2014 по справі 813/9440/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2014 року № 813/9440/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді - Гулкевич І.З.

за участю секретаря - Капустинської Н.М.

представника позивача - Цяцяка А.Р.

представника відповідача - Тістечко Ю.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТМ-СЕРВІС" до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, стягнення коштів, -

Обставини справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ТМ-СЕРВІС", звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій просить:

- скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900087/2 від 11.09.2013 року;

- скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційною призначення №209120000/2013/00434, яка оформлена Львівською митницею;

- стягнути із Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (код ЄДРПОУ 38008294, МФО 825014, 79005, м. Львів, вул. Левицького, 18) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-СЕРВІС" (81130, Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Львівська бічна, буд. 8, код ЄДРПОУ 31835813) суму мита у розмірі 29982,72 (двадцять дев»ять тисяч дев»ятсот вісімдесят дві гривні 72 коп.) та суму податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 125927,44 (сто двадцять п»ять тисяч дев»ятсот двадцять сім гривень 44 коп) на підставі платіжного доручення: №1 від 11.09.2013 року, а всього в розмірі 155910,16 (сто п»ятдесят п»ять тисяч дев»ятсот десять гривень 16 коп.).

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем митному органу для митного оформлення подавалися всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, однак відповідач митну вартість визначив із застосуванням резервного методу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, подали додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просять позов задовольнити.

Представник відповідача, Львівської митниці Міндоходів, проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні суть яких зводиться до того, що подані позивачем документи для митного оформлення не надавали можливості здійснити митне оформлення товару за ціною договору, відтак за результатами проведених консультацій товар оформлено із застосуванням резервного методу, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області , не прибув, правової позиції у спорі до суду не надходило.

Суд заслухав пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

в с т а н о в и в:

Позивачем (Покупець) 18.11.2012 року укладено з компанією SHANGHAL TEXTILE DECORATION CORP, (Продавець) контракт №LM12/006Е488 (далі - Контракт), відповідно до п. 1.1. якого Продавець (компанія SHANGHAL TEXTILE DECORATION CORP,) виробляє та продає, а Покупець (позивач) купує метричну продукцію, надалі - Товар на умовах FОВ порт Китаю (відповідно INKOTERMS 2000), згідно додатків, які є невід'ємною частиною даного Контракту.

Для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно контракту № LM12/006Е488 від 18.11.2012 року, позивачем подано митну декларацію №209120000/2013/833824 на вантаж: шурупи з чорних металів для кріплення дерев»яних елементів з шестигранною головкою, оцинковані, DIN571 в асортименті, згідно електронного інвойсу, із заявленою митною вартістю 43276,50 доларів США.

За результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, відповідачем 11.09.2013 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900087/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00434.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Предметом доказування, відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.1 Митного кодексу України № 4495-VІ від 13 березня 2012 року (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України), відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані згідно ч. 2 статті 52 МК України: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1, 2, 3 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Процедура проведення митного контролю та митного оформлення товарів визначена Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672 (далі - Порядок № 631).

За пунктом 1.2 розділу І Порядку № 631 митна декларація - це єдиний адміністративний документ, який створюється на бланку, що подається митному органу на паперовому носії або у вигляді електронного документа (у тому числі митна декларація, заповнена у звичайному порядку, попередня митна декларація, тимчасова митна декларація, періодична митна декларація, додаткова декларація).

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 631 для здійснення митного оформлення товарів Декларант подає до підрозділу митного оформлення митного органу митну декларацію, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію (у разі подання митної декларації на паперовому носії), рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, декларацію митної вартості.

Пунктом 3.10 розділу ІІІ Порядку № 631 передбачено, що перевірка електронної митної декларації та електронних документів проводиться з використанням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками в автоматичному режимі у порядку черговості їх надходження. Автоматизована система аналізу та управління ризиками в автоматичному режимі пересилає електронну митну декларацію та електронні документи до відповідного підрозділу митного оформлення митного органу для отримання посадовою особою митниці, яка згідно з функціональними обов'язками здійснює розподіл електронних митних декларацій між посадовими особами митниці для виконання митних формальностей. Під час виконання митних формальностей за електронною митною декларацією декларанту за допомогою автоматизованої системи митного оформлення надсилається інформація про: отримання митним органом електронної митної декларації у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним цифровим підписом декларанта; результат проведення формато-логічного контролю правильності заповнення граф електронної митної декларації; занесення електронної митної декларації до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України; реєстраційний номер, присвоєний електронній митній декларації; прийняття електронної митної декларації митним органом для оформлення; відмову в прийнятті електронної митної декларації до оформлення; необхідність надання додаткових документів; необхідність пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного огляду; відмову в митному оформленні товарів, задекларованих за електронною митною декларацією; завершення митного оформлення товарів за електронною митною декларацією.

