Постанова

від 04.04.2014 по справі 810/1197/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 квітня 2014 року Справа № 810/1197/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Новопетрівський комбінат комунальних підприємств" до проВишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство Новопетрівської сільської ради «Новопетрівський комбінат комунальних підприємств» звернулось до суду з позовом до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 07.02.2014 № 0000672204.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковий орган у ході камеральної перевірки даних податкової звітності позивача з податку на додану вартість за березень 2013 року дійшов висновку про невиконання платником податків вимог, передбачених пунктами 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що виявилось у неперенесенні ним числового значення рядка 25 до рядка 25.1 декларації, у зв`язку з чим податковим повідомленням - рішенням від 07.02.2014 № 0000672204 позивачу донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 20191 грн. 00 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5048 грн. 00 коп.

Вказане податкове повідомлення - рішення позивач вважає таким, що прийнято контролюючим органом з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, оскільки допущена підприємством помилка у декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року стосувалась заповнення рядків декларації і не призвела до заниження податкового зобов'язання з цього податку, що у свою чергу свідчить про відсутність у платника податків обов'язку сплачувати визначене податковим органом грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

У судове засідання, призначене на 4 квітня 2014 року, представники сторін не з`явились, були своєчасно на належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами. Письмових заперечень або пояснень на обґрунтування своєї позиції відповідачем суду надано не було.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Комунальне підприємство Новопетрівської сільської ради «Новопетрівський комбінат комунальних підприємств» (ідентифікаційний код 24217709, місцезнаходження: 07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, буд. 171) зареєстроване в якості юридичної особи 25.07.1996 (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 25-26).

Позивач перебуває на податковому обліку в Вишгородській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та зареєстрований платником податку на додану вартість.

У січні 2014 року посадовою особою Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі приписів статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності Комунального підприємства Новопетрівської сільської ради «Новопетрівський комбінат комунальних підприємств» за березень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.01.2014 № 232/22-00/24217709 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України та підпункту 4.6.8 пункту 4.6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 20191 грн. 00 коп. у зв'язку з неперенесенням позивачем числового значення рядка 25 до рядка 25.1 декларації.

Так, у ході перевірки податковим органом встановлено, що згідно з даними надісланої 15.04.2013 засобами телекомунікаційного зв'язку податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року позивачем задекларовано податкових зобов`язань на загальну суму 25591 грн. 00 коп. (рядок 9 декларації) та податкового кредиту у загальному розмірі 5400 грн. 00 коп. (рядок 17 декларації). Різниця між сумою податкового зобов`язання позивача та сумою податкового кредиту за наведений вище звітний період мала позитивне значення (25591,00 грн. - 5400,00 грн. = 20191,00 грн.), у зв`язку з чим вказана сума відображена позивачем у складі рядка 25 декларації як сума податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду. Разом з тим, числове значення рядка 25 до рядка 25.1 «сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» декларації не перенесено.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.02.2014 № 0000672204, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 25239 грн. 00 коп., з яких: 20191 грн. 00 коп. - за основним платежем, 5048 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок адміністрування податком на додану вартість визначено розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 розділу V Податкового кодексу України).

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

На виконання вимог наведеної вище норми наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 затверджено форми податкової звітності з податку на додану вартість. Цим же наказом затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок № 1492).

Згідно з приписами підпункту 4.6.8 пункту 4.6 розділу V Порядку № 1492 (у редакції, що діяла до 04.02.2013), сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду вказується в рядку 25 декларації.

Наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1342, що набрав чинності 05.02.2013, внесено зміни до форм податкової декларації з податку на додану вартість, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, та викладено їх у новій редакції.

Зокрема, у новій формі податкової декларації з податку на додану вартість пункт 25 доповнено двома складовими - пунктами 25.1 та 25.2.

Порядок заповнення цих рядків визначено підпунктом 4.6.8 пункту 4.6 розділу V Порядку № 1492 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1342.

Так, у рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та:

-сплачується до загального фонду державного бюджету/частково сплачується до спеціального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації;

-спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства/частково спрямовується на спеціальний рахунок переробного підприємства/ залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, на платника податків накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

З аналізу наведених вище положень податкового законодавства вбачається, що обов`язковою умовою для донарахування податковим органом суми грошового зобов'язання та застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій є наявність факту заниження податкового зобов'язання, тобто недоплати за відповідним податком (збором).

Враховуючи, що спірні правовідносини, що є предметом розгляду, стосуються питання правомірності донарахування Вишгородською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, вирішення даного публічно - правового спору пов`язується з оцінкою наявності факту недоплати позивачем податкового зобов'язання з цього податку за березень 2013 року у зв`язку з неперенесенням ним числового значення рядка 25 до рядка 25.1 декларації.

Підпунктом 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим зобов'язанням для цілей розділу V «Податок на додану вартість» цього Кодексу вважається загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з приписами пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вже зазначалось судом вище, позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року задекларовано податкових зобов`язань на загальну суму 25591 грн. 00 коп. та податкового кредиту у загальному розмірі 5400 грн. 00 коп. Різниця між сумою податкового зобов`язання позивача та сумою податкового кредиту за наведений вище звітний період мала позитивне значення (25591,00 грн. - 5400,00 грн. = 20191,00 грн.), у зв`язку з чим вказана сума відображена позивачем у складі рядка 25 декларації як сума податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду.

Оплата за призначенням платежу - податок на додану вартість за березень 2013 року у загальному розмірі 20191 грн. 00 коп. була здійснена позивачем у строк, визначений пунктом 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення від 16.04.2013 № 412.

Враховуючи, що позивачем внесено до рядка 25 декларації за березень 2013 року показник суми податку на додану вартість, який має позитивне значення, та перераховано його до бюджету, підстави вважати, що ним не визначено податкове зобов`язання з цього податку (занижено податкове зобов'язання), відсутні.

Суд звертає увагу на те, що рядки 25.1 та 25.2 декларації з податку на додану вартість є складовими рядка 25, в якому платник податків визначає розмір податкового зобов'язання. Вони мають допоміжне значення для цілей адміністрування податків.

Оскільки позивачем здійснено заповнення числового значення рядка 25 декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року та самостійно перераховано визначену суму податку до бюджету, суд дійшов висновку про відсутність обставин, що свідчать про заниження (недоплату) позивачем податкового зобов`язання з цього податку, та, як наслідок, відсутність підстав для донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що висновки податкового органу стосовно заниження Комунальним підприємством Новопетрівської сільської ради «Новопетрівський комбінат комунальних підприємств» податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20191 грн. 00 грн. не знайшли свого документального підтвердження у ході судового розгляду справи, податкове повідомлення - рішення Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 07.02.2014 № 0000672204 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 182 грн. 70 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення - рішення Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 07.02.2014 № 0000672204, - визнати протиправним та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства Новопетрівської сільської ради «Новопетрівський комбінат комунальних підприємств» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.