Постанова

від 07.04.2014 по справі 902/1735/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р. Справа № 902/1735/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Миханюк М.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання Кушніруку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці на рішення господарського суду Вінницької області від 06.02.14 р. у справі № 902/1735/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Стожари"

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці

про стягнення 101 182,00 грн. боргу, згідно договору підряду №5 від 24.04.2013 р.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Томчук М.А. (довіреність б/н від 03.03.2014 р.)

Судом роз'яснено представнику відповідача права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 06.02.2014 року у справі №902/1735/13 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Стожари" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці про стягнення 101 182,00 грн. боргу, згідно договору підряду №5 від 24.04.2013 р.

Стягнуто з Квартирно - експлуатаційного відділу м.Вінниці, код ЄДРПОУ 08320218 (21007, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 87) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стожари", код ЄДРПОУ 24895042 (21000, м.Вінниця, вул.Генерала Арабея, 13) 101 182,00 грн. - боргу за підрядні роботи, 2023 грн. 64 коп. - для відшкодування судових витрат на судовий збір.

Не погоджуючись з даним рішенням, апелянт - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 06.02.2014 року у справі №902/1735/13 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним і необ'єктивним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначає, що договір підряду № 5 від 24.04.2013 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Стожари" та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці, укладено за відсутності бюджетних асигнувань, а керівник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці уклав даний договір з перевищенням своїх повноважень. Підрядні роботи, що виконувались не були включені до плану поточного ремонту КЕВ м. Вінниця на 2013 рік за бюджетною програмою 2101020/2, КЕКВ 2240 ст. 1127/2, який затверджений начальником ЗТКЕУ та погоджений начальником Вінницького гарнізону та річним планом закупівель КЕВ м. Вінниця на 2013 рік. Вважає, що оскільки підрядні роботи, які були предметом Договору підряду № 5 від 24.04.2013 р., не були включені до плану поточного ремонту КЕВ м. Вінниця та Річного плану закупівель КЕВ м. Вінниця по КЕКВ 2240, надання бюджетних асигнувань на оплату таких робіт не могло бути можливим.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 р. у складі колегії суддів: головуючого судді Миханюк М.В., судді Савченко Г.І., судді Павлюк І. Ю. апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці на рішення господарського суду Вінницької області від 06.02.2014 року у справі № 902/1735/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

У письмових поясненнях (арк.справи 84), позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Стожари" повідомив, що свої зобов'язання за договором підряду № 5 від 24.04.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Стожари" виконало, що підтвержується актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року, підписаного "Підрядником" та "Замовником" та затвердженим начальником КЕВ м. Вінниця.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Стожари" не забезпечив явку свого представника в призначене на 07.04.2014 р. судове засідання, причини неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх. № 5736/14 від 19.03.2014 р. (арк.справи 82).

Проте, така неявка представника позивача не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 р. у даній справі явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2013 р. між позивачем (в договорі - "Підрядник") та відповідачем (в договорі - "Замовник") було укладено договір підряду № 5 (арк. справи 6-7).

Згідно п. 1.1. договору предметом договору є діяльність сторін: поточний ремонт буд. 10/40 ВМКЦ Центрального регіону, лікувальний корпус, кардіологічне відділення.

Відповідно до п. 2.1., п. 2.2. договору вартість робіт, доручених Замовником Підряднику по договору складає 101 182 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ - 16863 грн. 67 коп. та може коригуватись у випадках виходу нових нормативних документів Держбуду України, щодо оплати за виконані ремонтно-будівельні роботи, а також при обґрунтованому збільшені об'ємів ремонту. Фактична вартість робіт, доручених Замовником Підряднику, у відповідності до вимог цього договору, визначається відповідно ДБН Д. 1.1-1-2000 на підставі актів виконаних робіт по поточному ремонту об'єкту.

В п. 2.3. договору сторони передбачили, що розрахунки за фактично надані послуги, проводяться на підставі актів приймання виконаних робіт підписаних Замовником.

Згідно п.п. 3.1., 3.1.1., 3.1.2. договору Замовник зобов'язаний належним чином приймати виконані роботи та проводити розрахунки за їх виконання. Обов'язки Замовника щодо виконань даного договору вважаються виконаними після проведення остаточних розрахунків за виконаний ремонт вказаного в договорі об'єкту.

Відповідно до п. 3.2., п. 3.2.1. договору Підрядник зобов'язаний виконувати поточний ремонт об'єкту цього договору у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та чинних ДБН і технічних вимогів строк 40 діб з початку фінансування.

В п.п. 6.1., 6.2. договору сторони передбачили, що договір вступає в силу після підписання його сторонами і діє до 31.12.2013 р. Закінчення терміну дії договору не звільняє договірні сторони від виконання зобов'язань покладених на них умовами цього договору.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач на виконання умов договору підряду № 5 від 24.04.2013 р. виконав відповідачеві робіт на суму 101 182, 00 грн., що стверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, підписаним сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 р.

Натомість, відповідач свої зобов'язання, взяті в договорі підряду № 5 від 24.04.2013 р., щодо оплати 101 182, 00 грн. за виконані роботи, не виконав.

