Постанова

від 26.01.2015 по справі 813/9440/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2015р. Справа № 876/4702/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Попка Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,

за участю представників:

апелянта (відповідача-1 у справі): Тістечка Ю.Я.,

позивача у справі: Грунського В.О.,

відповідача-2 у справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів, м.Львів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2014р. у справі №813/9440/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс", с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області

до відповідача-1: Львівської митниці Міндоходів, м.Львів

відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, м.Львів

про скасування рішення, картки відмови і стягнення надмірно сплачених платежів, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2013р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ТМ-Сервіс" звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача-1: Львівської митниці Міндоходів, відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про скасування рішення, картки відмови і стягнення надмірно сплачених платежів, просив скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900087/2 від 11.09.2013р.; скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00434, яка оформлена Львівською митницею; стягнути із Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс" суму мита у розмірі 29982,72грн. та суму податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 125927,44грн, надмірно сплачені на підставі платіжного доручення №1 від 11.09.2013р., а всього в розмірі 155910,16грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс" сплачений судовий збір.

Аргументуючи адміністративний позов, позивач зазначив, що оскаржуване рішення Львівської митниці Міндоходів №209000003/2013/900087/2 від 11.09.2013р. і картку відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00434 безпідставними і протиправними, оскільки ТзОВ Фірма "ТМ-Сервіс" при поданні митної декларації для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України, згідно із контрактом №LM12/006Е488 від 18.11.2012р. та додатку №3 від 25.07.2013р. до контракту №LM12/006Е488 від 18.11.2012р. було долучено усі документи, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких визначений вимогами ч.2 та ч.3 ст. 53 МК України та які свідчать про правильність обрання методу визначення митної вартості товарів. Зазначає, що документи, надані Львівській митниці при митному оформленні товарів, містять достатньо інформації та усі необхідні відомості для застосування декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору, згідно ст.58 МК України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2014р. адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900087/2 від 11.09.2013р. та картку відмови Львівської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00434, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ "ТМ-Сервіс" надмірно сплачене мито в сумі 29982,72грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в сумі 125927,44грн., разом - 155910,16грн.

Відповідач-1: Львівська митниця Міндоходів оскаржив постанову суду першої інстанції, вважає, що оскаржувана постанова винесена при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи і з порушенням норм матеріального права, а відтак, просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою відмовити позивачу повністю в задоволенні позовних вимог.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 26.01.2015р. з'явився представник апелянта (відповідача-1 у справі): Тістечко Ю.Я., яким надано пояснення на підтримку своєї правової позиції по суті апеляційної скарги.

Представник позивача у справі: Грунський В.О. у судовому засіданні 26.01.2015р. надав пояснення по суті апеляційної скарги, якими підтримав свою правову позицію, викладену в адміністративному позові, проти доводів апеляційної скарги заперечив, зазначив, що рішення суду першої є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача-2 у справі: Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області у судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 26.01.2015р. не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта (відповідача-1 у справі) та позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів встановлено наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем (Покупцем) 18.11.2012р. укладено з компанією Shnghai Textile Decoration Corp. (Продавцем) Контракт №LM12/006Е488 (далі - Контракт), відповідно до умов п.1.1. якого Продавець виробляє та продає, а Покупець купує метричну продукцію (надалі - Товар) на умовах FОВ порт Китаю (відповідно до вимог INKOTERMS 2000), згідно із додатками, які є невід'ємною частиною даного Контракту.

Згідно із умовами п.1.2. укладеного позивачем Контракту, назва, сума, вартість одиниці кожного товару, загальна сума товару і його вартість вказується у Додатку.

Відповідно до умов п.1.3. Контракту, Сторони залишають право, при взаємній згоді, доповнювати або змінювати терміни та умови виконання Контракту.

Згідно із умовами п.5.1. Контракту, Покупець зобов'язаний заплатити Продавцю аванс відповідно до додатків.

Відповідно до п.5.3. Контракту, Сторони допускають зміну методу і форми оплати за проданий Товар.

Також судом першої інстанції встановлено укладення позивачем з Продавцем 25.07.2013р. Додатку №3 до контракту № LM12/006Е488 від 08.11.2012р., відповідно до якого Продавець виробляє і постачає, а Покупець купує товар, згідно із цінами, наведеними у додатку, на загальну суму 43276,50 доларів США.

