Ухвала

від 10.07.2014 по справі 541/246/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/246/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/1564/14

Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А.

Доповідач Буленко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Буленка О.О.

Суддів: Абрамова П.С., Винниченка Ю.М.

при секретарі: Рибак О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стиль» - Кримець Л.І. на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 квітня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стиль» до ОСОБА_2 та Миргородської міської ради про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 квітня 2014 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стиль» до ОСОБА_2 та Миргородської міської ради про визнання недійсним, як укладений внаслідок помилки, договору оренди земельної ділянки від 12 січня 2010 року № 1205 укладеного між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 та Миргородською міською радою Полтавської області в особі Паутова Олександра Борисовича - відмовлено.

З рішенням суду не погодилося ТОВ « Новий стиль» в зв'язку з чим його представник оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, останній просять скасувати рішення суду першої інстанції та постановите нове, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, неправильно оцінив докази, які мають значення для вирішення справи. Крім того, апелянтами зазначено, що місцевим судом не враховано, що спірний договір було укладено без врахування інтересів позивача як власника будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_1. Також, апелянтом було зазначено, що спірний договір суперечить положенням ст. .203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів, які б вказували на неправильне сприйняття сторонами правочину фактичних обставин оспорюваного правочину, щодо передачі Миргородською міською радою Полтавської області в строкове платне користування визначеної земельної ділянки ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Новий стиль» являється власником будівлі, розташованої за адресою: по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 2002 року цілісного майнового комплексу «Мале державне підприємство «Готельний комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_1». / а.с.82-86 Том 1/.

Відповідно до договору дарування від 19 жовтня 2003 року серії ВАС № 605829, ОСОБА_2 прийняв в дар нежитлове приміщення бар « ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходиться в АДРЕСА_1 / а.с. 6 Том 1/

12 січня 2010 року між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 та Миргородською міською радою Полтавської області, на підставі рішення 2 засідання 38 сесії 5 скликання № 8 від 18 грудня 2009 року, укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,009 га кадастровий номер 5310900000:50:002:0241, за адресою АДРЕСА_1 строком на 3 роки/ а.с. 7 Том 1/.

Рішенням 27 сесії Миргородської міської ради 6 скликання від 14.12.2012 року № 35 «Про поновлення договору оренди з ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 90 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 поновлено договір від 12 січня 2010 року та укладено додаткову угоду / а.с. 110 -123 Том 3/

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 229 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним.

Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину.

Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.

В свою чергу, допустимих та належних доказів позивачем щодо вчинення спірного правочину під впливом помилки суду надано не було.

Встановивши те, що позовна заява ТОВ «Новий стиль» містить чітку вимогу про визнання судом оспорюваного договору недійсним з підстав укладення його в наслідок помилки, суд першої інстанції правомірно відмовив у її задоволенні, так як самі обґрунтування позовної заяви та наведені суду докази не вказують на неправильне сприйняття сторонами правочину фактичних обставин оспорюваного правочину, щодо передачі Миргородською міською радою Полтавської області в строкове платне користування визначеної спірної земельної ділянки

Крім того, відповідно до п 26. Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Позивач - ТОВ « Новий стиль» не є стороною спірного правочину.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до суду з позовом про визнання недійсним рішення 2 засідання 38 сесії 5 скликання № 8 від 18 грудня 2009 року на підставі якого було укладено спірний договір оренди земельної ділянки

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту та неправильно сформульовані позовні вимоги щодо визнання недійсним договору укладеним внаслідок помилки.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду, а тому, відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню з залишенням постановленого рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стиль» - Кримець Л.І. - відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

---

О.О.Буленко

Судді:

---

П.С.Абрамов

---

Ю.М.Винниченко