Постанова

від 24.03.2014 по справі 823/428/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року справа № 823/428/14

м. Черкаси

17 год. 25 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.,

за участю представника позивача приватного підприємства «Хацьки-Агро» Чернеці С.С. - за довіреністю від 10.02.2014р.,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області Білоуса В.Ю. - за довіреністю від 05.10.2013р. №3984/23-25-10-017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Хацьки-Агро» до державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося приватне підприємство «Хацьки-Агро», в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000812200 від 20.11.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 130380,00 грн., в тому числі за основним платежем 104254,00 грн., за штрафними санкціями 26064,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000912200 від 24.12.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 57525,00 грн., в тому числі за основним платежем 46020,00 грн., за штрафними санкціями 11505,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта планової виїзної перевірки від 06.11.2013р. №27/23-25-22-010/33409070, яким встановлено заниження податку на додану вартість внаслідок безпідставного відображення в податковому обліку господарських операцій з поставки дизельного палива ТОВ «Сюіта», поставки мінеральних добрив ПП «Мар-98», ТОВ «Украгроком».

Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Хацьки-Агро», з огляду на те, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Факт здійснення поставки товарів контрагентами позивача в повній мірі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з поставки дизельного палива ТОВ «Сюіта» та мінеральних добрив ПП Мар-98» та ТОВ «Украгроком» надано докази зберігання придбаних товарів, та докази їх використання у власній господарській діяльності товариства.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість не підтверджені належним чином складеними первинними документами. Відсутні докази транспортування, зберігання, підтвердження відповідності якості паливно-мастильних матеріалів та мінеральних добрив.

У ТОВ «Сюіта» та ПП «Мар-98» відсутні необхідні ресурси для здійснення господарської діяльності з поставки дизельного палива та діамофоска відповідно.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Хацьки-Агро» як суб'єкт господарювання - юридична особа зареєстроване Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області 23.03.2005р.; ідентифікаційний код 33409070; взято на облік в органах державної податкової служби 31.03.2005р. за №30; є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 07.02.2009р. №100191788, індивідуальний податковий номер 33409072354.

З 10.10.2013 по 30.10.2013 посадовими особами державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Хацьки-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.06.2013 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 06.11.2013р. №27/23-25-22-010/33409070 (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, зокрема, порушення ПП «Хацьки-Агро» вимог: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 104254,00 грн., в тому числі завищено від'ємне значення за лютий 2011 року на суму 22049,00 грн., квітень 2011 року на суму 23971,00 грн., та занижено податок на додану вартість у серпні 2011 року на суму 95274,00 грн., у листопаді 2011 року на суму 55000,00 грн.

Згідно даних акту перевірки, таке порушення виникло внаслідок непідтвердження позивачем фактичного здійснення господарських операцій із контрагентами-постачальниками ТОВ «Сюіта» у лютому, квітні 2011 року; ТОВ «Украгроком» у серпні 2011 року; ПП «Мар-98» у листопаді 2011 року.

На підставі акта перевірки державною податковою інспекцією у Черкаському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013р. №0000812200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 130318,00 грн., в тому числі за основним платежем 104254,00 грн., за штрафними санкціями 26064,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано до Головного управління Міндоходів у Черкаській області скаргу від 28.11.2013р. №121. Рішенням Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 17.12.2013р. №15772/23-00-10-0210 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Черкаському районі від 20.11.2013р. №0000812200, а скаргу підприємства без задоволення; збільшено ПП «Хацьки-Агро» грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 57525,00 грн. (46020,00 грн. - основний платіж, 11505,00 грн. - штрафні санкції).

24.12.2013р. державною податковою інспекцією у Черкаському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0000912200 про збільшення суми грошового зобов'язання приватному підприємству «Хацьки-Агро» за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 57525,00 грн., в тому числі за основним платежем 46020,00 грн., за штрафними санкціями 11505,00 грн.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Щодо правовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Сюіта» суд встановив наступне.