Цим же додатком №3 від 25.07.2013р. Сторони погодили, що Покупець зобов'язується здійснити оплату в розмірі 43276,50 доларів США до 31.07.2013р.

Продавцем 07.05.2013р., згідно із Контрактом, було надіслано позивачу інвойс на оплату товару, згідно із укладеним Додатком №3 від 25.07.2013р., на загальну суму 43276,50 доларів США.

Платіжним дорученням в іноземній валюті №41 від 19.06.2013р. та №59 від 30.07.2013р. позивач перерахував на користь Продавця грошові кошти в розмірі 43276,50 доларів США.

Для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України, згідно контракту №LM12/006Е488 від 18.11.2012р., позивачем подано митну декларацію №209120000/2013/833824 на вантаж: шурупи з чорних металів для кріплення дерев'яних елементів з шестигранною головкою, оцинковані, DIN571 в асортименті, згідно із електронним інвойсу, із заявленою митною вартістю 43276,50 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації позивачем подані: іменний коносамент CNCHA039390; платіжне доручення в іноземній валюті №41 від 19.06.2013р., платіжне доручення в іноземній валюті №59 від 30.07.2013р.; інвойс №STE13/07B13031 від 07.05.2012р.; пакувальний лист від 07.05.2013р.; додаток №3 від 25.07.2013р. до контракту №LM12/006Е488 від 08.11.2012р. ; контракт №LM12/006Е488 від 08.11.2012р.; договір №398/12 від 01.08.2012р. на надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів морським, автомобільним, авіаційним та залізничним транспортом; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; сертифікат походження №ССРІТІ24509403 від 25.06.2013р. із зазначенням країни походження товару і зазначенням відправника та отримувача; витяг з бухгалетрської документації, витяг про вартість сировини від 10.09.2013р.; довідку на транспортні послуги №6090 від 05.09.2013р.; прас-лист від 27.03.2013р.; митну декларацію країни відправника №223120130811443686 від 27.05.2013р.

За результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, митним органом 11.09.2013р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900087/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00434.

Суд першої інстанції, при задоволенні адміністративного позову про скасування рішень та карток відмови, виходив з того, що митним органом порушено вимоги чинного законодавства при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів та суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятих ним рішень, не підтверджено належними та обґрунтованими доказами наявність правових підстав для винесення рішень.

Колегією суддів апеляційної інстанції проаналізовано висновки суду першої інстанції і встановлено наступне:

Відповідно до вимог ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частинами першою та другою статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до вимог глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. У випадках, визначених цим Кодексом, для встановлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. Декларація митної вартості подається, зокрема, у разі, якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у ч.10 ст.58 цього Кодексу, і якщо вони не включались до ціни.

Вимогами ч.1 ст.53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Крім цього, вимогами ч.3 ст.53 цього Кодексу передбачено перелік документів, які митний орган може вимагати у декларанта у разі, якщо документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Це, зокрема, транспортні (перевізні) документи, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.

У відповідності до вимог ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів); на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться н митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем було подано у встановленому Митним кодексом України порядку документи, які підтверджують митну вартість товару (перелік документів зазначений в картках відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення).

Зважаючи на вказане, твердження митного органу в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів про те, що ТзОВ "ТМ-Сервіс" не подано документи відповідно до переліку, передбаченого ч.2-ч.4 ст.53 МК України, є необґрунтованим, оскільки позивачем було дотримано вимоги, встановлені Митним кодексом України.

Не ґрунтуються на законних підставах доводи апелянта про те, що платіжні доручення №41 від 19.06.2013р. та №59 від 30.07.2013р. неможливо ідентифікувати з товаром. Вказане твердження митного органу є необґрунтованим, оскільки законом не передбачено зазначення найменування всього переліку придбаного товару в платіжному дорученні. Крім того, в наданих платіжних дорученнях є посилання на контракт, згідно з яким було придбано товар, найменування платника та отримувача.

Безпідставними є посилання апелянта на обставини виставлення інвойса №STE13/07В13031 від 07.05.2013р. раніше за Додаток №3 від 25.07.2013р. до Контракту, оскільки вказане не може, керуючись нормами ст.ст.54,55 МК України, бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, оскільки вказана обставина не впливає на розрахунок митної вартості товару, не свідчить про відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також не свідчить про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару.

