Постанова

від 02.04.2014 по справі 2а-147/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 квітня 2014 року № 2а-147/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлес Бізнес-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарлес Бізнес-Сервіс» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України у м. Києві (далі по тексту також - відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва №0003942200/70952 від 26.12.2011 року, №0004212304 від 26.12.2011 року прийняті за результатами позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлес Бізнес-Сервіс», проведеної у період з 23.11.2011 року по 01.12.2011 року та на підставі акта перевірки від 08.12.2011 року № 9119/2200/35426255.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначав, що спірні податкові повідомлення - рішення є такими, що прийняті за відсутності у діях позивача порушень законодавства, на підставі безпідставних висновків акту перевірки, що свідчить про їх протиправність та наявність правових підстав для їх скасування.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

18.03.2014р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі заяви від ТОВ «Шарлес Бізнес - Сервіс» (код ЄДРПОУ 35426255), (вх. від 27.07.2011 № 14488/10) щодо проведення комплексної позапланової документальної перевірки, у зв'язку із ліквідацією підприємства та направлень від 23.11.2011 року №№ 3402 - 3405, 3407 виданих ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, згідно із п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI із змінами та доповненнями та відповідно до наказів ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 22.11.2011 року № 2719 - П, від 29.11.2011 року № 2760 - П, проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлес Бізнес - Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 26.09.2007 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.12.2011 року № 9110/2200/35426255 та винесені податкові повідомлення - рішення від 26.12.2011р. №0004212304, №0003942200/70952.

В ході проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Шарлес Бізнес - Сервіс» (код за ЄДРПОУ 35426255) відповідачем виявлені наступні порушення:

- п. 1.20, п. 1.32 ст.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1., п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про податок на прибуток» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями, п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14, п.п. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145, п. 146.2, п. 146.13, п.146.14 ст. 146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI зі змінами і доповненнями, встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 2 007 871,3 грн., в тому числі за: IV квартал 2009 року у сумі 1 408,5 грн.; I квартал 2010 року у сумі 1 391,0 грн.; II квартал 2010 року у сумі 738, 75 грн.; III квартал 2010 року у сумі 1 166,75 грн.; II квартал 2011 року у сумі 2 003 166,3 грн.

- п. 2.8 ст. 2, п. 3.5 ст. 3, п.7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затв. Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. за № 637 зі змінами та доповненнями, ТОВ «Шарлес Бізнес - Сервіс» було перевищено ліміт залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 16621,41 грн.

Позивач категорично не погоджується з правомірністю спірних податкових повідомлень - рішень та оскаржив їх до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем було продано на підставі договору купівлі - продажу ТОВ «Інституту біохімічних технологій» від 09.06.2011 року нежилі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, б. 38, загальною площею 3482, 9 кв. м. на загальну суму 1 017 055 грн. (виписка банку від 21.06.2011 року).

Разом з тим, згідно прайс - листів та рекламної продукції, розміщеної на сайтах мережі Інтернет та періодичних виданнях середня ціна ідентичних нежилих приміщень в Подільському районі м. Києва складала 350 доларів за кв. м., що по курсу НБУ на дату продажу (станом на 21.06.2011 року 1 $ = 7,9733 грн.) становить 2 790,66 грн./кв.м.

Згідно з правилами п. 146.13 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - VI зі змінами та доповненнями в податковому обліку відображається результат від продажу основних засобів, так: - сума перевищення доходів від продажу над балансовою вартістю реалізованого об'єкта - включається в дохід.

Причому, за змістом п. 146.14 ст. 146 ПКУ, співставляючи таким чином при продажу об'єкту основного засобу доходи з його балансовою вартістю, потрібно враховувати, що дохід від продажу основного засобу в цілях оподаткування визначається у відповідності з договором про продаж, але не нижче звичайної ціни реалізовуваного об'єкта.

В ході судового розгляду справи підтверджено, що на момент виникнення спірних правовідносин, звичайні ціни визначались у відповідності з п. 1.20 Закот України «Про податок на прибуток» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями (дія даного пункту згідно п. п. 2 п. 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України продовжено до 01 січня 2013 року).

Разом з тим, для підтвердження рівня звичайних цін при різних умовах продажу можна використати дані: - прайс - листів (для перевірки не були надані); експертної оцінки майна (для перевірки не надана); - вартість майна згідно оцінки БТІ (для перевірки не надана); - цін, які вказані в публічних об'явах (реклама розміщена в ЗМІ) (для перевірки не надана); - цін, за якими майно продавалось на біржі, конкурсі, аукціоні (для перевірки не надано).

