Рішення

від 21.12.2006 по справі 25/425-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/425-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.06р.

Справа № 25/425-06

За позовом  Приватного підприємства "Крейт", м. Дніпродзержинськ 

до  Приватного підприємства "Едельвейс Плюс", м. Нікополь 

про стягнення 72043,42 грн.

Суддя  Чередко А.Є.

Представники:

  від позивача: Панченко С.І., довіреність №66 від 05.12.06р.

від відповідача: Дергач О.Г., довіреність б/н від 18.12.06р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення з останнього 69307,20грн.  заборгованості за договором субпідряду № 2 від 17.03.2006р., а також пені у сумі 2736,22грн., а всього 72043,42грн.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті виконаних позивачем робот передбачених договором субпідряду  № 2 від 17.03.2006р. та на ст.ст. 193, 317, 318 ГК України, ст..625 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги не визнає з тих підстав, що договір субпідряду  № 2 від 17.03.2006р. було розірвано відповідачем внаслідок неякісного виконання робот позивачем, які фактично були виконані відповідачем; договір субпідряду  № 2 від 17.03.2006р. зі сторони відповідача підписано не уповноваженою особою; позивачем неправомірно нараховані штрафні санкції, оскільки вони не передбачені договором.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                                                                             ВСТАНОВИВ:

17.03.2006р.  між відповідачем  (генпідрядчик) та позивачем (субпідрядчик) був укладений договір субпідряду № 2, відповідно до п. 1.1. якого, на умовах викладених у договорі генпідрядчик доручає, а субпідрядчик зобов'язується виконати власними силами ремонт металургійного, технологічного та підйомно-транспортного обладнання цехів ВАТ „МК „Азовсталь”.

Позивачем на виконання своїх зобов'язань за договором були виконані, передбачені договором роботи на загальну суму 69307,20грн., що підтверджується актом № 5 прийому-передачі виконаних робот, який підписано сторонами без зауважень.  

Згідно з п. 2.3. договору, оплату виконаних робот генпідрядчик здійснює шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на рахунок субпідрядника на протязі 3-х банківських днів після оплати робот замовниками.

Як вбачається з відповіді на запит суду ВАТ „МК „Азовсталь”, яке замовником по договору підряду № 41ск від 19.12.2005р., укладеного з відповідачем на ремонт металургійного, технологічного та підйомно-транспортного обладнання цехів ВАТ „МК „Азовсталь”, останнє у червні 2006р. прийняло виконані по договору підряду роботи та 30.06.2006р. сплатило на користь відповідача грошові кошти у загальній сумі 211 102,80грн., що підтверджується довідками наданими ВАТ „МК „Азовсталь”.

Доказів виконання, передбачених договором субпідряду № 2 від 17.03.2006р. грошових зобов'язань відповідачем на надано, отже заборгованість відповідача по оплаті виконаних позивачем робот по договору становить 69307,20грн.

В силу ч. 1 ст. 837 ЦК України, за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник  має право,  якщо інше не встановлено договором,

залучити  до  виконання  роботи   інших   осіб   (субпідрядників), залишаючись  відповідальним  перед  замовником за результат їхньої роботи.  У цьому  разі  підрядник  виступає  перед  замовником  як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтєю 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної  роботи  або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про виконання позивачем, обумовленої договором  роботи не належним чином та самостійне виконання цих робот.

Лист же відповідача на адресу позивача від 21.08.2006р. № 96 про розірвання договору, внаслідок не належного виконання позивачем підрядних робот таким доказом бути не може, з огляду на приписи ст.. 34 ГПК України.

При цьому, суд також враховує приписи ст. 853 ЦК України та те, що згідно з п. 10.1. договору субпідряду № 2 від 17.03.2006р. відповідач повинен був при неякісному виконанні робот надати позивачу строк на усунення виявлених порушень, чого відповідачем здійснено не було, а п. п. 10.1. договору субпідряду не встановлює права сторони на одностороннє розірвання договору.

До того-ж, розірвання договору не звільняє замовника від виконання свого обов'язку щодо оплати виконаних та прийнятих підрядник робот, тобто згідно з умовами договору зобов'язання щодо оплати не ставиться в залежність від якості виконаних робот при наявності підписаного відповідачем акту приймання виконаних робот, який є підставою для оплати згідно з умовами договору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Безпідставними є і заперечення відповідача, які ґрунтуються на тому, що договір субпідряду № 2 від 17.03.2006р. підписано не директором Приватного підприємства “Едельвейс Плюс”.

Так, згідно з ст. 241 ЦК України, правочин,   вчинений    представником    з    перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи,  яку він представляє,  лише  у  разі  наступного  схвалення правочину  цією  особою.  Правочин  вважається схваленим зокрема у разі,  якщо особа,  яку він представляє,  вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

          Наступне схвалення правочину  особою,  яку  представляють, створює,  змінює  і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

          З матеріалів справи вбачається, що підпис представника відповідача, який міститься на договорі субпідряду № 2 від 17.03.2006р. посвідчений печаткою відповідача, а останнім були вчинені дії щодо схвалення укладеного договору.   

Також, згідно з ч. 2 п. 3 ст. 92 ЦК України, у відносинах  із  третіми  особами обмеження повноважень щодо представництва  юридичної  особи  не  має  юридичної  сили,   крім випадків,  коли юридична особа доведе,  що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Договір субпідряду № 2 від 17.03.2006р.  у встановленому порядку судом не визнано недійсним, тому він підлягає виконанню відповідачем на загальних підставах.

Відповідно ж до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

          Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 69307,20грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Також, позивачем нарахована відповідачу на суму заборгованості пеня у розмірі 2736,22грн. за період з 01.08.2006р. по 23.10.2006р.

Між тим, умовами договору не передбачено стягнення пені за порушення грошового зобов'язання, тому в силу ст..ст. 546, 547, 549, 551 ЦК України у позовних вимогах позивача про стягнення пені слід відмовити.

У зв'язку із розглядом судом спору та не доведенням позивачем обставин, які є необхідними для вжиття заходів щодо забезпечення позову у справі, суд не знаходить достатніх підстав для накладення арешту на рахунок відповідача.

Оскільки спір виник з неправильних дій відповідача судові витрати слід віднести на відповідача у повному обсягу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 92, 204, 241, 526, 837, 838, 853, 854  ЦК України, ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

               ВИРІШИВ:

Стягнути з Приватного підприємства “Едельвейс Плюс” (м. Нікополь, вул. Головко, 28-31, п/р 26005054111202 в Нікопольській філії КБ „Приватбанк”, МФО 305891, ЄДРПОУ 32650383)  на користь Приватного підприємства “Крейт” (м. Дніпродзержинськ, вул. Сировця, 5-61, п/р 26004456030100 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Дніпропетровська, МФО 305653, ЄДРПОУ 31197877) 69307,20грн. боргу, а також витрати по сплаті держмита у сумі 721,61грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн., видати наказ.

В решті позову –відмовити.

Суддя

 А.Є. Чередко

Рішення підписано 27.12.2006р.