Постанова

від 02.04.2014 по справі 820/1494/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 квітня 2014 р. справа № 820/1494/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі судового засідання - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача - Сеник С.Г.,

представника відповідача - Супрун В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні платіжні системи»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Електронні платіжні системи» звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 23.10.2013р. № 0003402201 та від 15.01.2014р. № 0004932201.

В обґрунтування заявленого позову вказав, що вважає оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що фахівцями ДПІ в Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області в серпні - вересні 2013 року було проведено виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 10.10.2013р. № 700/20-32-22-01-07/355521389 (а.с. 56-106 том 1), за висновками якого встановлено порушення п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 5 324 812,00 грн.; а саме: у 4 кварталі 2011 року в сумі 1 148413,00 грн., у 1 кварталі 2012 року в сумі 1398036,00 грн., у 2 кварталі 2012 року в сумі 159495,00 грн., у 3 кварталі 2012 року в сумі 620718,00 грн. та у 4 кварталі 2012 року в сумі 1 998150,00 грн., а також порушення вимог п. 2.8, п. 3.5 та п. 3.10 Положення № 637 встановлено перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах в сумі 250,00 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013р. № 0003402201 (а.с. 107 том 1), відповідно до якого позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 7 987 218,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 5 324 812,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 662 406,00 грн.), а також податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014р. № 0004932201 (а.с. 108 том 1), відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 6 368911,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 5 324 812,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 044 099,75 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень їх залишено без змін.

Судом встановлено, що доходячи висновку про необхідність нарахування позивачу податкового зобов'язання, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідач виходив з того, що в ході податкової перевірки не було належним чином підтверджено реальність господарських правовідносин позивача з контрагентами - ТОВ «Консалтингова група «Стратегії і технології» (код ЄДРПОУ 35507370), ПФ «Агроіндустрія» (код ЄДРПОУ 31149933), ТОВ «НВФ «Електросервіс» (код ЄДРПОУ 35585752), ПП «Женевьєва» (код ЄДРПОУ 37093017), ТОВ «Марафон 12» (код ЄДРПОУ 38277529), ТОВ «Фірма «ГРАНД» (код ЄДРПОУ 20037330), ТОВ «Даймонд Телеком» (32827012), ТОВ «Електродизель» (код ЄДРПОУ 32949132).

При цьому відповідачем враховано, що за даними податкових органів вказані контрагенти позивача мають суттєві недоліки господарської діяльності, а також ознаки, за якими встановлено неможливість фактичного здійснення ними господарської діяльності. Аналізуючи зібрану інформацію, відповідач дійшов висновку, що за відсутності фактичного здійснення контрагентами позивача власної господарської діяльності, угоди укладені ними з позивачем не створили реальних наслідків.

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується та зазначає, що згідно наявних матеріалів справи судом встановлено основний вид діяльності підприємства позивача, яким є оптова торгівля кодами та електронними одиницями поповнення абонентського рахунку споживача за телекомунікаційні послуги операторів зв'язку (мобільний зв'язок, послуги доступу до мережі Інтернет та інші). Зокрема, позивач має господарські правовідносини з постачальниками телекомунікаційних послуг на підставі дилерських (агентських) договорів, відповідно до яких позивач здійснює розповсюдження товарів та послуг (кодів поповнення, іншої продукції передплаченого зв'язку) та популяризацію послуг операторів зв'язку. Вказані правовідносини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями договорів, а також первинних документів, складених на виконання укладених договорів.

Дослідивши зміст перелічених правочинів, суд відзначає, що зміст прав та обов'язків сторін не суперечить закону, правочини за формою та змістом узгоджуються з вимогами закону.

Оцінивши наявні в справі докази, суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та зазначеними вище контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами.

Копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

На підставі зазначених вище обставин суд доходить до висновку, що подані позивачем документи, підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату отриманих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Крім того, суд враховує, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень, податковий орган виходив виключно із доводів про відсутність реального характеру здійснення господарської діяльності контрагентів позивача, які зроблені з посиланням на те, що відповідними податковими органами було складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок, а також акти податкових перевірок, згідно яких зафіксовані порушення ведення податкового обліку та інших вимог податкового законодавства з боку перелічених вище контрагентів позивача.

В зв'язку з наведеним суд зауважує, що такі висновки, викладені у відповідних актах податкових органів не заслуговують на увагу, оскільки їх спростовано в судовому порядку.