24.02.2011р. між позивачем (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сюіта» (Продавець) укладено договір №24/02 купівлі-продажу (далі по тексту - Договір №24/02), згідно з яким Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити паливно-мастильні матеріали (надалі - Товар) у кількості, якості і асортименті, зазначених у погоджених рахунках-фактурах (п. 2.1 Договору №24/02).

На підтвердження виконання договору №24/02 ТОВ «Сюіта» у лютому, квітні 2011 року позивачем до суду надані:

- видаткова накладна №РН-0000059 від 28.02.2011р. на поставку дизельного палива у кількості 16252,00 л на загальну суму 132291,28 грн. (в т.ч. ПДВ), податкова накладна від 25.02.2011р. №40 на загальну суму 132291,28 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000134 від 28.04.2011р. на поставку дизельного палива у кількості 16252,00 л на загальну суму 143830,20 грн. (в т.ч. ПДВ), податкова накладна від 28.04.2011р. №48 на загальну суму 143830,20 грн.

Видаткові накладні, виписані позивачу ТОВ «Сюіта», не містять відомостей про особу, яка отримала дизельне паливо та не містять номерів і дат довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

В порушення умов договору №24/02 відсутні рахунки-фактури, де мали б визначатися кількість, якість і асортимент Товару.

Згідно п. 3.1 Договору №24/02 Товар повинен відповідати державним стандартам України (ДОСТ) та технічним умовам (ТУ), що підтверджується паспортом якості та сертифікатом відповідності.

Позивачем до суду не надано документи, що підтверджують відповідність паливно-мастильних матеріалів ДОСТ та ТУ.

Крім того, враховуючи специфіку товару (дизельне паливо), який постачався, приймання та транспортування такого виду товару, як дизельне паливо, повинно відбуватись відповідно до вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 04.06.2007р. №271/121 (далі по тексту - Інструкція № 271/121) та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008р. за №805/15496 (далі по тексту - Інструкція № 281/171/578/155).

Так, відповідно до положень Інструкції №281/171/578/155 з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт) (далі - ТТН), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Окрім того, Інструкцією №281/171/578/155 встановлено порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом.

Відповідно до п.п. 7.5.6 Інструкції №281/171/578/155 відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Згідно п.п. 7.5.7 Інструкції №281/171/578/155 ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства (п.п. 7.5.8. Інструкції №281/171/578/155).

На думку суду, всім суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють вантажоотримання або вантажовідправлення нафти і нафтопродуктів, при оформленні операцій з переміщення вказаних продуктів слід обов'язково застосовувати товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) форми № 1-ТТН (нафтопродукт) за встановленою формою.

Відповідно до п. 5.4 Договору №24/02 право власності на поставлений Товар переходить Покупцю з моменту підписання товарно-транспортної накладної (чи інших документів).

Позивачем не надано до суду товарно-транспортні накладні, подорожні листи та інші документи, які б підтверджували перевезення товару.

Позивачем також не надано жодних документів, що підтверджували б якість продукції та належну організацію її приймання.

Суд встановив, що під час перевірки позивача податковою інспекцією використано акт Слов'янської ОДПІ Донецької області від 07.06.2013р. №43/15-2/34923870 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Сюіта» (код за ЄДРПОУ 34923870) щодо підтвердження господарських відносин із ПП «Укрнафта-Трейд» (з 27.12.2012р. ПП «Дотракіс Юкрейн») (код ЄДРПОУ 37144129) за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 року, в якому встановлено відсутність за місцезнаходженням підприємства, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів.

Разом з тим, суд скептично оцінює вказаний акт, оскільки згідно акту ДПІ у м.Черкасах від 07.12.2011р. №2703/23-2/34923870 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сюіта» (код 34923870) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2011» місцезнаходження ТОВ «Сюіта»: м. Черкаси, вул. Смілянська, 80, кв. 22; за даною адресою ТОВ «Сюіта» орендує квартиру під офіс загальною площею 46 кв. м. згідно договору оренди №01/5 від 30.03.2007р.; станом на 31.09.2011 року загальна чисельність працюючих на ТОВ «Сюіта» 10 осіб, в т.ч. 1 особа за сумісництвом; тощо.

