Постанова

від 08.04.2014 по справі 5017/2401/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р.Справа № 5017/2401/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.

суддів Журавльова О.О., Лисенко В.А.,

при секретарі судового засідання Максиміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача-1: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача-2: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача-3: не з'явився, повідомлений належним чином;

від Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області: не з'явився, повідомлений належним чином;

від Головного управління юстиції в Одеській області: Полтавчук О.М., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління юстиції в Одеській області

на ухвалу господарського суду Одеської області від 24 лютого 2014 року про зміну способу та порядку виконання постанови

по справі № 5017/2401/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛОД»

до 1) Приватного підприємства «Європрод-ССЛ»

2) Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «ЮСТИЦІЯ»

3) Другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції

про визнання торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння

заявник - Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 22 листопада 2012 р. у справі №5017/2401/2012 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛОД" до Приватного підприємства „Європрод-ССЛ", Приватного підприємства „Спеціалізоване підприємство „ЮСТИЦІЯ" Одеська філія, Другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання недійсними прилюдних торгів, що відбулися 31 травня 2012 року, з реалізації нежитлового приміщення бару, площею 156,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського 98-Б та витребування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ХОЛОД" нежитлового приміщення бару, площею 156,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського 98-Б з чужого незаконного володіння Приватним підприємством „Європрод-ССЛ" - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17 січня 2013 р. по справі № 5017/2401/2012 рішення господарського суду Одеської області від 22.11.2012р. у справі № 5017/2401/2012 скасовано, позов ТОВ „ХОЛОД" задоволено, визнано прилюдні торги, що відбулися 31.05.2012р., з реалізації нежитлового приміщення бару, площею 156,2 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Одеса, проспект Добровольського 98-Б - недійсними. Витребувано на користь ТОВ „ХОЛОД" нежитлові приміщення бару площею 156,2 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Одеса, проспект Добровольського 98-Б.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 липня 2013 року касаційні скарги Приватного підприємства "ЄВРОПРОД-ССЛ", Другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" Одеська філія задоволено, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2013р. у справі №5017/2401/2012 скасовано, рішення господарського суду Одеської області від 22.11.2012р. у справі №5017/2401/2012 залишено в силі.

Стягнуто з Приватного підприємства "ЄВРОПРОД-ССЛ", Другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" Одеська філія на користь Державного бюджету України судовий збір за поданими касаційними скаргами по 2793,87грн. з кожного.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Холод" на користь Приватного підприємства "ЄВРОПРОД-ССЛ", Другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" Одеська філія судовий збір за касаційний перегляд по 3596,77грн.

06.08.2013 року на виконання вищевказаної постанови Вищого господарського суду від 16.07.2013 року видано накази.

06.02.2014 року Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, згідно якого просив змінити спосіб та порядок виконання наказу господарського суду Одеської області від 06.08.2013 року по справі №5017/2401/2012, вказавши наступне: «Стягнути з Головного управління юстиції в Одеській області до Державного бюджету України через ГУДКСУ в Одеській області (м.Одеса, вул.Садова, 1а) на код бюджетної класифікації 22030001, п/р 31210206783008 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526 судовий збір за поданими касаційними скаргами у розмірі 2793,87 грн.»

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24 лютого 2014 року по справі №5017/2401/2012 (суддя Степанова Л.В.) заяву Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області № 16-12/247-1118 від 31.01.2014р. (вх. № 2-489/14 від 06.02.2014р.) про зміну способу та порядку виконання судового рішення - задоволено, змінено спосіб та порядок виконання постанови Вищого господарського суду України від 16.07.2013р. по справі № 5017/2401/2012 в частині стягнення з Другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції до Державного бюджету України судового збору за касаційними скаргами у розмірі 2 793,87 грн., шляхом зміни боржника у наказі господарського суду Одеської області від 06.08.2013р. з Другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на Головне управління юстиції в Одеській області:

"Стягнути з Головного управління юстиції в Одеській області (65028, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 34929741) до Державного бюджету України через ГУДКСУ в Одеській області (м. Одеса вул. Садова, 1а) на код бюджетної класифікації 22030001, п/р 31210206783008 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526 судовий збір за поданими касаційними скаргами у розмірі 2 793 (дві тисячі сімсот дев'яносто три) грн. 87 коп."

При винесенні ухвали господарський суд виходив з того, що законодавством не передбачена можливість стягнення грошових коштів з рахунків органів державної виконавчої служби, що надійшли від боржників для виплати стягувачам, а також для звернення на них стягнення, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового стягнення яких ці суми були стягнуті, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заяви Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області шляхом зміни боржника у відповідному судовому наказі з Другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на Головне управління юстиції в Одеській області.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого суду , Головне управління юстиції в Одеській області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове рішення, зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ про повернення стягнутих з головного управління юстиції в Одеській області до Державного бюджету України коштів в сумі 2793,87 грн., оскільки ухвала винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначав, що суд першої інстанції, розглядаючи заяву ГУ ДКС України в Одеській області про зміну способу та порядку виконання судового рішення фактично вирішив питання про заміну сторони у виконавчому провадженні всупереч вимогам статті 8 ЗУ «Про виконавче провадження» та статті 25 ГПК України. Відповідно до вказаних норм заінтересована особа має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження для заміни її правонаступником. Вищевказані норми в даному випаду не можуть бути застосовані, адже Головне управління не є правонаступником відділу ДВС, а відділ ДВС не вибував із виконавчого провадження.

