Постанова

від 08.04.2014 по справі 913/382/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.03.2014 справа №913/382/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддів Зубченко І.В., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Матлаєва О.В.- директор; Коваленко С.В. - за довіреністю № 4 від 08.01.2014р.; від відповідача:Скнаріна Н.М. - за довіреністю № 1/10 від 08.01.2014р.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, м. Краснодон Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 26.04.2013р.(повний текст підписано 07.05.2013р.) у справі№913/382/13-г ( суддя Воронько В.Д.) за позовомПриватного підприємства "Ремікс", м. Краснодон, Луганської області до Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, м. Краснодон Луганської області про стягнення 396996 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.04.2013р. у справі №913/382/13-г позовні вимоги Приватного підприємства "Ремікс", м. Краснодон, Луганської області до Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області, м. Краснодон, Луганської області про стягнення витрат на поліпшення орендованого майна в сумі 396 996грн.00коп. - задоволені в повному обсязі.

Управлінням економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області, м. Краснодон, Луганської області подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та у зв'язку з тим, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що згода орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень відсутня. Також, за твердженням скаржника, спірною є сума здійснених позивачем робіт.

В судовому засіданні скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення суду - скасувати та прийняти нове про відмову у позові. Крім того, відповідачем заявлене клопотання про призначення повторної судової експертизи. Разом з тим, оскільки на вирішення повторної судової експертизи поставлені питання, які не вирішувались під час проведення первинної експертизи, при проведенні первинної судової експертизи експертом вирішено питання, надані, в тому числі, і відповідачем, подане клопотання задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду - без змін з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №913/382/13-г; розглянувши доводи апеляційної скарги та пояснень на неї; заслухавши пояснення представників позивача та відповідача; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області, м. Краснодон, Луганської області та скасування рішення господарського суду Луганської області від 26.04.2013р. у справі №913/382/13-г з огляду на наступне.

Так, 02.01.2003р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди комунального майна - нежилого приміщення, загальною площею 1863,8 м 2 , яке розташоване за адресою: Луганська область, м. Краснодон, площа Леніна, 6, готель "Україна". Вказане приміщення згідно із п. 2.1. договору орендодавець, Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області, передає орендарю, Приватному підприємству "Ремікс", під готель.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що орендар має право з письмового дозволу орендодавця проводити реконструкцію та технічне переобладнання орендованого майна, які підвищують його вартість, з наданням проектно-кошторисної документації, складеної організацією, що має ліцензію.

Пунктом 11.5 договору передбачено, що при припиненні або розірванні договору поліпшення орендованого майна, які здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можливо відокремити від цього майна без спричинення йому шкоди, є власністю орендаря, а поліпшення, які не можливо відокремити - власністю орендодавця. Питання компенсації орендодавцем збільшення вартості орендованого майна внаслідок вказаних поліпшень, які неможливо відокремити вирішуються відповідно до умов цього договору та діючого законодавства.

Договір укладено строком на 5 років - з 02.01.2003р. до 02.01.2008р., з подальшою пролонгацією до 03.01.2013р. на підставі норм чинного законодавства. Вказаний договір припинено за закінченням терміну дії, що встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 26.02.2013р. у справі № 913/161/13-г, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2013р..

Майно, що є предметом договору оренди, передане відповідачем позивачу за Актом приймання-передачі від 02.01.2003р. В Акті приймання-передачі зазначено, що об'єкт оренди знаходиться у незадовільному стані, потребує термінового комплексу заходів з відновлення тепло- та водопостачання, капітального ремонту даху та всього приміщення, заміни ділянок електромережі.

Листом вих. №2 від 03.01.2003 р. позивач звернувся до Краснодонського міського голови, в якому просив надати дозвіл на проведення капітального ремонту в готелі "Україна" за адресою: Луганська область, м.Краснодон, площа Леніна, 6.

У відповідь на вказаний лист міський голова листом №24/134-1/10 від 16.01.2003р. зазначив про необхідність надати також дефектний акт та локальний кошторис на проведення ремонтних робіт.

03 лютого 2003 року узгоджена відповідними службами Краснодонської міськради і затверджена міським головою документація на капітальний ремонт готелю "Україна": дефектний акт; зведений кошторисний розрахунок вартості капітального ремонту на загальну суму 204,812 тис. грн.; локальний кошторис 2-1-1 на загальну суму 155,410 тис. грн.

