Ухвала

від 02.04.2014 по справі 5/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.04.2014 р. Справа№ 5/90

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши матеріали

заяви Приватного підприємства „Реліквія" в особі керуючого санацією Приватного підприємства „Реліквія" - Марка Андрія Тарасовича, м.Львів

про визнання наказу господарського суду Львівської області, виданого 17.08.2010р. у справі №5/90 таким, що не підлягає виконанню

у справі №5/90

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Орландо", м. Київ

до відповідача Приватного підприємства „Реліквія", м.Львів

про стягнення 3 380,04 грн.

За участю представників сторін:

від заявника не з'явився;

від стягувача не з'явився.

Заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву (вх.№1509/14 від 21.03.2014р.) Приватного підприємства „Реліквія" в особі керуючого санацією Приватного підприємства „Реліквія" - Марка Андрія Тарасовича про визнання наказу господарського суду Львівської області, виданого 17.08.2010р. у справі №5/90 таким, що не підлягає виконанню у справі №5/90 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Орландо" до відповідача Приватного підприємства „Реліквія" про стягнення 3 380,04 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.03.2014 року прийнято заяву до розгляду і призначено на 02.04.2014 року.

Заявник явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Станом на 02.04.2014р. від заявника не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 24.03.2014р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась заявнику на адреси вказані у заяві, а саме: 79053, м.Львів, вул.В.Великого, 71/76 та 81100, Львівська область, м.Пустомити, вул.Грушевського, 37/1.

Стягувач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Станом на 02.04.2014р. від стягувача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 24.03.2014р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась стягувачу на адресу вказану у заяві, а саме: 04655, м.Київ, вул.Вікентія Хвойки, 21.

Розглянувши заяву про визнання наказу господарського суду Львівської області, виданого 17.08.2010р. у справі №5/90 таким, що не підлягає виконанню, суд встановив:

19.07.2010р. господарським судом Львівської області прийнято рішення по справі №5/90, яким позовні вимоги - задоволено, стягнуто з Приватного підприємства „Реліквія", (79000, м. Львів, Вул. В. Великого, 71/76, р/р 2600702030991 в Друга Львівська Філія ВАТ „Кредобанк", МФО 385372, і. код 31291589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Орландо", м. Київ (04655, м. Київ, Вул. Вікентія Хвойки, 21, р/р 26002003032300 в ПАТ „Інг Банк Україна" м. Київ МФО 300539, код ЄДРПОУ 30867320) 3000,02 грн. - основного боргу; 380,02- пені, 102,00 - держмита; 236,00 - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17.08.2010р. господарським судом Львівської області видано наказ на примусове виконання рішення по справі №5/90.

21.03.2014р. Приватним підприємством "Реліквія" подано заяву про визнання наказу господарського суду Львівської області, виданого 17.08.2010р. у справі №5/90 таким, що не підлягає виконанню.

У поданій заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню повністю наказ господарського суду Львівської області від 17.08.2010р. у справі №5/90. В обґрунтування необхідності визнання наказу таким, що не підлягає виконанню заявник зазначає наступне.

19.07.2010р. рішенням господарського суду Львівської області по справі №5/90 задоволено позов ТзОВ „Орландо" до ПП „Реліквія" та стягнуто 3 718,04 грн. Вказане рішення набрало законної сили 30.07.2010 р.

17.08.2010р. на виконання рішення господарського суду Львівської області від 19.07.2010р. по справі №5/90 видано наказ про примусове виконання рішення.

10.11.2010р. постановою про відкриття виконавчого провадження Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ВП №22493140 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №5/90 від 17.08.2010 р. виданого господарським судом Львівської області.

27.04.2011р. ухвалою господарського суду Львівської області в справі №5015/2298/11 порушено провадження у справі про банкрутство ПП „Реліквія".

17.06.2011р. Франківським ВДВС ЛМУЮ на підставі п.8 ч.1 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження" зупинено вищезазначене виконавче провадження.

Оголошення про введення процедури розпорядження майном боржника опубліковане в газеті „Урядовий кур'єр", № 119 (4517) від 05.07.2011р.

06.03.2012р. ухвалою господарського суду Львівської області в справі №5015/2298/11 затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства „Реліквія", до якого включено вимоги конкурсних кредиторів та вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати.

Відповідно до п.15 ст.11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань, мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника, відповідно до ст.14 Закону.

Статтею 14 вище вказаного Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникають до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно визначення ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином заявник наголошує, що грошові вимоги стягувача (позивача) ТзОВ „Орландо" до боржника (відповідача) ПП "Реліквія" підтверджені виконавчим документом - наказом господарського суду Львівської області в справі №5/90 від 17.08.2010 р. та виникли до 27.04.2011 р., тобто до дня порушення провадження у справі №5015/2298/11 господарського суду Львівської області про банкрутство ПП "Реліквія", а відтак ТзОВ „Орландо" є конкурсним кредитором.

Крім того, заявник зазначає, що наявність переліченого судового рішення та наказу про його виконання не звільняла стягувача ТзОВ „Орландо" від обов'язку звернення до господарського суду Львівської області із заявою про визнання його грошових вимог до боржника - ПП "Реліквія", а тому заборгованість по рішенню суду та наказу вважається погашеною на підставі ч.2 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим, підстави для здійснення подальшого виконання вказаного виконавчого документу та виконавчого провадження з його примусового виконання - відсутні.

Відтак, як зазначає заявник, перелічене вище доводить обставини припинення (погашення) грошових зобов'язань, які покладені в основу зазначеного виконавчого документу, у процедурі банкрутства ПП "Реліквія", що, відповідно до ч.4 ст.117 ГПК України, є підставою для визнання таким, що не підлягає виконанню повністю наказу господарського суду Львівської області від 17.08.2010р. в справі №5/90.