Щодо господарських відносин позивача з приватним підприємством «Мар-98» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у листопаді 2011 року позивач мав господарські відносини з ПП «Мар-98», за якими позивач придбавав у ПП «Мар-98» діамофоску. Письмовий договір між сторонами не укладався. Купівля мінеральних добрив здійснювалася за усною домовленістю сторін.

На підтвердження придбання діамофоску у ПП «Мар-98» у листопаді 2011 року, позивачем надані:

- податкова накладна від 16.11.2011р. №6 на поставку 50 т діамофоску 10.26.26 на загальну суму 330000,00 грн.,

- рахунок-фактура №ПП-000267 від 16.11.2011р. на загальну суму 330000,00 грн.,

- видаткова накладна №ПП-000033 від 16.11.2011р. на суму 330000,00 грн.,

- платіжне доручення від 16.11.2011р. №576 на суму 330000,00 грн.,

- витяг з журналу реєстрації довіреностей ТОВ «Хацьки-Агро» за 2011 рік, згідно з п.107 якого довіреністю від 16.11.2011р. (строк дії до 26.11.2011р.) Марутяна В.Ц. уповноважено прийняти діамофоску від ПП «Мар-98».

Згідно акту ДПІ у м. Черкасах від 09.07.2013р. №31/22-14/22795945 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Мар-98» (код ЄДРПОУ 22795945) з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ПП «Женєчка» (код ЄДРПОУ 34864585) у листопаді 2011 року, ТОВ «Орендабудсервіс» (код 34162318), у грудні 2011 року та ТОВ Гарант Сервіс-А» (код ЄДРПОУ 37517218) у липні 2011 року» перевіркою встановлено порушення ПП «Мар-98» вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого не підтверджено здійснення господарських операцій з реалізації товарів (робіт, послуг) та з придбання товарів (робіт, послуг) у періоді липень, листопад, грудень 2011 року та не підтверджено задекларовані за вказаний період показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 380251,60 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 371408,80 грн.

Щодо господарських відносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроком».

Судом встановлено, що у серпні 2011 року позивач мав господарські відносини з ТОВ «Украгроком», за якими позивач придбавав у ТОВ «Украгроком» нітроамофоску (азофоску). Письмовий договір поставки до суду не надано.

На підтвердження придбання нітроамофоску (азофоску) у ТОВ «Украгроком» у серпні 2011 року позивачем до суду надано:

- податкову накладну від 02.08.2011р. №74 на поставку нітроамофоску (азофоску) у кількості 120,600 т на загальну суму 571644,00 грн. (в т.ч. ПДВ);

- рахунок-фактуру №Ч-00001457 від 01.08.2011р. на суму 571644,00 грн.;

- платіжне доручення №365 від 01.08.2011р. на суму 571644,00 грн.;

- видаткову накладну №РНЧ-000050 від 10.08.2011р. на суму 76788,00 грн., видаткову накладну №РНЧ-000051 від 10.08.2011р. на суму 76788,00 грн., видаткову накладну №РНЧ-000053 від 10.08.2011р. на суму 85320,00 грн., видаткову накладну №РНЧ-000055 від 11.08.2011р. на суму 85320,00 грн., видаткову накладну №РНЧ-000056 від 11.08.2011р. на суму 76788,00 грн., видаткову накладну №РНЧ-000057 від 11.08.2011р. на суму 76788,00 грн., видаткову накладну №РНЧ-000062 від 11.08.2011р. на суму 93852,00 грн.;

- витяг з журналу реєстрації довіреностей ТОВ «Хацьки-Агро» за 2011 рік, згідно з п.64 якого довіреністю від 10.08.2011р. (строк дії до 20.08.2011р.) Марутяна В.Ц. уповноважено прийняти нітроамофоску від ТОВ «Украгроком».

Податкова накладна від 02.08.2011р. №74 не містить посилань на цивільно-правовий договір.