Згідно з виписки з протоколу засідання комісії Єдиного дозвільного офісу від 09.12.2005р. позивачу надано попередній дозвіл для проведення ремонтних робіт та реконструкцію орендованого приміщення готелю "Україна" за адресою м. Краснодон, пл. Леніна, 6. Доручено відділу архітектури та містобудування надати бланк листу погодження для проходження погоджень з інженерними службами. За наявності усіх погоджень інженерних служб Відділу архітектури та містобудування підготувати та винести на розгляд виконкому Краснодонської міської ради рішення про дозвіл на виконання проектних робіт.

Рішенням виконавчого комітету Краснодонської міськради від 18.04.2006 р. № 201 позивачеві надано дозвіл на проведення проектних робіт з реконструкції орендованого нежитлового приміщення, позивача зобов'язано проектно-кошторисну документацію виконати у відповідності з архітектурно -планувальним завданням відділу містобудування та архітектури та узгодити у встановленому законом порядку, дозвіл на проведення будівельних робіт оформити у міській інспекції Держархбудконтролю.

Відповідачем підписаний акт приймання виконаних робіт № 1 за грудень 2005 року та, на виконання постанови господарського суду Луганської області від 10.11.2006р. у справі № 15/429н-ад, залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2007р. (справа № К-4892/07), підписані зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва станом на 01.06.2006 року та акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2006 року ПП "Ремікс".

Посилаючись на пункти 6.3, 11.5 договору оренди, позивач звернувся до відповідача з претензією № 2 від 14.01.2013 р. про відшкодування вартості здійснених ним поліпшень орендованого нежитлового приміщення.

Як зазначає позивач, у відповіді від 16.01.2013 № 64/10 на претензію № 2 від 14.01.2013 відповідач не погодився на відшкодування суми невід'ємного поліпшення орендованого майна, посилаючись на відсутність його згоди на проведення поліпшень, що й стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору оренди.

Договір оренди комунального майна від 02.01.2003р. за своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться в положеннях п.1 ст.283 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" обов'язок проведення капітального ремонту майна, переданого в оренду, покладено на орендодавця або балансоутримувача, якщо інше не встановлено договором. Якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.3 ст.773, ч.ч.1, 3 ст.778 Цивільного кодексу України наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця. Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Як вказано вище, згідно з п. 6.3 договору Орендар має право з письмового дозволу орендодавця проводити реконструкцію та технічне переоснащення орендованого майна, яке обумовлює підвищення його вартості з наданням проектно-кошторисної документації.

Тобто, сторони в договорі визначили обов'язкову наявність письмової згоди орендодавця на здійснення ремонтних робіт. Однак, конкретна форма вираження такої згоди ані договором, ані законом не визначена.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи Виписки з протоколу засідання від 09.12.2005 р., Комісією Єдиного дозвільного офісу від 09.12.2005р. прийнято рішення, оформлене протоколом № 15 від 09.12.2005р., позивачу надано попередній дозвіл для проведення ремонтних робіт та реконструкцію орендованого приміщення готелю "Україна" за адресою м. Краснодон, пл. Леніна, 6.

Єдиний реєстраційно-дозвільний офіс створений згідно з рішенням Краснодонської міської ради № 32/1621 від 17.11.2005 у складі Управління економіки та власності Виконкому Краснодонської міської ради з метою врегулювання відносин між органами місцевого самоврядування та суб'єктами підприємницької діяльності з метою, зокрема, надання дозволів та узгоджень. Згідно цього ж рішення затверджено Положення про єдиний реєстраційно-дозвільний офіс.

Відповідно до Положення про Єдиний реєстраційно-дозвільний офіс у його складі існує посада адміністратора, до посадових обов'язків якого входить видання документів дозвільного характеру.

