Постанова

від 02.04.2014 по справі 826/15807/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15807/13-а( у 2-томах) Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Собківа Я.М,

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура і будівництво" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2013 №0002822220 та №0002832220,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2014 року адміністративний позов ТОВ «Архітектура і будівництво» задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, від 26 квітня 2013 року № 0002822220 і № 0002832220.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представника апелянта, колегія суддів апеляційного суду знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи протягом періоду з 02.04.2013р. по 15.04.2013р. згідно з нормами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 27.03.2013р. № 680, працівником ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Архітектура і будівництво» (ідентифікаційний код 37203257) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Альтаріон» (ідентифі-каційний код 37194316) за весь період діяльності, за результатами якої складений Акт від 15.04.2013р. № 1286/22-221-37203257 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки перевіряючий встановив порушення ТОВ «Архітектура і будівництво» наступних норм законодавства України: пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 131.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за ІІ - IV - ий квартали 2011 рік на загальну суму 14 545, 00 грн. та заниження податку на додану вартість за квітень і травень 2011 року на загальну суму 12 648, 00 грн. (в т.ч. за квітень 2011 року в сумі 4 608, 00 грн., за травень 2011 року - 8 040, 00 грн.).

26 квітня 2013 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки від 15.04.2013р. № 1286/22-221-37203257 та розрахунків фінансових санкцій (копії яких також наявна в матеріалах даної справи) прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0002822220, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Архітектура і будівництво» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 649, 00 грн., в т.ч. 12 648, 00 грн. - основний платіж, 1, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0002832220, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз.2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 131.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Архітектура і будівництво» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 14 545, 00 грн., в т.ч. 14 545, 00 грн. - основний платіж.

Даючи правову оцінку обставинам справи, проаналізувавши норми податкового законодавства, а саме:

- ПК України, а саме: п/п. 14.1.36. (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат), а саме: п/п. 14.1.27. ПК України (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг; дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Водночас, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування згаданих податкових вигод та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 квітня 2011 року між ТОВ «Архітектура і будівництво» (Покупець), в особі директора Забіжко М.В. , і суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «Альтаріон», в особі директора ОСОБА_5, (Продавець), був укладений письмовий договір на поставку продукції за № 150411. За умовами цього Договору Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити вартість продукції, асортимент, технічні умови, кількість, ціна, умови оплати, умови і строки поставки, якої визначені у специфікаціях.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки товару і відповідно оплати вартості такого товару) за вказаним Договором позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів: самого договору від 15.04.2011р. за № 150411 з додатками № 1 і № 2 до нього (специфікаціями); рахунків-фактур, датованих квітнем-травнем 2011 року; видаткових накладних на загальну суму 75 888, 45 грн. (з ПДВ), датованих квітнем-травнем 2011 року; платіжних доручень ТОВ «Архітектура і будівництво» на оплату вартості поставлених товарів на користь ТОВ «Альтаріон» на загальну суму 75 888, 45 грн.; виписок АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) по розрахунковому рахунку ТОВ «Архітектура і будівництво» №26008278366500 з відомостями про здійснення переказу сум коштів (вартість товару з ПДВ) на користь ТОВ «Альтаріон» згідно виставлених рахунків-фактур.

Крім того, за результатами виконання робіт ТОВ «Альтаріон» виписало на користь ТОВ «Архітектура і будівництво» наступні податкові накладні: від 19.04.2011р. № 190407 на суму 13 792, 38 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 298, 73 грн.), від 25.04.2011р. № 250403 на суму 13 851, 07 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 308, 51 грн.), від 03.05.2011р. № 060507 на суму 36 445, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 074, 17 грн.) та від 10.05.2011р. № 100509 на суму 11 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 966, 67 грн.), всього податку на додану вартість на загальну суму 12 648, 08 грн., які підписані керівником Товариства ОСОБА_5 та скріплені печатками цього підприємства.

Однак, дослідивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача на користь останнього, про юридичну дефектність первинних документів та відсутність у зв'язку з цим підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2012 р. (справа №1-610/12), засвідчена копія якого з відміткою про набрання 25.12.2012 р. законної сили залучена до матеріалів справи, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 ч.1 КК України, і призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 /п`ятсот/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 8500 /вісім тисяч п`ятсот/ грн.00 коп.

За встановлених у вироку суду обставин вбачається, що підприємство-контрагент позивача зареєстровано на підставну особу, яка не мала наміру та не здійснювали фактичної господарської діяльності (дій) та будь-яких операцій від імені вказаного контрагента, свої повноваження як керівник вказаний громадянин не реалізовував, договори та первинні документи не складав та не підписував.

В даному випадку підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомими особами лише оформлювались документи без фактичного здійснення господарських операцій від імені цих підприємств. При цьому, як вбачається з вироку суду, номінальний директор нікого не уповноважував на вчинення дій від імені товариства та відсутні відомості щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені товариства.

Виходячи з обставин, встановлених у вироку суду, підприємство-контрагент створювалось та діяло з метою прикриття незаконної діяльності, є фіктивним підприємством.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 N 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за N 233/2037 передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5).

З огляду на те, що виписані від імені TOB «Альтаріон» податкові накладні та інші первинні документи не підписувались ОСОБА_5, та ним третіх осіб не це не було уповноважено, що випливає з Вироку відносно нього, податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним (зазначена позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду України, згідно постанови від 05.03.2012 № 21-421а11 (номер в ЄДРСР23740257).

Крім того, безпідставним є формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, на підставі первинних документів, які не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, оскільки в таких не зазначено ПІБ посадової особи ТОВ «Альтаріон».

Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів для цілей формування даних бухгалтерського та податкового обліку та, в сукупності, відповідно свідчить про відсутність підстав для формування спірних сум податкових вигод, що, у свою чергу, свідчить про законність та обґрунтованість висновків відповідача та оскаржуваних рішень.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160,198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2014 року скасувати та постановити нову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура і будівництво" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2013 №0002822220 та №0002832220 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.04.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.