Суд звернув увагу, що позивач не надав до суду будь-яких доказів переміщення товару від продавців - ПП «Мар-98», ТОВ «Украгроком» . Зважаючи на значні обсяги товару, вказані у видаткових накладних, суд дійшов висновку про обов'язковість таких доказів, виходячи з наступного.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997р. №363 (далі - Правила № 363), товарно-транспортна накладна (форма № 1-ТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. (п.11.1 Правил №363).

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. (пункт 11.5. та 11.7 Правил №363).

Як вище зазначалося, з матеріалів справи суд встановив, що позивач придбавав у ПП «Мар-98» діамофоску, а у ТОВ «Украгроком» нітроамофоску (азофоску). Вказані товари є мінеральними добривами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995р. №86/95-ВР агрохімікати - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.

Згідно статті 10 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» сертифікація пестицидів і агрохімікатів на відповідність вимогам державних стандартів та інших нормативних документів з стандартизації здійснюється в державній системі сертифікації УкрСЕПРО.

Згідно статті 14 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» підприємства, установи і організації зобов'язані вести облік наявності та використання пестицидів і агрохімікатів та надавати інформацію органам, що ведуть державний облік. Порядок державного обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів, обсяги інформації та органи, яким така інформація подається, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок державного обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995р. № 881. Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що облік наявності та використання пестицидів і агрохімікатів ведеться підприємствами, установами, організаціями в прибутково-видаткових книгах (журналах), де зазначаються: назва пестициду, агрохімікату; дата надходження і дата використання чи реалізації; назва документа, за яким надійшов, використаний, реалізований пестицид, агрохімікат; вага наявного пестициду, агрохімікату (кілограмів, тонн); залишок пестициду, агрохімікату після використання, реалізації (кілограмів, тонн). Прибутково-видаткова книга (журнал) зберігається у власника пестицидів, агрохімікатів. Підприємства, установи, організації ведуть також облік використання пестицидів за їх цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами.

Особи, діяльність яких пов'язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів та торгівлею ними, повинні мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами. Порядок одержання такого допуску визначається Кабінетом Міністрів України.

Господарська діяльність у сфері зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів підлягає обов'язковому страхуванню, умови та порядок якого визначаються законодавством.

Позивачем не надано до суду сертифікатів відповідності на мінеральні добрива; прибутково-видаткові книги (журнали), де фіксується облік наявності та використання агрохімікатів; ін.

Як доказ зберігання товару на складі позивач надав до суду реєстри бухгалтерського обліку за серпень, вересень, листопад, грудень 2011 року, що, на думку суду, не підтверджують належним чином прийняття товару на склад, у т.ч. перевірку його якості, кількості, переміщення товару на складі та вибуття зі складу.

На підтвердження використання придбаних у ПП «Мар-98» та ТОВ «Украгроком» мінеральних добрив у власній господарській діяльності позивач надав до суду:

- акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за вересень - листопад 2011 року, які, на думку позивача, підтверджують внесення діамофоску та нітроамофоску, придбаних у ПП «Мар-98» та ТОВ «Украгроком», під урожай 2012 року у грунт під культури: ріпак озимий, пшениця озима, ячмінь озимий тощо;

- дорожні листи тракторів на проведення польових робіт (посів культур, внесення міндобрив);

- декларації про обсяги зберігання зерна;

- акти списання гороху, і т.д.;

- акти витрат насіння і садивного матеріалу.

Суд вважає за потрібне також зазначити, що ті первинні документи, що підтверджують факт використання мінеральних добрив під врожай 2012 року, не свідчать про їх придбання у ПП «Мар-98» та ТОВ «Украгроком».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Сюіта» не поставляло позивачу паливно-мастильні матеріали, а ПП «Мар-98» та ТОВ «Украгроком» - мінеральні добрива, і лише надали останньому бухгалтерські документи, податкові та видаткові накладні, з метою формування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Встановленими у судовому засіданні обставинами підтверджується, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Черкаському районі податкове повідомлення-рішення №0000812200 від 20.11.2013р., №0000912200 від 24.12.2013р. є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Хацьки-Агро», ідентифікаційний код 33409070, до Державного бюджету України 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 28.03.2014р.