Постанова

від 18.03.2014 по справі 807/117/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2014 рокум. Ужгород№ 807/117/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Гебеш С. А., суддів - Плеханова З.Б., Скраль Т.В.

при секретарі судових засідань - Приходько Т.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представників позивача - Хобта М.В., Аги В.В., Салата О.Й.

Представників відповідача 1 - Петрова О.М., Ковбин Д.В.

Представника відповідача 2 - Петрова О.М.

Представника відповідача 3 - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» до Ужгородської об'єднаної державної інспекції головного управління Міндоходів у Закарпатській області, Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, Міністерства доходів і зборів України, про визнання протиправними та скасування акту перевірки, рішень суб'єкта владних повноважень та податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІК» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної інспекції головного управління Міндоходів у Закарпатській області, Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, Міністерства доходів і зборів України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та акта про результати позапланової податкової виїзної перевірки, рішення Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про результати розгляду первинної скарги, рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що в період з 01.08.2013 року по 07.08.2013 року податковим органом проводилась позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (далі - ТзОВ «МІК» або «Позивач) з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за травень 2013 року. За результатами даної перевірки складено Акт №128/15-0/22086924 від 14.08.2013 року.

На підставі Акта перевірки Ужгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області 28.08.2013 року було надано ТзОВ «МІК» податкові повідомлення-рішення від 28.08.2013 року №17/15-0/22086924 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість, від 28.08.2013 року № 16/15-0/22086924 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Вказаний акт та податкові повідомлення - рішення позивач вважає протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому такі підлягають визнанню протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів викладених у позовній заяві та просили суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

Представники відповідачів проти задоволення даного адміністративного позову заперечили з мотивів викладених у письмових запереченнях поданих на даний адміністративний позов, та просили суд у його задоволенні відмовити повністю так як відповідач діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством, а оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення є правомірними та винесені з дотриманням норм чинного законодавства за наслідками відповідної перевірки.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення сторін у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається з матеріалів даної адміністративної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «МІК» згідно довідки АА №825642 з ЄДРПОУ зареєстроване та знаходиться за адресою: 89442, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Нижнє Солотвино, буд.226, ідентифікаційний код - 22086924.

В період з 01.08.2013 року по 07.08.2013 року податковим органом проводилась позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за травень 2013 року. За результатами вищевказаної перевірки складено Акт №128/15-0/22086924 від 14.08.2013 року, копія якого міститься в матеріалах даної адміністративної справи.

Перевірка здійснювалась старшим державним ревізор-інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування та контролю окремих об'єктів і операцій ГУ Мін доходів у Закарпатській області Сливка О.О. та старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС Гіріч М.М.

Як зазначено в акті перевірки (пункт 3.19. (сторінки 7-8), пункт 4.1 розділу 4 «Висновки» (сторінка 9) Акта перевірки), ТзОВ «МІК» порушило, зокрема вимоги п.200.4, п.200.6 абз.а) п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, на думку перевіряючих, занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року на суму 442 520,00 гривень.

Не погодившись з висновками перевіряючих, вказаними в Акті перевірки, ТзОВ «МІК» 14.08.2013р. було подано Заперечення на Акт перевірки.

Листом вих. №276/15-0/10 від 22.08.2013 року Ужгородська ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області надала відповідь про відмову у задоволенні заперечень на Акт перевірки, копія якої міститься в матеріалах адміністративної справи.

На підставі вищевказаного акту перевірки Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області 28.08.2013 року було винесено податкові повідомлення-рішення від 28.08.2013 року №17/15-0/22086924 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість та від 28.08.2013 року № 16/15-0/22086924 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТзОВ «МІК».

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та Актом перевірки, ТзОВ «МІК» « 06» вересня 2013 року подало первину скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення та на Акт перевірки до ГУ Міндоходів в Закарпатській області, копія якого наявна в матеріалах справи.

Рішенням від 15 жовтня 2013 року №818/10/07-16-10-05-44 про результати розгляду первинної скарги ГУ Міндоходів в Закарпатській області (далі - Рішення про результати розгляду первинної скарги): податкові повідомлення-рішення від 28.08.2013 року №17/15-0/22086924 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість та від 28.08.2013 року № 16/15-0/22086924 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість залишено без змін, а первинну скаргу ТзОВ «МІК» - без задоволення.

Зважаючи на вищевикладене та не погоджуючись з вищевказаним Рішенням ГУ Міндоходів в Закарпатській області, податковими повідомленнями-рішеннями та Актом перевірки, ТзОВ «МІК» 25.10.2013 року подало повторну скаргу №25/10/58 на вищевказані Рішення ГУ Міндоходів в Закарпатській області, податкові повідомлення-рішення та на Акт перевірки до Міністерства доходів і зборів України, копія якої міститься в матеріалах адміністративної справи.

Рішенням від 24.12.2013 №18176/6-99-99/10-01-13 про результати розгляду повторної скарги Міністерство доходів і зборів України залишило без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення та Рішення ГУ Міндоходів в Закарпатській області, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, що підтверджується копією вищевказаної відповіді, копія якої міститься в матеріалах справи.

Як вбачається із оскаржуваного позивачем акту перевірки підставами для висновків про порушення відповідачем чинного законодавства стало, на думку податкового органу, зокрема:

- порушення п.200.4, п.200.6 абз. а) п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, а саме виявлений факт заниження заявленої ТзОВ «МІК» суми бюджетного відшкодування, хоча правомірність та достовірність заявленої суми до бюджетного відшкодування ПДВ не було предметом даної перевірки.

ТзОВ «МІК» не погоджується з вищевказаними в Акті перевірки висновками перевіряючих (підтриманими в подальшому ГУ Міндоходів в Закарпатській області та Міністерством доходів і зборів України при адміністративному оскарженні), вважає їх помилковими, надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та такими, що виникли в результаті неналежного аналізу перевіряючими документів ТзОВ «МІК», невитребування таких документів чи будь-яких пояснень від посадових осіб ТзОВ «МІК» в ході перевірки, невірного тлумачення чинного законодавства України, у зв'язку з наступним.

Так, згідно чинного законодавства, про бюджетне відшкодування слід говорити лише у разі, коли платник, прийнявши рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подав відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. Але в перевіряємому періоді ТзОВ «МІК» не заявило до бюджетного відшкодування спірну суму, тому відсутні жодні законні підстави для встановлення будь яких порушень щодо правомірності заявленої суми в Акті перевірки, оскільки, предметом перевірки є питання достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за травень 2013 рік.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податкові декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статі. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Жодних обмежень щодо врахування такого від'ємного значення протягом конкретних періодів чинним законодавством України не передбачено.

Крім того, підпунктом 200.7 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З наведеної норми випливає, що одержання бюджетного відшкодування є правом, а не обов'язком платника податків. Наявність у податкового органу передбаченого п.п. "а"п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України повноваження з надіслання платнику податку податкового повідомлення, в якому зазначаються сума заниження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування та підстави для її вирахування не свідчить про обов'язок платника податку заявляти суму ПДВ до відшкодування одразу після виникнення права на це.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно позиції Верховного Суду України, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Відповідно до п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналізуючи вказані положення Податкового кодексу України можна дійти висновку, що законодавець не ставить для платника податків обов'язкової умови заявляти до бюджетного відшкодування від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду виключно в наступному податковому періоді.

Натомість, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в межах строку, встановленого п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 за №1492 „Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість"(п. 4.6.5.) (чинного на момент існування спірних правовідносин) платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4).

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).( 4.6.6. вказаного Наказу)

Крім того, суд також зазначає, що згідно пункту 56.1. статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Окремо суд також звертає увагу, що перевіряючи податкового органу не повідомляли в ході перевірки про можливі порушення податкового чи іншого законодавства України, що не заперечувалось представниками відповідача в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, представники відповідачів в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечували, однак не спростували доводів позивача з приводу оскаржуваних ним податкових повідомлень рішень. Отже, враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Ужгородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Закарпатській області №16/15-0/22086924 від 28.08.2013 року та податкового повідомлення - рішення №17/15-0/22086924 від 28.08.2013 року підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування Рішення Головного управління Міндоходів в Закарпатській області від 15.10.2013року №818/10/07-16-10-05-44 про результати розгляду первинної скарги, визнання протиправним та скасувати Рішення Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 року №18/76/6-99-99/10-01-15 про результати розгляду повторної скарги, визнати протиправним та скасувати Акту №128/15-0/22086924 від 14.08.2013 р. про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (код за ЄДРПОУ 22086924) достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за травень 2013 року в частинах: пункт 3.19. (сторінки 7-8), пункт 4.1 розділу 4 «Висновки» (сторінка 9) Акта перевірки) - стосовно порушення вимог п.200.4, п.200.6 абз. а) п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 цього ж Кодексу справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно статі 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Акт перевірки - документ, що підтверджує проведення перевірки та відображає факт виявлення порушень, тобто, встановлює певні факти, однак його складення та відображення в ньому виявлених порушень не породжує жодних прав чи обов'язків особи, стосовно якої складено акт, однак ці акти не мають обов'язкового характеру.

Також на думку суду не є обов'язковим для виконання та не тягнуть за собою настання юридичних наслідків для позивача і оскаржувані позивачем Рішення Головного управління Міндоходів в Закарпатській області від 15.10.2013року №818/10/07-16-10-05-44 про результати розгляду первинної скарги, визнання протиправним та скасувати Рішення Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 року №18/76/6-99-99/10-01-15 про результати розгляду повторної скарги, оскільки за своєю суттю вони лише підтверджують підстави винесення відповідачем 1 - Ужгородської об'єднаної державної інспекції головного управління Міндоходів у Закарпатській області оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

З пояснень представників позивача та самої позовної заяви вбачається за своєю суттю позивач заперечує зміст акту та рішень відповідача, які не є обов'язковими для виконання та не тягнуть за собою настання юридичних наслідків, оскільки такими наслідками є винесення відповідачем - 1 саме податкових повідомлень-рішень, які вразі їх узгодженості мають бути виконанні позивачем.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що в даному випадку Рішення Головного управління Міндоходів в Закарпатській області від 15.10.2013року №818/10/07-16-10-05-44 про результати розгляду первинної скарги, Рішення Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 року №18/76/6-99-99/10-01-15 про результати розгляду повторної скарги, Акт №128/15-0/22086924 від 14.08.2013 р. про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК», не порушують прав, інтересів та свобод позивача, і в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» до Ужгородської об'єднаної державної інспекції головного управління Міндоходів у Закарпатській області, Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, Міністерства доходів і зборів України, про визнання протиправними та скасування акту перевірки, рішень суб'єкта владних повноважень та податкових повідомлень рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Ужгородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Закарпатській області №16/15-0/22086924 від 28.08.2013 року та податкове повідомлення - рішення №17/15-0/22086924 від 28.08.2013 року.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного (відповідного місцевого) бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» витрати зі сплати судового збору у сумі 243 грн. (двісті сорок три гривні) 60 копійок відповідно до задоволеної частини позовних вимог, які сплаченні відповідно до платіжного доручення № 810/149875 від 03.01.2014 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Головуючий суддя Гебеш С.А.

Суддя Плеханова З.Б.

Суддя Скраль Т.В.