Крім того, заявник зазначає, що ухвалою господарського суду Львівської області від 20.12.2012р. у справі №5015/2298/11 введено процедуру санації боржника - ПП "Реліквія" та призначено керуючим санацією ПП "Реліквія" арбітражного керуючого Марко Андрія Тарасовича.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "Реліквія", дослідивши докази долучені на підтвердження обставин наведених у ній, суд дійшов висновку задоволити заяву з огляду на наступне:

Відповідно до ст.4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно ст.ст. 115, 116 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно п.3 ч.2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як судові накази.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Згідно ч.2 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, до відносин, які мали місце у справі про банкрутство, норми ГПК України застосовуються з урахуванням особливостей Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як спеціального нормативно-правового акта.

Згідно ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Отже, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; новації (укладення мирової угоди у справі про банкрутство), а також застосування присічного строку для подання заяви з вимогами до боржника, встановленого ч.2 ст.14, ч.5 ст.31 Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, суд може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з припиненням зобов'язань в порядку, встановленому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В ході судового розгляду заяви судом встановлено, що 19.07.2010р. господарським судом Львівської області прийнято рішення по справі №5/90, яким позовні вимоги - задоволено, стягнуто з Приватного підприємства „Реліквія", (79000, м. Львів, Вул. В. Великого, 71/76, р/р 2600702030991 в Друга Львівська Філія ВАТ „Кредобанк", МФО 385372, і. код 31291589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Орландо", м. Київ (04655, м. Київ, Вул. Вікентія Хвойки, 21, р/р 26002003032300 в ПАТ „Інг Банк Україна" м. Київ МФО 300539, код ЄДРПОУ 30867320) 3000,02 грн. - основного боргу; 380,02- пені, 102,00 - держмита; 236,00 - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17.08.2010р. господарським судом Львівської області видано наказ на примусове виконання рішення по справі №5/90.

10.11.2010р. постановою про відкриття виконавчого провадження Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ВП №22493140 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №5/90 від 17.08.2010 р. виданого господарським судом Львівської області.

27.04.2011р. ухвалою господарського суду Львівської області в справі №5015/2298/11 порушено провадження у справі про банкрутство ПП „Реліквія".

17.06.2011р. Франківським ВДВС ЛМУЮ на підставі п.8 ч.1 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження" зупинено вищезазначене виконавче провадження.

Відповідно до п.15 ст.11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань, мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника, відповідно до ст.14 Закону.

Винесення судом рішення про стягнення заборгованості з боржника в позовному проваджені не звільняє кредитора від обов'язку подання заяви у справі про банкрутство в порядку ст.14 названого Закону.

Відповідно до ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно визначення ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, грошові вимоги стягувача (позивача) ТзОВ „Орландо" до боржника (відповідача) ПП "Реліквія" підтверджені виконавчим документом - наказом господарського суду Львівської області в справі №5/90 від 17.08.2010 р. та виникли до 27.04.2011 р., тобто до дня порушення провадження у справі №5015/2298/11 господарського суду Львівської області про банкрутство ПП "Реліквія", а відтак ТзОВ „Орландо" є конкурсним кредитором.

Оголошення про введення процедури розпорядження майном боржника опубліковане в газеті „Урядовий кур'єр", № 119 (4517) від 05.07.2011р., копія якого долучена до матеріалів справи.

06.03.2012р. ухвалою господарського суду Львівської області в справі №5015/2298/11 затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства „Реліквія", до якого включено вимоги конкурсних кредиторів та вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати. Однак, вимоги позивача не були включені до цього реєстру, що підтверджується даною ухвалою, оскільки ним не було дотримано вимоги ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо необхідності подання до господарського суду, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство боржника, заяви з грошовими вимогами до боржника.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, стягувачем не було дотримано вимог ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів звернення протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому виданні оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника до господарського суду з письмовою заявою з вимогами до боржника, а також документами, що їх підтверджують. Тому такі вимоги, у відповідності до ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід вважати погашеними.

Враховуючи зазначене вище, оскільки вимоги ТзОВ „Орландо", які підтверджені рішенням Господарського суду Львівської області від 19.07.2010р. та наказом, що виданий на його примусове виконання, є погашеними, на підставі ч.2 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наказ господарського суду Львівської області від 17.08.2010р. у даній справі є таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч.2 ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до ч.4 ст.117 ГПК України, а у разі якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд ухвалою визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Згідно до ч.4 ст.117 ГПК України, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, також і з інших причин. До таких інших підстав слід відносити погашення грошових вимог відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відтак, ст.117 ГПК підлягає застосуванню з урахуванням особливостей Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на викладене, суд вважає, що наказ господарського суду Львівської області від 17.08.2010р. №5/90 є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вимоги позивача, які підтверджені рішенням суду та цим наказом, є погашеними на підставі ч.2 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що з огляду на порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, затвердження реєстру вимог кредиторів, та визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені та які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, подана заявником заява щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню обґрунтована та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 22, 34, 36, 86, 117 ГПК України, господарський суд,-

У Х В А Л И В :

1. Заяву Приватного підприємства „Реліквія" в особі керуючого санацією Приватного підприємства „Реліквія" - Марка Андрія Тарасовича про визнання наказу господарського суду Львівської області, виданого 17.08.2010р. у справі №5/90 таким, що не підлягає виконанню - задоволити .

2. Визнати наказ Господарського суду Львівської області від 17.08.2010 року по справі №5/90 таким, що не підлягає виконанню.

Суддя Петрашко М.М.