Постанова

від 02.07.2014 по справі 902/1735/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 902/1735/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач) з участю представників: позивача: відповідача: не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці на рішення та постановуГосподарського суду Вінницької області від 06 лютого 2014 року Рівненського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2014 року у справі№ 902/1735/13 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стожари" доквартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці про стягнення 101 182,00 грн ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 101 182,00 грн.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 06.02.2014 (суддя - Білоус В.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 (головуючий - Миханюк М.В., судді - Савченко Г.І., Павлюк І.Ю.), позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 101 182, 00 грн. боргу за підрядні роботи та судові витрати.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 24.04.2013 між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено договір підряду № 5, за умовами якого предметом договору є діяльність сторін: поточний ремонт буд. 10/40 ВМКЦ Центрального регіону, лікувальний корпус, кардіологічне відділення.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. договору вартість робіт, доручених замовником підряднику за договором складає 101 182,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16 863,67 грн. та може коригуватись у випадках виходу нових нормативних документів Держбуду України, щодо оплати за виконані ремонтно-будівельні роботи, а також при обґрунтованому збільшені об'ємів ремонту. Фактична вартість робіт, доручених замовником підряднику, у відповідності до вимог цього договору, визначається відповідно ДБН Д. 1.1-1-2000 на підставі актів виконаних робіт з поточного ремонту об'єкту.

У п. 2.3. договору сторони погодили, що розрахунки за фактично надані послуги, проводяться на підставі актів приймання виконаних робіт підписаних замовником.

Згідно з п. п. 3.1. - 3.1.2. договору замовник зобов'язаний належним чином приймати виконані роботи та проводити розрахунки за їх виконання. Обов'язки замовника щодо виконань даного договору вважаються виконаними після проведення остаточних розрахунків за виконаний ремонт вказаного в договорі об'єкту.

Відповідно до п. п. 3.2. - 3.2.1. договору підрядник зобов'язаний виконувати поточний ремонт об'єкту цього договору у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та чинних ДБН і технічних вимогів строк 40 діб з початку фінансування.

В п. п. 6.1., 6.2. договору сторони передбачили, що договір вступає в силу після підписання його сторонами і діє до 31.12.2013. Закінчення терміну дії договору не звільняє договірні сторони від виконання зобов'язань покладених на них умовами цього договору.

На виконання умов договору підряду № 5 від 24.04.2013, позивач виконав роботи на суму 101 182, 00 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 р., який підписаний сторонами.

Однак, відповідач вартість робіт не сплатив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у сумі 101 182, 00 грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 11/04 від 04.11.2013 з пропозицією в п'ятиденний термін з моменту отримання претензії перерахувати кошти у розмірі 101 182, 00 грн на рахунок позивача, у відповідь на яку відповідач зазначив, що договір підряду № 5 в книзі обліку господарських договорів не зареєстрований, оригінал договору у відповідача відсутній. Зазначив, що при укладенні договору підряду бюджетні асигнування були відсутні, підрядні роботи взагалі не виконувалися в 2013 році.

Судом встановлено, що кошторисом КЕВ м. Вінниця на 2013 рік визначено повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань з КЕВК 2240 на загальну суму 1 597 023,00 грн (а.с. 40-41).

Як вбачається з плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2013 рік (а.с. 42) інші видатки з КЕКВ 5 000 складають у січні 4 422,00, у лютому 63 977,00 у березні 79 828,00, у квітні 85 440,00, у травні 121 782,00, у червні 121 782,00, у липні 131 782,00, у серпні 121 282,00, у вересні 129 477,00, у жовтні 158 477,00, у листопаді 146 883,00, у грудні 27 391,00.

Згідно з річним планом закупівель на 2013 рік з КЕКВ м. Вінниця по спеціальному та загальному фонду від 18.01.2013 передбачено виділення коштів по загальному фонду 1 159 023,00 грн, по спеціальному фонду 438 000,00 грн., а всього 1 597 023,00 грн. (а.с. 25-33). В даний річний план закупівель, такі роботи як поточний ремонт приміщень будівлі 10/40 ВМКЦ Центрального регіону-лікувальний корпус, кардіологічне відділення згідно договору підряду № 5 від 24.04.2013 - не входили.

Підрядні роботи, які були предметом договору № 5 від 24.04.13 не були включені до плану поточного ремонту КЕВ м. Вінниця (а.с. 34-39).

Як правильно встановлено судами, між сторонами виникли цивільні, а не бюджетні правовідносини.

Статтею 875 ЦК України передбачений обов'язок підрядника за договором будівельного підряду збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення встановлені також в ч. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарські суди прийшли до правомірного висновку, що посилання відповідача на відсутність необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи Законом України "Про Державний бюджет України", за наявності виконаних і прийнятих роботах, підписаному акті прийняття виконаних робіт, довідці про їх вартість, не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплати отриманні роботи за договором.

Отже, оскільки відповідач зобов'язань за договором з оплати не виконав, чим порушив умови договору, а також вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, то місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний суд, обґрунтовано задовольнили вимоги позивача про стягнення з відповідача 101 182,00 грн заборгованості.

Щодо доводів касаційної скарги, що договір є недійсним, то слід зазначити, що ці доводи не були предметом розгляду судів попередніх інстанцій.

Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 06 лютого 2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2014 року у справі за № 902/1735/13 - без змін.

Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л. Стратієнко