Таким чином, апелянт зазначає, що судом першої інстанції винесено нове рішення, яким стягнуто із Головного управління кошти, що на станції виконання рішення суду є неможливим.

На думку скаржника, відсутність у боржника рахунків, з яких можливо було б здійснити стягнення, не є підставою для зміни сторони (боржника).

Крім того, апелянт зауважував, що суд першої інстанції не повідомив Головне управління про розгляду в судовому засіданні заяви ГУ ДКС України в Одеській області про зміну способу та порядку виконання судового рішення, хоча результати її розгляду безпосередньо впливають на права та обов'язки Головного управління.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛОД», Приватного підприємства «Європрод-ССЛ», Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «ЮСТИЦІЯ». Другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області в судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями від 24.03.2014р. Про причини своєї неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не надали, у зв'язку з чим колегія суддів, враховуючи вищевказані обставини та скорочений 15-денний строк перегляду судових ухвал місцевого суду в апеляційному порядку, прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю представників Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛОД», Приватного підприємства «Європрод-ССЛ», Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «ЮСТИЦІЯ», Другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року до участі у справі залучено Головне управління юстиції в Одеській області в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши матеріали оскарження та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника скаржника, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали від 24.02.2014 року, суд першої інстанції посилався на положення ст..3 ЗУ «Про державну виконавчу службу», положення п.2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011р. (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 30.01.2013р.), згідно якого боржником визначаються розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи, та організації, рахунки яких відкриті в органах казначейства.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що законодавством не передбачена можливість стягнення грошових коштів з рахунків органів державної виконавчої служби, що надійшли від боржників для виплати стягувачам, а також для звернення на них стягнення, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового стягнення яких ці суми були стягнуті, а інші рахунки у боржника відсутні, а тому задовольнив заяву Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про заміну боржника.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, набувши законної сили, виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, якій є виконавчим документом.

Відповідно ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засідання з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України викладеної у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал постанов господарських судом України" (із змінами та доповненнями), під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

На думку судової колегії, сутність оскаржуваної ухвали свідчить не про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області, а про заміну сторони по справі, проте відповідачем у даній справі є саме Другий Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, а не Головне управління юстиції в Одеській області, яке взагалі не було учасником судового процесу.

Колегія суддів зауважує, що при розгляді заяви Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області судом першої інстанції не було залучено Головне управління юстиції в Одеській області до участі у справі, не було повідомлено про час, місце та дату судового засідання, та винесено ухвалу, яка стосується прав та інтересів вказаної особи без надання їй процесуального статусу у справі. Однак, при цьому, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції з Головного управління юстиції в Одеській області неправомірно стягнуто суму судового збору згідно наказу господарського суду Одеської області.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про державну виконавчу службу" районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку.

Згідно ст. 2 Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Судова колегія зазначає, що механізм стягнення коштів державного або місцевого бюджету в судовому порядку регламентується Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011р. (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 30.01.2013р.).

За приписами ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили підлягають обов'язковому виконанню.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправомірно задовольнив заяву Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області, всупереч приписів ст.25 ГПК України, п.3 ч.3 ст.104 ГПК України, ст.ст.8, 36 ЗУ «Про виконавче провадження», а тому ухвалу господарського суду Одеської області від 24 лютого 2014 року про зміну способу та порядку виконання постанови слід скасувати.

Крім того,в апеляційній скарзі апелянт просить зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ про повернення стягнутих з головного управління юстиції в Одеській області до Державного бюджету України коштів в сумі 2793,87 грн.

З цього приводу, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст.122 ГПК України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

Отже, правила, які встановлено тільки для розгляду справ у першій інстанції, застосуванню апеляційним судом не підлягають, зокрема, не повинні застосовуватись апеляційним судом правила про видачу наказу.

За таких обставин, судова колегія наголошує, що апеляційні суди не наділені правом видавати накази, тому, оскільки видача наказів являється виключною компетенцією господарських судів першої інстанції, питання про поворот виконання рішення повинно вирішуватися в господарському суді Одеської області.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали господарського суду Одеської області від 24 лютого 2014 року, та відмову в задоволенні заяви про зобов'язання господарського суду видати наказ про повернення стягнутих з Головного управління юстиції в Одеській області до Державного бюджету коштів в сумі 2793,87 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106, 121 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції в Одеській області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 24 лютого 2014 року про зміну способу та порядку виконання постанови по справі № 5017/2401/2012 скасувати.

В задоволенні заяви Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області відмовити.

В задоволенні клопотання Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання господарського суду Одеської області видати наказ про поворот виконання рішення відмовити.

Справу №5017/2401/2012 направити до господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 09.04.2014 року.

Головуючий суддя Судді А.І. Ярош О.О. Журавльов В.А. Лисенко