Зокрема, згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2013р. у справі № 2а- 10730/12/2670 було визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Даймонд-Телеком», що оформлено актом № 2038/22-2/32827012 від 21.06.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2013р. у справі № 820/5820/13-а визнано незаконними дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного Управління Міндоходів у місті Києві з проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Електросервіс", за результатами якої складено Акт від 10.04.2013 року №397/22.2-10/35585752 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НВФ "Електросервіс" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року"; згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2013р. № 820/2054/13-а визнано незаконними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби по складенню акту про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Гранд" від 10.08.12 № 552/22-207/20037330, а також зобов'язано Індустріальну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Гранд" від 10.08.12 № 552/22-207/20037330 та поновити раніше видалені відомості, що відповідають даним податкової звітності підприємства; згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. у справі № 2а- 12610/12/2070 визнано незаконними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо складення актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Фірма "Гранд" від 30.03.12 № 70/23-212/20037330, від 11.04.12 №134/23-212/20037330, від 19.06.12 № 379/22-207/20037330; від 17.07.12 №477/22-207/20037330, а також зобов'язано Індустріальну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби вилучити з Автоматизованої системи "Результат співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Фірма "Гранд" від 30.03.12 № 70/23-212/20037330, від 11.04.12 №134/23-212/20037330, від 19.06.12 № 379/22-207/20037330, від 17.07.12 № 477/22-207/20037330 та поновити раніше видалені відомості, що відповідають даним податкової звітності позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ГРАНД"; постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. у справі № 2а- 11452/12/2070 визнано протиправними дії Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "Женевьєва" в результаті якої було складено акт від 26.09.2012 року 421/22-417/37093017 "Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "Женевьева" (код за ЄДРПОУ 37093017) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року"; постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013р. у справі № 820/5627/13-а визнано неправомірними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби з проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Марафон 12" (код ЄДРПОУ 38277529) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за вересень-грудень 2012 року, січень 2013 року, за наслідками якої складено акт від 13.03.2013 року №272/22-207/38277529, а також зобов'язано Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ "Марафон 12", що відображені в акті від 13.03.2013 року №272/22-207/38277529 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Марафон 12" (код ЄДРПОУ 38277529) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за вересень-грудень 2012 року, січень 2013 року.

Вказані судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 72 КАС України суд враховує вказані судові рішення та зауважує, що в зв'язку із визнанням судом неправомірними дій податкових органів щодо проведення податкових перевірок (звірок) суб'єктів господарювання - контрагентів позивача, не можуть вважатися правомірними висновки, викладені в актах, складених за наслідками таких податкових перевірок (звірок).

Суд зауважує, що при реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю обчислення платниками податків грошових зобов'язань та зборів податковий орган у силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України повинен забезпечити неухильне дотримання вимог п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та самостійно встановити достовірні показники величин, котрі впливають на розмір податку (збору), тобто елементів податку в розумінні ст.7 згаданого кодексу.

При цьому, згідно з приписами п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Зазначені приписи кореспондують положенням ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», де зазначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд бере до уваги приписи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9); інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця (ч.3 ст.9).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України якою визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу пункту 138.4 статті 138 названого Кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Визначених Податковим кодексом України підстав, котрі б унеможливлювали віднесення позивачем на витрати сум коштів, сплачених за господарськими операціями з ТОВ «Консалтингова група «Стратегії і технології» (код ЄДРПОУ 35507370), ПФ «Агроіндустрія» (код ЄДРПОУ 31149933), ТОВ «НВФ «Електросервіс» (код ЄДРПОУ 35585752), ПП «Женевьєва» (код ЄДРПОУ 37093017), ТОВ «Марафон 12» (код ЄДРПОУ 38277529), ТОВ «Фірма «ГРАНД» (код ЄДРПОУ 20037330), ТОВ «Даймонд Телеком» (32827012), ТОВ «Електродизель» (код ЄДРПОУ 32949132) судом в ході розгляду справи не виявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, заперечуючи проти позову, відповідач не подав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні платіжні системи» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23.10.2013р. № 0003402201;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 15.01.2014р. № 0004932201.

Стягнути з державного бюджету (п/р 31217206784011 УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні платіжні системи» (код ЄДРПОУ 35521389) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 07 квітня 2014 року.

Головуючий суддя (підпис) С.В. Архіпова