Послідовність виконання митних формальностей за митною декларацією визначено в розділі IV Порядку № 631. Згідно з вказаним розділом митницею здійснюються наступні дії: 1) реєстрація митної декларації - перевірка відповідності формату електронної митної декларації та електронної декларації поданих електронних митних декларацій і електронних декларацій митної вартості встановленим вимогам, внесення поданих декларацій до бази даних митного органу, присвоєння реєстраційного номеру; 2) перевірка митної декларації з питань наявності поданих разом з митною декларацією рахунку або іншого документу, який визначає вартість товару, перевірка за допомогою програмного забезпечення правильності заповнення митної декларації відповідно до вимог, встановлених законодавством з питань державної митної справи; 3) прийняття митної декларації для оформлення, а саме внесення номеру штампу "Під митним контролем" до електронної митної декларації або відмова в прийнятті митної декларації - оформлення картки відмови; 4) оформлення митної декларації.

При цьому, одним з етапів оформлення митної декларації є здійснення контролю із застосуванням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. За частинами 1, 2 статті 361 Митного кодексу України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 1.2. укладеного позивачем Контракту назва, сума, вартість одиниці кожного Товару, загальна сума Товару і його вартість вказується в додатку.

Відповідно до п. 1.3. Контракту Сторони залишають право, при взаємній згоді, доповнювати або змінювати терміни та умови виконання Контракту.

Вартість Товару по даному Контракту згідно п. 2.1. Контракту встановлюється в доларах США і включає до складу вартість Товару, пакування, витрати по завантаженню Товару до транспортного засобу Покупця, виконанню всіх формальностей по передачі Товару, зокрема, отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту і перевозки Товару до України.

Відповідно до п. 2.3. Контракту сума Товару, що може бути поставлена по даному Контракту, складає 300000,00 доларів США.

Згідно п. 5.1. Контракту Покупець зобов'язаний заплатити Продавцю аванс відповідно до додатків

Пункт 5.2. Контракту передбачає, що Покупець зобов'язаний заплатити Продавцю за кожен отриманий вантаж безготівковим банківським переказом на рахунок, вказаний у Контракті.

Відповідно до п. 5.3. Контракту Сторони допускають зміну методу і форми оплати за проданий Товар.

Судом встановлено укладення позивачем з Продавцем 25.07.2013 року додатку №3 до контракту № LM12/006Е488 від 08.11.2012 року , відповідно до якого Продавець виробляє і постачає, а покупець купує Товар згідно цін, наведених у додатку, на загальну суму 43 276,50 доларів США.

Цим же додатком №3 від 25.07.2013 року Сторони погодили, що Покупець зобов'язується здійснити оплату в розмірі 43 276,50 доларів США до 31.07.2013 року.

Продавцем 07 травня 2013 року згідно Контракту було надіслано позивачеві інвойс на оплату Товару згідно укладеного Додатку №3 від 25.07.2013 року на загальну суму 43276,50 доларів США.

Платіжним дорученням в іноземній валюті №41 від 19.06.2013 та №59 від 30.07.2013 року позивач перерахував на користь Продавця грошові кошти в розмірі 43276,50 доларів США.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 9 статті 4 Митного кодексу України визначено, що декларація митної вартості - документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір ("контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України, позивачем 09.09.2013 року подано до митного оформлення електронну митну декларацію №209120000/2013/833824 та документи на вантаж згідно додатку №3 від 25.07.2013 року до Контракту № LM12/006Е488 від 08.11.2012 року.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації позивачем подані: іменний коносамент CNCHA039390; платіжне доручення в іноземній валюті №41 від 19.06.2013 року, платіжне доручення в іноземній валюті №59 від 30.07.2013 року; інвойс №STE13/07B13031 від 07.05.2012 року; пакувальний лист від 07.05.2013 року; додаток №3 від 25.07.2013 року до контракту № LM12/006Е488 від 08.11.2012 року ; контракт № LM12/006Е488 від 08.11.2012 року; договір №398/12 від 01.08.2012 року на надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів морським, автомобільним, авіаційним та залізничним транспортом ; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; сертифікат походження №ССРІТІ24509403 від 25.06.2013 року із зазначенням країни походження товару і зазначенням відправника та отримувача; витяг з бухгалетрської документації, витяг про вартість сировини від 10.09.2013 року; довідку на транспортні послуги №6090 від 05.09.2013 року; прайс лист від 27.03.2013 року; митну декларацію країни відправника №223120130811443686 від 27.05.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 ст. 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частина 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 58-63 МК України передбачені наступні методи визначення митної вартості товарів:

1) Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) (основний) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (стаття 58 МК України), який не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

2) Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (стаття 59 МК України) та метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (стаття 60 МК України) (другорядні).

3) Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (статті 62 МК України) та метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) (стаття 63 МК України) (другорядні).

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частина 2 ст. 58 МК України вказує, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Отже, застосування кожного наступного методу визначення митної вартості товару здійснюється лише у випадку неможливості визначення митної вартості товару за основним методом.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено положеннями статті 58 МК України, відповідно до ч. 4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Частина 4 ст. 57 МК України вказує, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 МК України.