Таким чином, позивачем на порушення п. 1.20 Закону України «Про податок на прибуток» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями та п. 146.13, п. 146.14 Податкового кодексу України занижено валові доходи у сумі 8 702 534,7 грн., в тому числі за II квартал 2011 року у сумі 8 702 534,7 грн.

Згідно з п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями, амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

Відповідно до п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями, основними фондами є матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Підпунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, на порушення п. 1.32 ст. 1, п.п. 8.1.2 п. 8.1., п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями, позивачем завищено амортизаційні відрахування на І групу основних фондів (не жилі будівлі та споруди за адресою: м. Київ, вул. Копиловського, б. 38), які значились на балансі позивача та не використовувались у фінансово - господарській діяльності у сумі 18 820,0 грн., в тому числі по періодах: IV квартал 2009 року - 5 634,0 грн.; І квартал 2010 року - 5 564,0 грн.; II квартал 2010 року - 2 955,0 грн.; III квартал 2010 року - 4 667,0 грн.

Згідно з п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI зі змінами та доповненнями: амортизація - системний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Підпунктом 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI зі змінами та доповненнями визначено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визначенні цього об'єкту активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в п. 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації.

Відповідно до п. 146.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 -VI зі змінами та доповненнями, амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально доступного строку, встановленого п. 145.1 ст. 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Таким чином, на порушення п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14, п.п. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145. п. 146.2 ст. 146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI зі змінами і доповненнями, встановлено завищення підприємством амортизаційних відрахувань на І групу основних фондів (не жилі будівлі та споруди за адресою: м. Київ, вул. Копилівська. б. 38), які значились на балансі підприємства та не використовувались у фінансово-господарській діяльності (з моменту придбання 31.08.2009 року по дату продаж) 21.06.2011 року) у сумі 5 169,0 грн., в тому числі по періодах: за II квартал 2011 року в сумі 5 169,0 грн.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи підтверджено порушення позивачем п. 1.20, п. 1.32 ст.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1., п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про податок на прибуток» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями, п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14, п.п. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145. п. 146.2. п. 146.13, п.146.14 ст. 146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI зі змінами і доповненнями, внаслідок чого занижено податку на прибуток у розмірі 2 007 477,0 грн., в тому числі за: IV квартал 2009 року у сумі 1 408,5 грн.; І квартал 2010 року у сумі 1 391,0 грн.; II квартал 2010 року у сумі 738,75 грн.; III квартал 2010 року у сумі 1 166,75 грн.; II квартал 2011 року у сумі 2 002 772.0 грн.

Водночас, підтверджено, що за перевіряємий період, відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. за № 637, позивачем ліміт залишку готівки в касі підприємства за перевіряємий період з 01.10.2008р. по 30.09.2011р. не встановлювало та не розраховувало.

При цьому, за перевіряємий період ТОВ «Шарлес Бізнес - Сервіс» було перевищено ліміт залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 16621,41 грн., а саме:

Для виведення залишку готівки в касі не приймається видатковий касовий ордер №1 від 05.11.2009р. на суму 4000,00 грн. (повернення поворотної фінансової допомоги згідно договору від 14.09.2009р. фізичній особі - працівнику підприємства ОСОБА_2), в зв'язку з відсутністю у вищезазначеному ордері підпису одержувача готівкових коштів (ОСОБА_2) в сумі 4000,00 грн.

Тому, враховуючи вищезазначене та норми п. 2.8 ст. 2, абз. 2 п. 3.5 ст. 3, п.7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затв. Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. за № 637 позивачем 05.11.2009 було перевищено ліміт залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 4000,00 грн., згідно розрахунку: 0,00 грн. + 4000,00 грн. - 0,00 грн. = 4000,00 грн., де: 0,00 грн. - залишок готівкових коштів в касі підприємства на кінець дня 05.11.2009р. за даними підприємства.

Для виведення залишку готівки в касі не приймається видатковий касовий ордер №2 від 04.02.2010р. на суму 12621,41 грн. (видача з каси підприємства готівкових коштів під звіт фізичній особі - працівнику підприємства ОСОБА_2) в зв'язку з відсутністю у вищезазначеному ордері підпису одержувача готівкових коштів (ОСОБА_2) в сумі 12621,41 грн.

Тому, враховуючи вищезазначене та норми п. 2.8 ст. 2, абз. 2 п. 3.5 ст. 3, п.7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затв. Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. за № 637 позивачем 04.02.2010 було перевищено ліміт залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 12621,41 грн., згідно розрахунку: 0,00 грн. + 12621,41 грн. - 0,00 грн. = 12621,41 грн., де: 0,00 грн. - залишок готівкових коштів в касі підприємства на кінець дня 04.02.2010р. за даними підприємства.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність спірних рішень.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя І.А. Качур