У спірному рішенні зазначено, що під час розгляду документів були виявлені розбіжності, а саме: підпис відправника в сертифікаті про походження товарів та контракті відрізняється від підпису відправника у фактурі, специфікації, пакувальному листі. Специфікація на товар виписана після виставлення інвойсу та відправлення товару. Бухгалтерська документація стосується іншого суб'єкта ЗЕД.

Зі змісту положень ч.ч.2-5 ст.53 Митного кодексу України вбачається, що перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, є вичерпний, і лише за наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, можна витребувати додаткові документи, перелік яких теж чітко визначений законодавством.

Відповідно до положень ч.1 ст.54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів перевіряє числове значення заявленої митної вартості.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Наведені норми вказують на те, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен перевіряти числове значення митної вартості та встановлювати причинний зв'язок між наявністю розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та неможливістю перевірити числове значення митної вартості. При цьому, лише за обставин неможливості визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю згаданого причинного зв'язку, орган доходів і зборів може витребувати додаткові документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України.

Частиною 6 ст.54 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік обставин, які в сукупності із обґрунтованими підставами вважати, що заявлено не повні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, можуть бути підставами для прийняття митним органом у відповідності до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, серед яких не міститься підстав, що вказані Львівською митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи митного органу про те, що відмінність підпису відправника в сертифікаті про походження товарів, який не містить даних про вартість товару, від підпису відправника у фактурі, контракті, специфікації та пакувальному листі є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки вказані обставини не входять до виключного переліку підстав для відмови митного органу у митному оформленні товарів, які визначено ч.6 ст.54 МК України, а також не впливають на можливість обчислення вартості товару за основним методом відповідно до ст.57 МК України. Правом підпису документів можуть бути наділені декілька службових осіб, які можуть заміщати один одного за їх тимчасової відсутності на робочому місці.

Посилання апелянта на проведення консультації у вигляді надіслання декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимоги про надання додаткових документів не може вважатись процедурою проведення консультацій, оскільки право вимоги таких документів передбачено ч.3 ст.53 МК України, а відтак, не може вважатись частиною процедури консультацій, передбачених ч.4 ст.57 МК України.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач в порядку та у строки, передбачені Митним кодексом України, надав всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товарів, однак митним органом не було доведено, що декларантом документально не підтверджена заявлена ним митна вартість товару і що таке викликало сумніви щодо правильності застосування декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору.

Однак, відносно висновку суду першої інстанції в частині стягнення з бюджету надмірно сплачених коштів, колегія суддів апеляційного суду вважає його неправомірним з огляду на наступне:

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007р. за №1097/14364, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником, головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою, та відповідний перелік документів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом відділу, за потреби, ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Порядок прийняття Висновку про повернення регулюється Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого Наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20.07.2007р. №611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007р. за №1095/14362 (далі - Порядок №611/147). Згідно із п.7 наведеного Порядку, відповідний орган Державного казначейства України на підставі отриманого Висновку митного органу про повернення готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Виходячи з наведеного, нормативними актами встановлено порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, який позивачем не дотриманий, що не дає можливості стягнути спірні митні платежі.

У Постанові від 15.04.2014р. (справа №21-21а14) Верховний Суд України висловив таку правову позицію: системний аналіз положень Митного кодексу України; Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618; Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20.07.2007р. № 611/147 (чинних на час виникнення спірних відносин), дає підстави вважати, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача надміру сплачених митних платежів та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову в цій частині з наведених вище підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За вимогами ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

У зв'язку із викладеним, підлягає зміні розподіл судових витрат, зокрема, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс" суму судового збору в розмірі 299,64грн., пропорційно до задоволених позовних вимог, за вимогами ч.ч.3, 6 ст.94 КАС України.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів, м.Львів, на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2014р. у справі №813/9440/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс", с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області до відповідача-1: Львівської митниці Міндоходів, м.Львів, відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, м.Львів, про скасування рішення, картки відмови і стягнення надмірно сплачених платежів, - задоволити частково.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2014р. у справі №813/9440/13-а, - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги позивача задоволити частково.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900087/2 від 11.09.2013р.

4. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00434.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс" (Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Львівська бічна, 8, код ЄДРПОУ 31835813) судовий збір в сумі 299,64грн. (двісті дев'яносто дев'ять гривень шістдесят чотири копійки).

6. У задоволенні решти позовних вимог позивача відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя Я.С. Попко