Повноваження щодо проведення процедури консультацій можуть виникати виключно з підстав, встановлених ч. 5 ст. 55 МК України (за бажанням декларанта) та ч. 4 ст. 57 МК України (під час застосування другорядних методів визначення вартості товару).

Частина 5 ст. 55 МК України вказує, що декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Судом встановлено направлення відповідачем повідомлення позивачеві про те, що оскільки у митного органу є наявна інформація щодо митного оформлення товару за іншою ціною позивачеві треба повідомити про наявність своєї інформації та повідомлення про необхідність подачі транспортних (перевізних) документів (договір на перевезення) виписки з бухгалтерської документації, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформацію біржових організації пре вартість товару або сировини; зовнішньоекономічний договір (контракт), якщо рахунок сплачено,-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

На вказаних повідомленнях представником позивача зазначено про подання всієї наявної інформації для визначення митної вартості за основним методом.

У відповідності до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 року № 598, в графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Спірне рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900087/2 від 11.09.2013 року мотивовано тим, що митну вартість імпортованих товарів не може бути визнано за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 2-4 ст.53 МК України.

Крім того, у спірному рішенні зазначено, що під час розгляду документів були виявлені розбіжності, а саме підпис відправника в сертифікаті про походження товарів та контракті відрізняється від підпису відправника у фактурі, специфікації, пакувальному листі. Специфікація на товар виписана після виставлення інвойсу та відправлення товару. Бухгалтерська документація стосується іншого суб»єкта ЗЕД.

Зі змісту положень частин 2-5 статті 53 МК України перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів є вичерпний, і лише за наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, можна витребувати додаткові документи, перелік яких теж чітко визначений законодавством.

У відповідності до положень ч. 1 ст.54 МК України при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів перевіряє числове значення заявленої митної вартості.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п.1 ч.5 ст.54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Наведені норми вказують на те, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен перевіряти числове значення митної вартості та встановлювати причинний зв'язок між наявністю розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та неможливістю перевірити числове значення митної вартості. При цьому, лише за обставин неможливості визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю згаданого причинного зв'язку, орган доходів і зборів, може витребувати додаткові документи передбачені ст.53 МК України.

Частиною 6 ст. 54 МК України передбачений вичерпний перелік обставин, які в сукупності із обґрунтованими підставами вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів можуть бути підставами для прийняття митним органом у відповідності до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, серед яких не мітиться підстав, що вказані Львівською митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

На переконання суду відмінність підпису відправника в сертифікаті про походження товарів, який не містить даних про вартість товару, від підпису відправника у фактурі, контракті, пакувальному листі не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки жодним чином не впливає на можливість обчислення вартості товару за основним методом відповідно до ст. 57 МК України.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 № 598 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59. 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900087/2 від 11.09.2013 року відсутні будь-які пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або побідних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, також відсутня докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при її визначенні. Натомість, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900087/2 від 19.08.2013 року лише зазначено, що коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях МД №209160000/2013/011367 від 26.07.2013 року.

Суд вважає, що у відповідності до частини 3 статті 53 МК України та з огляду на подані позивачем для митного оформлення документи в підтвердження заявленої митної вартості товару, у митниці, як контролюючого органу з певним обсягом дискреційних функцій, не було підстав для витребування додаткових документів та визначення митної вартості не за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо.

Оскільки судом встановлено подання позивачем достатніх відомостей для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідачем безпідставно обраний другорядний метод визначення митної вартості та не доведено неможливість послідовного використання інших методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, що свідчить про протиправність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900087/2 від 11.09.2013 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00434.

У відповідності до вимог ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Судом встановлено, що митним органом не доведено правомірності коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини першою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно з приписами частини третьої зазначеної статті, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до приписів частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618.

Пунктом 8 розділом ІІІ згаданого Порядку передбачено, що суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

В результаті прийняття відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900087/2 від 11.09.2013 року позивачем надміру сплачено податок на додану вартість в сумі 125927,44 грн. та мито в сумі 29982,72, тому вказані суми слід стягнути із Державного бюджету України.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вищенаведених норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 449,46 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143,158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900087/2 від 11.09.2013 року.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00434.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-СЕРВІС" (Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Львівська бічна, буд. 8, код ЄДРПОУ 31835813) надмірно сплачене мито в сумі 29982,72 (двадцять дев»ять тисяч дев»ятсот вісімдесят дві грн., 72 коп. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в сумі 125927,44 (сто двадцять п»ять тисяч дев»ятсот двадцять сім грн. 44 коп., разом - 155910,16 (сто п»ятдесят п»ять тисяч дев»ятсот десять грн.) 16 коп.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-СЕРВІС" (Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Львівська бічна 8, код ЄДРПОУ 31835813) судовий збір в сумі 449 (чотириста сорок дев»ять) грн. 46 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 08 квітня 2014 року.

Суддя Гулкевич І.З.