Таким чином, згідно договору підряду № 5 від 24.04.2013 р., борг відповідача перед позивачем складає 101 182, 00 грн. Вказане і стало причиною виникнення спору.

Позивач надіслав відповідачеві претензію № 11/04 від 04.11.2013 р. на суму 101 182, 00 грн. з пропозицією в п'ятиденний термін з моменту отримання претензії перерахувати кошти на рахунок позивача.

У відповіді на претензію № 3643 від 21.11.2013 р. (арк. справи 16) відповідач зазначив, що договір підряду № 5 в книзі обліку господарських договорів не зареєстрований, оригінал договору у відповідача відсутній. Зазначив, що при укладенні договору підряду бюджетні асигнування були відсутні, підрядні роботи взагалі не виконувалися в 2013 році.

Як встановлено колегією апеляційного суду, кошторисом КЕВ м.Вінниця на 2013 рік визначено повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов"язань по КЕВК 2240 на загальну суму 1597023,00 грн.( арк. справи 40-41).

Як вбачається з плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2013 рік (арк. справи 42) інші видатки по КЕКВ 5000 складають у січні 4 422,00, у лютому 63 977,00, у березні 79 828,00, у квітні 85 440,00, у травні 121 782,00, у червні 121 782,00, у липні 131 782,00, у серпні 121 282,00, у вересні 129 477,00, у жовтні 158 477,00, у листопаді 146 883,00, у грудні 27 391,00.

Згідно річного плану закупівель на 2013 рік по КЕКВ м.Вінниця по спеціальному та загальному фонду від 18.01.2013 року передбачено виділення коштів по загальному фонду 1159023,00 грн., по спеціальному фонду 438000,00 грн., всього 1 597 023,00 грн. ( арк. справи 25-33).

В даний річний план закупівель, такі роботи як поточний ремонт приміщень будівлі 10/40 ВМКЦ Центрального регіону-лікувальний корпус, кардіологічне відділення згідно договору підряду № 5 від 24.04.2013 року- не входили.

Крім того, підрядні роботи, які були предметом договору № 5 від 24.04.13 року не були включені до плану поточного ремонту КЕВ м. Вінниця ( арк. справи 34-39).

Перевіривши дотримання судом першої інстанції вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Зміст договору підряду № 5 від 24.04.2013 р., взяті в ньому зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються параграфом 3, глави 61 ЦК України "Будівельний підряд".

Згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства регулюються нормами Бюджетного кодексу України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. 5 Оглядового листа ВГСУ від 18.02.2013 року № 01-06/374/2013 відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р.

Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції факт надходження бюджетних коштів з бюджету є обставиною, яка не залежить від волі відповідача і яка не є такою, що має настати неминуче, що передбачено ст.530 ЦК України. Надходження бюджетних коштів на рахунок відповідача, не є тією обставиною (подією), яка відповідно породжує для відповідача обов'язок здійснити розрахунок за виконані та прийняті роботи або звільняє відповідача від визначеного договором підряду зобов'язання розрахуватися за виконані на його замовлення роботи.

Згідно ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи, що не є стороною договору, в даному випадку головному розпоряднику коштів бюджету. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може лише породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

У відповідності до ч. 1 ст. 96, ч.1 ст. 625 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, посилання апелянта, як на підставу для задоволення апеляційної скарги щодо оплати виконаних позивачем робіт за умовами договору підряду, з підстав відсутності бюджетного призначення та відсутності завдання на виконання робіт по договору підряду № 5 від 24.04.2013 року є безпідставними.

Згідно ч.2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Тому недофінансування відповідача коштами субвенції з державного бюджету не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язань перед позивачем.

Відсутність бюджетних призначень, асигнувань при укладеному договорі, виконаних і прийнятих апелянтом роботах, підписаних акті прийняття виконаних робіт, довідці про їх вартість не можуть бути підставою для звільнення апелянта від обов"язку від їх оплати. Заперечення відповідача не беруться до уваги, оскільки між сторонами виникли цивільно-правові, господарські правовідносини, а не бюджетні правовідносини.

Натомість, Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу. У зв'язку з вищезазначеним застосування бюджетного законодавства до відносин юридично рівних учасників є неприпустимим. Відсутність у апелянта необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи Законом України "Про Державний бюджет України", не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання за договором, яке не припинилось відповідно до приписів гл. 50 ЦК України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Вищого господарського суду України від 26.09.2013 р. у справі № 5011-3/14346-2012.

Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги доводи відповідача про те, що роботи в травні 2013 р. не проводилися, оскільки дані доводи спростовуються актом приймання виконаних робіт за травень 2013 р., підписаним з боку відповідача комісійно і довідкою ф.КБ -3 про вартість робіт за травень.

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 101 182,00 грн. - боргу, згідно договору підряду № 5 від 24.04.2013 р.

На підставі вищевикладеного колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апелянта Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 06.02.2014 р. у справі № 902/1735/13 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці на рішення господарського суду Вінницької області від 06.02.2014 р. у справі № 902/1735/13 залишити без задоволення.

3. Матеріали справи № 902/1735/13 повернути до господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І. Ю.