Рішення

від 04.03.2014 по справі 921/17/14-г/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2014 р.Справа № 921/17/14-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Тернопільводоканал", м. Тернопіль, вул. Танцорова, 7

до відповідача: Приватного підприємства "МЖК", м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 31

За участю представників:

Позивача: Чорненький В.В.- представника, доручення № 10/14 від 02.01.2014 року;

Відповідача: не прибув .

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки відповідно до статті 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Суть справи: Комунальне підприємство "Тернопільводоканал", звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "МЖК", про стягнення боргу в сумі 4925,52 грн., з яких 2674,80 грн. основного боргу; 2214,32 грн. пеня від простроченої суми; 36,40 грн. - 3% річних за користування чужими коштами, відшкодування понесених судових витрат просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог Комунальне підприємство надало суду Договір № 1 від 09.08.2013 року; довідку про розрахунок основної суми боргу; розрахунок ціни позову; акт приймання виконаних будівельних робіт №88 від 20.08.2013 та інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 10 січня 2014 року порушено провадження у справі № 921/17/13-г/10 та призначено розгляд справи о 11 годині 45 хвилин 24 січня 2014 року.

У зв'язку з неприбуттям у судові засідання представника відповідача розгляд справи в порядку статті 77 ГПК України було відкладено до 14 годин 15 хвилин 18 лютого 2014 року та до 09 годин 45 хвилин 04 березня 2014 року.

Представник позивача у судове засідання 04 березня 2014 року прибув, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог від 19.02.2014р. (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №5442(н)), згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 2868 грн. 93 коп., з якої: 2674 грн. 80 коп. - сума основного боргу, 157 грн. 73 коп. - пеня, 36 грн. 40 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги, з врахуванням зазначеного клопотання, просить задовольнити в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не прибув.

В силу приписів ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Клопотання позивача від 19.02.2014 року суд розцінює як заяву про зменшення позовних вимог та приймає його як таке, що подано у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відтак, предметом розгляду у даній справі є: стягнення заборгованості в загальній сумі 2868 грн. 93 коп., з якої: 2674 грн. 80 коп. - сума основного боргу, 157 грн. 73 коп. - пеня, 36 грн. 40 коп. - 3% річних.

Враховуючи граничні строки вирішення спору та обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, серед яких право на участь в судовому засіданні, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 04.03.2014 року в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами та за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 04 березня 2014 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначена стаття визначила шляхи захисту прав та законних інтересів зазначених суб'єктів.

Позивач по справі - Комунального підприємства "Тернопільводоканал", місцезнаходження органів управління якого м. Тернопіль, вул. Танцорова, 7 є юридичною особою, яке зареєстроване у встановленому законом порядку та включене до єдиного державного реєстру, ідентифікаційний код 03353845, що підтверджується, Витягом № 05/13-12/212 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, виданого Державним реєстратором Грищук Т.М., а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Предметом позову Комунального підприємства "Тернопільводоканал", м. Тернопіль, визначило стягнення з Приватного підприємства "МЖК", м. Тернопіль боргу в сумі 2868,93 грн., з яких 2674,8 грн. основного боргу, 157,73 грн. - пеня, 36,40 річних від простроченої суми.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права є таким, що відповідає статтям 15, 16 Цивільного кодексу України.

Вказавши відповідачем у справі Приватне підприємство "МЖК", місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 31, Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" м. Тернополь вважає, що вказана юридична особа порушила його права.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У судовому засіданні встановлено, що 9 серпня 2013 року між Комунальним підприємством "Тернопільводоканал", м. Тернопіль (надалі позивач) та Приватним підприємством "МЖК", м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 31, (надалі відповідач) було укладено Договір № 1

Умовами Договору визначено, що Замовник (Приватне підприємство "МЖК") доручає Підряднику (КП "Тернопільводоканал") і зобов'язується прийняти і оплатити, керуючись умовами даного договору виконання робіт по переключенні водопроводу d = 500мм та підключенню житлового будинку до водопровідної мережі, а Підрядник зобов'язується на свій власний ризик виконати роботи, доручені йому замовником (пункт 1.1. договору).

Пунктом 2.1.договору сторони погодили, що Підрядник виконує роботи з 09.08.2013 року по 22.08.2013 року.

Згідно пункту 3.1. договору договірна ціна робіт, що доручається Підряднику по цьому договору визначається сумарно на підставі актів виконання робіт та виставлених.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Договір № 1 між КП "Тернопільводоканал" та ПП "ЖКХ", м. Тернопіль укладений в письмовій формі; сторони погодили умови договору, зокрема: предмет договору: виконання Комунальним підприємством "Тернопільводоканал" робіт;порядок розрахунків.; строк виконання робіт ; умови та порядок оплати; порядок здавання-приймання робіт; відповідальність сторін; визначили взаємні права та обов'язки, отже, досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, Правовідносини між сторонами виникли на основі договору №1, що за свою правовою природою є договором підряду, відноситься до господарських договорів, виходячи із змісту статей 173,174 ГК України і відповідно до статті 1 ГПК України є предметом його регулювання.

Так, статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. ст. 843 ЦК України).

Частиною першою статті 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).

Уклавши договір №1 від 09.08.2013р. сторони визначили умови, що є обов'язкові для них.

З матеріалів справи вбачається , що позивач у справі Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" виконало взяті на себе зобов'язання, встановлені договором №1, про що свідчать Акт приймання виконаних будівель них робіт №88 від 20.08.2013 р.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування санкцій, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне Підприємство "МЖК"своїх зобов'язань згідно договору №1 від 09.08.2013 року повністю не виконало, оплату за виконані роботи позивачем не провело.

Вказана у позовній заяві вимога про стягнення боргу є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та такою, що підлягає до задоволення.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розділом 6 договору №1 від 09.08.2013 р. (п.6.2) передбачена відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості (пеня).

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частино основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у свої постанові від 08.04.2008 року у справі № 03/4190.

Відповідно до розрахунку КП "Тернопільводоканал", просить суд стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми , що складає 36,40 грн. та пеню, що складає 157.73 грн.

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних, та пені суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 36,40 грн. 3% річних, 157,73 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на наведене, відповідачем доведено належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 34 ГПК України, порушення умов договору №1 від 09.08.2013р. наявність боргу в сумі 2674,8 грн., 36,4 грн. 3% річних від простроченої суми, та 157,73 грн. пені а тому позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача в порядку статті 49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 84, 116, 117 ГПК України, ст. ст. 11, 16, 525, 526, 599, 610, 611, 638, 639, 837, 843, 844, 846 ЦК України, ст. ст. 1, 20, 193 ГК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "МЖК", м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 31, код ЄДРПОУ 31010684 на користь Комунального підприємства "Тернопільводоканал", м. Тернопіль, вул. Танцорова, 7, код ЄДРПОУ 03353845 - 2674,80 грн. основного боргу; 36,40грн. 3% річних від простроченої суми; 157,73 грн. пені; 1720,50 грн. в повернення сплаченого судового збору. Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

4.Повний текст рішення складено та підписано 06 березня 2014 року.

Суддя М.Є. Півторак