Згідно із п. 1.2. Положенням про адміністратора (посадову особу управління економіки та власності виконкому Краснодонської міської ради, що організує видачу суб'єктам господарювання документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності), затвердженого рішенням виконкому Краснодонської міської ради №110 від 22.03.2006р.; адміністратор дозвільного відділення Єдиного реєстраційно-дозвільного офісу - посадова особа управління економіки та власності виконкому Краснодонської міської ради, що організує видачу суб'єктам господарювання документів дозвільного характеру та забезпечує взаємодію місцевих дозвільних органів і суб'єктів господарювання відносно надання документів дозвільного характеру. Згідно із п.1.6. Положенням про адміністратора ця посадова особа підпорядковується безпосередньо начальнику управління економіки та власності виконкому Краснодонської міської ради.

Тобто, на Адміністратора Єдиного реєстраційно-дозвільного офісу покладено обов'язок по наданню будь-яких документів дозвільного характеру, які повинен отримати суб'єкт господарювання і до яких, серед інших, відноситься і дозвіл на проведення ремонтних робіт орендарю комунального майна.

Крім того, з акта приймання-передачі нежитлового приміщення від 02.01.2003р. випливає, що об'єкт оренди підлягає ремонту, рішенням виконавчого комітету Краснодонської міськради від 18.04.2006р. №201 позивачеві надано згоду на виготовлення проектної документації по реконструкції приміщення; дефектний акт, зведений кошторисний розрахунок вартості капітального ремонту, локальні кошториси на капітальний ремонт узгоджені відповідачем, відповідними службами Краснодонської міськради і затверджені міським головою.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність згоди орендодавця, балансоутримувача, власника орендованого позивачем майна на проведення його капітального ремонту та реконструкції.

Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності згоди орендодавця на проведення поліпшень орендованого майна спростовуються матеріалами справи та її фактичними обставинами.

Окрім зазначеного, відповідач посилається на недоведеність розміру витрат по поліпшенню орендованого майна на суму 396996,00 грн.

Ухвалою від 06.08.2013р. в порядку ст.41 ГПК України судом апеляційної інстанції призначено судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено певний перелік питань щодо відповідності виконаних робіт узгодженим відповідачем, їх обсягів та дійсної вартості.

Як зазначено у висновку судової експертизи, фактично виконані позивачем ремонтно-будівельні роботи відповідають видам робіт, зазначеним у дефектному акті та локальному кошторисі, що були узгоджені з власником орендованого майна, роботи виконані в повному обсязі.

Вартість здійсненого позивачем капітального ремонту і реконструкції орендованого майна та отриманих у їх результаті поліпшень орендованого майна визначена наведеним вище висновком судової будівельно-технічної експертизи і складає станом на час проведення експертизи: за актом № 1 за грудень 2005 р.- 303517,80 грн., за актом № 1 за червень 2006 р. - 681838,00 грн.

В свою чергу, за наявності підписаних актів приймання виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2005 року та № 1 за червень 2006 року на суму, заявлену при зверненні до суду з даним позовом, відповідачем не доведено іншого розміру витрат по поліпшенню орендованого майна та не представлено суду доказів на підтвердження протилежного.

Відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1891, невід'ємні поліпшення орендованого майна - це здійснені орендарем заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.

Судом встановлено, що здійснені позивачем реконструкція та капітальний ремонт орендованого майна відповідають наведеній нормі закону щодо ознак поліпшення орендованого майна, що також відображено в висновку судової експертизи.

Таким чином, вимога позивача про відшкодування йому вартості поліпшень орендованого майна, отриманих в результаті його капітального ремонту та реконструкції є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню за рахунок відповідача у справі. При цьому, з урахуванням меж заявлених позовних вимог апеляційний суд вважає правомірними доводи суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вартість здійснених останнім поліпшень орендованого майна у розмірі 396996,00 грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що звернення позивача до суду з вимогою про відшкодування вартості поліпшень орендованого майна відповідає положенням ст.778 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умовам укладеного договору оренди.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що місцевим господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Рішення господарського суду Луганської області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

На підставі наведеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 26.04.2013р. у справі №913/382/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційна скарга за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та за проведення судової експертизи підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, м. Краснодон Луганської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 26.04.2013р. у справі №913/382/13-г залишити без змін.

Стягнути з Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, м. Краснодон Луганської області на користь Приватного підприємства «Ремікс», м. Краснодон Луганської області 3179,52 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 25.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписано 28.03.2014р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: І.В.Зубченко

В.М. Татенко