Справа № 541/246/13-ц
Номер провадження 2/541/4/2014
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08 квітня 2014 року місто Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Городівського О.А.
при секретарі - Ніколаєнко М.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий стиль" до ОСОБА_1 та Миргородської міської ради Полтавської області про визнання недійсним договору оренди земельної мідянки,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Миргородського міськрайонного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий стиль" про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням та земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди та відшкодування збитків.
В ході судового розгляду ТОВ «Новий стиль» подало до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 та Миргородської міської ради про визнання недійсним, як укладений в наслідок помилки, договору оренди земельної ділянки від 12 січня 2010 року № 1205 між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 та Миргородською міською радою Полтавської області в особі Паутова Олександра Борисовича, яка була прийнята до спільного розгляду з первісною позовною заявою.
Ухвалою суду від 08 квітня 2014 року первісну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Позовні вимоги ТОВ «Новий стиль» про визнання недійсним, як укладений в наслідок помилки, договору оренди земельної ділянки від 12 січня 2010 року мотивовані тим, що підприємство позивач є власником будівлі, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 2002 року цілісного майнового комплексу «Мале державне підприємство «Готельний комплекс «Миргород».
Набувши право власності на будівлю відповідно ст. 120 ЗК України ТОВ «Новий стиль» набув право користування земельною ділянкою за вищевказаною адресою в межах необхідних для обслуговування даної будівлі. Тому передача в оренду частини земельної ділянки на підставі оспорюваного договору громадянину ОСОБА_1, який являється власником частини приміщень будівлі по АДРЕСА_1, порушує право користування ТОВ «Новий стиль».
Окрім того позивач вказує на те, що предметом оспорюваного договору не відповідає обставинам справи, що є підставою для визнання договору недійсним як укладеного внаслідок помилки, так як за адресою АДРЕСА_1 є єдина п'ятиповерхова будівля, і це не бар «Миргород», як зазначено в договорі.
Позивач зазначає, що невід'ємною частиною оспорюваного договору є висновок про обмеження на використання земельної ділянки від 12 листопада 2009 року, відповідно до якого орендована земельна ділянка віднесена до категорії «землі житлової забудови», а також витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10 листопада 2009 року, відповідно до якого спірна земельна ділянка віднесена до категорії земель комерційного використання. Але земельна ділянка не є забудованою, у приміщенні бару «Миргород» не розташовані а ні готель, а ні ресторан, тобто в супереч положенням ст. 229 ЦК України, оспорюваний договір містить помилку щодо можливості використання об'єкту договору за цільовим призначенням, що є підставою для визнання договору недійсним як вчиненого під впливом помилки.
Від імені ОСОБА_1 оспорюваний договір уклав і підписав ОСОБА_3, однак довіреність, на підставі якої ніби то ОСОБА_3 здійснював представництво інтересів ОСОБА_1, передбачає єдине повноваження, а саме : управління приміщенням бару «Миргород». Оскільки приміщення бару «Миргород» не є земельною ділянкою, то укладення договору є очевидним перевищенням повноважень.
Представники позивача ТОВ «Новий стиль» в судовому засіданні підтримали позовну вимогу та просили її задовольнити з підстав вказаних у позовні заяві.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Представник Миргородської міської ради Полтавської області надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Будучи присутніми в судових засіданнях представники Миргородської міської ради заперечували позовні вимоги ТОВ «Новий стиль»
Суд заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши обставини справи, приходить до висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог в редакції, які викладені позивачем у позовній заяві, а саме визнання недійсним оспорюваного договору як укладеного в наслідок помилки.
Судом встановлено, що позивач, ТОВ «Новий стиль» являється власником основної частини будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 2002 року цілісного майнового комплексу «Мале державне підприємство «Готельний комплекс «Миргород».
Власником частини приміщення будівлі, а саме приміщення бару «Миргород» за адресою : АДРЕСА_1 є громадянин ОСОБА_1. Нежитлове приміщення бар «Миргород» складається з дев'яти приміщень загальною площею 85,5 кв.м.
12 січня 2010 року між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 та Миргородською міською радою Полтавської області укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,009 га кадастровий номер 53100900000:50:002:0241, за адресою АДРЕСА_1. Дана земельна ділянка, відповідно до своїх технічних характеристик, однією з своїх сторін примикає до будівлі за адресою АДРЕСА_1, а саме в частині будівлі, де розташований фасад приміщень бару «Миргород».
Рішенням 27 сесії Миргородської міської ради 6 скликання від 14.12.2012 року № 35 «Про поновлення договору оренди з ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 90 кв.м., за адресою АДРЕСА_1» поновлено договір від 12 січня 2010 року та укладено додаткову угоду.
Частиною 1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 229 ЦК України визначено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Правовими засадами визнання недійсним правочину в якому має місце невідповідність між внутрішньою волею сторони правочину і її зовнішнім волевиявленням, спричинена не внутрішнім його психічним чи фізичним станом, а хибним (помилковим) сприйняттям обставин, обумовленим їх властивостями.
Помилка - це неправильне сприйняття особою фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна було б вважати, що правочин не був би вчинений. Оскільки в цьому випадку волевиявлення особи не відповідає її справжньому наміру, такий правочин визнається недійсним. Причини помилки в цьому випадку ролі не грають. Так, помилка може виникнути внаслідок необачності або самовпевненості учасників правочину, невірного розуміння сторонами одна одної в ході переговорів, невірного тлумачення закону, дій третіх осіб тощо.
Враховуючи вищевикладене правовою засадою для визнання недійсного правочину вчиненого в наслідок помилки є частина 3 статті 203 ЦК України, відповідно якої волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до принципу диспозитивності розгляду цивільної справи, суд має вирішувати справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Цивільний кодекс України визначає різні підстави для визнання правочинів недійсними і передбачає різні наслідки у разі визнання правочину недійсним з різних підстав.
Враховуючи вищевикладене та те, що позовна заява ТОВ «Новий стиль» містить чітку вимогу про визнання судом оспорюваного договору недійсним з підстав укладення його в наслідок помилки, суд відмовляє у її задоволенні, так як самі обґрунтування позовної заяви та наведені суду докази не вказують на неправильне сприйняття сторонами правочину фактичних обставин оспорюваного правочину, щодо передачі Миргородською міською радою Полтавської області в строкове платне користування визначеної земельної ділянки ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.10, 11,81, 88, 213-215, 294 ЦПК України, ст. ст.203, 215, 229 ЦК України,
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий стиль" до ОСОБА_1 та Миргородської міської ради по визнання недійсним, як укладений в наслідок помилки договору оренди земельної ділянки від 12 січня 2010 року № 1205 укладеного між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 та Миргородською міською радою Полтавської області в особі Паутова Олександра Борисовича повністю .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: О.А. Городівський
Суд | Миргородський міськрайонний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2014 |
Оприлюднено | 11.04.2014 |
Номер документу | 38127816 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Городівський О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні