Постанова

від 10.03.2014 по справі 826/870/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 березня 2014 року № 826/870/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сім-Тес" доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сім-Тес" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 18.12.2013 №0007952208, №0007942208.

Позов мотивований необґрунтованістю висновків відповідача, викладених в акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, про відсутність реального характеру господарських операцій у взаємовідносинах позивача з ТОВ "СВН-Антарекс", правомірністю формування позивачем валових витрат та податкового кредиту на підставі належним чином оформлених первинних документів, які складені за наслідками господарських операцій між позивачем та ТОВ "СВН-Антарекс".

Представник позивача під час судового розгляду адміністративної справи позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином. Від представника відповідача через канцелярію до суду надійшли письмові заперечення проти позову в яких зазначено про обґрунтованість висновків відповідача щодо відсутності реального характеру господарських операцій між ТОВ "Сім-Тес" та ТОВ "СВН-Антарекс" та про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено здійснювати судовий розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 03.03.2014, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

На підставі наказу від 14.11.2013 №1271, повідомлення про проведення перевірки від 15.11.2013 №204/26-59-22-98-20, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Сім-Тес" (ідентифікаційний код 35677062) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "СВН-Антарекс" (ідентифікаційний код 36124253) за період з 01.01.2011 по 30.06.2013, про що складено акт від 27.11.2013 №2021/26-59-22-08/35677062.

За наслідками вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.12.2013 №0007942208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на 201809,00 грн., у тому числі, 134539,00 грн. за основним платежем та 67270,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також від 18.12.2013 №0007952208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 192200,00 грн., у тому числі, 128133,00 грн. за основним платежем та 64067,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Вказані податкові повідомлення-рішення отримані позивачем, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків.

Як убачається з акта від 27.11.2013 №2021/26-59-22-08/35677062, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Сім-Тес" пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2012 року всього в сумі 134539,00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій) (пункт 198.2).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзаци перший, другий).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.1). Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6).

Як убачається з акта від 27.11.2013 №2021/26-59-22-08/35677062, перевіркою також встановлено порушення ТОВ "Сім-Тес" пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 128133,00 грн., в тому числі, за травень 2012 року в розмірі 126666,00 грн., за червень 2012 року в розмірі 1467,00грн.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною другою вказаної статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені положення ПК України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дають підстави для висновку, що право на віднесення витрат до складу валових витрат, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлене придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності та реалізується за наявності у платника податків належним чином оформлених первинних документів і податкових накладних, які підтверджують проведення господарських операцій. Водночас, первинні документи мають бути складені виключно за наслідками здійснення платником податків фактичної, реальної господарської операції.

Як убачається зі змісту акта перевірки, за наслідками якої відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов висновків про заниження позивачем податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2012 року в сумі 134539,00 грн. та про заниження суми податку на додану вартість, в розмірі 128133,00 грн., в тому числі, за травень 2012 року в розмірі 126666,00 грн., за червень 2012 року в розмірі 1467,00 грн., виходячи з аналізу господарських взаємовідносин ТОВ "Сім-Тес" з ТОВ "СВН-Антарекс" щодо виконання останнім монтажних робіт відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ "СВН-Антарекс" договору підряду від 17.02.2012 №28, на підставі наданих позивачем до перевірки податкових накладних від 29.05.2012 №142, від 27.06.2012 №222, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.05.2012 №472, від 27.06.2012 №1004, банківських виписок, та з урахуванням висновків акта "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "СВН-Антарекс" від 02.08.2012 №975/2240/36124253, в якому зазначено про неможливість фактичного здійснення ТОВ "СВН-Антарекс" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

На виконання вимог ухвали суду від 30.01.2014 про відкриття провадження у даній справі, позивачем надано копію договору від 17.02.2012 №28 та додатків до нього, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.05.2012 №472, від 27.06.2012 №1004, податкові накладні від 29.05.2012 №142, від 27.06.2012 №222, банківські виписки від 06.06.2012, 19.06.2012, 27.06.2012, а також докази здійснення господарських операцій з Представництвом "Тюркіш Ерлайнз Інк" та Представництвом "Догуш Іншаат Ве Тіджарет Анонім Шіркеті", які на думку представника, підтверджують використання у господарській діяльності ТОВ "Сім-Тес" придбаних у ТОВ "СВН-Антарекс" послуг за договором підряду від 17.02.2012 №28, з метою виконання позивачем своїх зобов'язань перед третіми особами.

Відповідно до договору підряду від 17.02.2012 №28, укладеного між ТОВ "Сім-Тес" (Замовник) та ТОВ "СВН-Антарекс" (Підрядник), за даним договором Підрядник зобов'язується виконати монтаж кабелю (монтажні роботи) з матеріалів Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (пункт 1.1 Договору).

За висновком суду, вказаний договір за своїм змістом та правовими характеристиками є договором будівельного підряду.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина перша). Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (частина друга).

Згідно зі статтею 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (частина перша). Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію (частина друга).

Умовами договору підряду від 17.02.2012 №28 встановлено, що роботи виконуються на об'єкті, який знаходиться за адресою: аеропорт Бориспіль, термінал D (пункт 2.1 Договору). Для виконання Підрядником монтажних робіт Замовник зобов'язаний виконати роботи та здійснити всі необхідні дії, передбачені даним Договором (підпункт 2.2.1 пункту 2.2 Договору). Приймання та передача виконаних Підрядником робіт здійснюється за фактом їх виконання в присутності належним чином уповноважених представників Сторін, про що Сторони підписують акт прийому-передачі виконаних робіт (форма КБ-3). У разі не підписання Замовником акту у вказаний термін, роботи вважаються виконаними (пункт 3.1 Договору). Оплата відбувається разово, Замовник здійснює 100% оплату за виконані роботи (підпункт 5.2.1 пункту 5.2).

Разом з тим, договором підряду від 17.02.2012 №28 не визначено змісту і обсягу робіт, які повинно виконати ТОВ "СВН-Антарекс", не зазначено у договорі про зміст проектно-кошторисної документації, а також про те, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Позивачем не надано проектно-кошторисну документацію із визначенням обсягу і змісту робіт на об'єкті, який знаходиться за адресою: аеропорт Бориспіль, термінал D, не зазначено суду про наявність такої документації чи інших документів, які б визначали погодження об'єму монтажних робіт, та не заявлено відповідних клопотань з цього приводу.

За висновком суду, відсутність проектно-кошторисної документації на монтажні роботи за договором підряду дає підстави для сумніву щодо можливості виконання підрядником монтажних робіт, без визначення їх конкретного змісту, обсягу та умов виконання.

Договором підряду від 17.02.2012 №28 передбачено, що монтажні роботи виконуються Підрядником з матеріалів Замовника. Водночас, позивачем не надано доказів придбання, наявності у нього матеріалів, монтаж яких мав здійснити Підрядник, також не надано доказів прийому-передачі будь-яких товарно-матеріальних цінностей між позивачем та уповноваженим особам ТОВ "СВН-Антарекс".

Специфікацією №1 до договору підряду від 17.02.2012 №28, передбачено перелік робіт: монтаж кабелю з'єднання Cable connection, одиниця виміру - шт., кількість - 3000, вартість з ПДВ- 32,35 грн., сума з ПДВ - 97050,00 грн.; монтаж матеріалів LI2Y (St) H2*1 5Q CY-PIMP, одиниця виміру - м., кількість - 3000, вартість з ПДВ - 7,8 грн., сума з ПДВ - 23400,00 грн.; монтаж матеріалів RE-4X (St) H2*0,75 SQ MM Shild 300V, одиниця виміру - м., кількість - 65754,00 грн., вартість з ПДВ - 7,8 грн., сума з ПДВ - 512881,20 грн.

Під час судового розгляду представник позивача не зміг пояснити які саме роботи виконувались згідно із вказаною специфікацією, відповідності змісту цих робіт одиницям їх виміру, які значаться у специфікації. Неможливо також встановити зазначені обставини й зі змісту самої специфікації.

Згідно зі специфікацією №1 до додаткової угоди від 01.06.2012, найменування робіт - фарбування стін, одиниця виміру - послуга, кількість - грн., ціна - 7333,33 грн., сума з ПДВ - 8800,00 грн.

Додатковою угодою від 01.06.2012 №1 до договору підряду від 17.02.2012 №28 внесено зміни до пункту 2.1 Договору в частині погодження ціни договору в розмірі 768797,44 грн., в тому числі, ПДВ - 128132,90 грн.

За висновком суду, оскільки зазначеною додатковою угодою не вносились зміни до предмету договору підряду від 17.02.2012 №28, специфікація №1 до додаткової угоди від 01.06.2012 суперечить предмету вказаного договору та змісту господарської операції за вказаним договором, оскільки фарбування стін не входить до предмету договору підряду від 17.02.2012 №28. Водночас, за змістом статті 878 ЦК України, умовою внесення змін до виконуваних за договором підряду робіт є те, що такі додаткові роботи не повинні змінювати характеру робіт, визначених договором. При цьому, у специфікації №1 до додаткової угоди від 01.06.2012 не відображено переліку виконаних робіт, їх кількісних і вартісних показників, що не дозволяє суду достовірно встановити обсяг і вартість господарської операції.

Відповідно до умов договору підряду від 17.02.2012 №28 приймання та передача виконаних Підрядником робіт оформляється актом прийому-передачі виконаних робіт форми КБ-3.

Про прийняття-передачу виконаних робіт між ТОВ "СВН-Антарекс" та ТОВ "Сім-Тес" підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.05.2012 №472 на суму 759997,44 грн. та акт надання послуг від 27.06.2012 №1004 на суму 8800,00 грн.

Крім того, ТОВ "СВН-Антарекс" виписано на користь ТОВ "Сім-Тес" податкові накладні від 29.05.2012 №142 на суму 759997,44 грн. та від 27.06.2012 №222 на суму 8800,00грн.

Разом з тим, форма підписаних між ТОВ "СВН-Антарекс" та ТОВ "Сім-Тес" актів здачі-прийняття робіт не відповідає обумовленій договором підряду від 17.02.2012 №28 формі КБ-3, яка була затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 №554 "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" (чинного на час підписання між ТОВ "СВН-Антарекс" та ТОВ "Сім-Тес" актів здачі-прийняття робіт).

Всупереч вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 201.1 статті 201 ПК України в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.05.2012 №472, акті надання послуг від 27.06.2012 №1004, податкових накладних від 29.05.2012 №142, від 27.06.2012 №222 не зазначено конкретного змісту і обсягу господарської операції, а саме: не відображено переліку виконаних робіт, їх кількісних і вартісних показників, що не дозволяє суду достовірно встановити обсяг і вартість операцій на підставі зазначених доказів.

На думку суду, надані позивачем докази здійснення господарських операцій з Представництвом "Тюркіш Ерлайнз Інк" та Представництвом "Догуш Іншаат Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" не підтверджують будь-яких відомостей про зміст господарських операцій саме між ТОВ "СВН-Антарекс" та ТОВ "Сім-Тес".

Зокрема, зображення приміщення Представництва "Тюркіш Ерлайнз Інк" та зображення технічних приміщень із розподільчими шафами та прокладеними кабелями не можуть бути достатнім доказом виконання ТОВ "СВН-Антарекс" монтажних та ремонтних робіт, оскільки із вказаних зображень неможливо встановити стан об'єкта до виконання робіт, зміст і обсяг проведених підрядником робіт. При цьому, із зображень технічних приміщень із розподільчими шафами та прокладеними кабелями неможливо встановити належність цих приміщень до терміналу D аеропорту Бориспіль.

Також, згідно з умовами договору субпідряду від 20.09.2011 №UBH-BW-428, укладеного між Представництвом "Догуш Іншаат Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" (Підрядник) та ТОВ "Сім-Тес" (Субпідрядник), обумовлені вказаним договором будівельні роботи можуть бути передані субпідряднику нижчого рівня за письмовою згодою Підрядника або правомірного представника Підрядника, окрім правонаступників. Проте доказів письмової згоди Представництва "Догуш Іншаат Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" на передання монтажних робіт субпідряднику ТОВ "СВН-Антарекс", позивачем не надано, про їх наявність не зазначено.

Таким чином, відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження реального виконання ТОВ "СВН-Антарекс" монтажних робіт, що становлять зміст господарських операцій, відповідно до укладеного між ТОВ "Сім-Тес" та ТОВ "СВН-Антарекс" договору підряду від 17.02.2012 №28, спростовує доводи представника позивача про реальність господарських операцій щодо фактичного придбання позивачем робіт у ТОВ "СВН-Антарекс".

Отже, не зважаючи на наявність у справі складених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків на оплату, та податкових накладних, суд дійшов висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ "Сім-Тес" та ТОВ "СВН-Антарекс" на підставі укладеного договору підряду від 17.02.2012 №28, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для включення позивачем вартості придбаних у ТОВ "СВН-Антарекс" робіт до складу валових витрат та формування податкового кредиту за наслідками зазначених господарських операцій.

Зі змісту акта перевірки від 27.11.2013 №2021/26-59-22-08/35677062 убачається, що суми податку на додану вартість зазначені у податкових накладних від 29.05.2012 №142 та від 27.06.2012 №222, включені позивачем до складу податкового кредиту, відповідно, за травень, червень 2012 року, суми вартості придбаних у ТОВ "СВН-Антарекс" робіт, зазначені у вказаних податкових накладних, віднесені позивачем до валових витрат за ІІ квартал 2012 року.

Враховуючи наведене, суд погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, в частині заниження ТОВ "Сім-Тес" податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2012 року в сумі 134539,00 грн. та заниження ним суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 128133,00 грн., в тому числі, за травень 2012 року в розмірі 126666,00 грн., за червень 2012 року в розмірі 1467,00грн.

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 18.12.2013 №0007942208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податок на прибуток підприємства на 201809,00 грн., в тому числі, 134539,00 грн. за основним платежем та 67270,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 18.12.2013 №0007952208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 192200,00 грн., в тому числі, 128133,00 грн. за основним платежем та 64067,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, прийняті відповідачем правомірно. При цьому, судом взято до уваги, що застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача відповідає вимогам підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, статті 123 ПК України, оскільки згідно з письмовими запереченнями відповідача проти позову, позивачу в 2013 році контролюючим органом нараховувались грошові зобов'язання за наслідками перевірки, оформленої актом від 27.08.2013 №743/22-01/35677062. Вказана обставина представником позивача не заперечувалась.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Сім-Тес" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 18.12.2013 №0007952208, №0007942208, відтак у задоволенні адміністративного позову позивачу слід відмовити повністю.

Щодо строку звернення позивача з позовом до суду, то суд зазначає, що позивачем оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в межах строку давності 1095 днів, встановленого статтею 102 ПК України.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2204,00 грн. (платіжне доручення від 26.12.2013 №182). Водночас, відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець