Рішення

від 13.07.2006 по справі 20-7/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"13" липня 2006 р. справа № 20-7/144

За позовом:                    Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

до відповідачів:          Комунального підприємства “Комунальщик”

(99001, м. Севастополь, вул. Горького, 3)

(99001, м. Севастополь, вул. Комсомольська, 74)

Приватного підприємства “Оніма”

(99000, м. Севастополь, вул. Кесаєва, 15-66)

треті особи,                    Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради

які не заявляють                    (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

самостійних вимог          

на предмет спору          Державне комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації на стороні позивача          та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна в м.Севастополі”

(99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 83)

про          визнання недійсним Договору про сумісну участь в дольовому будівництві від 20.12.2002, укладеного між ПП “Оніма” та КП “Комунальщик”.

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники сторін:

від позивача:          - Лукічьова, К.В., головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 03-15/1882 від 03.07.2006 (СМР);

від відповідачів:          - не з'явився (КП “Комунальщик”);

          - Распутіна О.П., представник, довіреність №5 від 11.07.06 (ПП “Оніма”);

          - Рогожіна І.Б., представник, довіреність №6 від 11.07.06 (ПП “Оніма”)

від третіх осіб:          - не з'явився (ФКМ СМР);

          - не з'явився (ДКП “БТІ та ДРОНМ в м. Севастополі).

Суть спору:

Севастопольська міська Рада звернулась з позовними вимогами до Комунального підприємства “Комунальщик”, Приватного підприємства “Оніма” про визнання недійсним Договору про сумісну участь в дольовому будівництві від 20.12.2002, укладеного між ПП “Оніма” та КП “Комунальщик”, з посиланням на статті 203, 215  317, 319 Цивільного кодексу України.

Поясненням (вх.№14064) позивач підтвердив повноваження особи, яка підписала позовну заяву (а.с.51-53).

Ухвалою суду від 14.06.2006 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради  та ДКП “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна”.

Відповідач (ПП “Комунальщик”) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 14.06.2006 та 03.07.2006 не виконав, відзиву, заперечень на позов, витребуваних документів та доказів поважності причини неявки в судове засідання та невиконання ухвал не надав.

Відповідач (ПП “Оніма”) в відзиві на позов (вх.№ 18987) позов не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що ПП “Комунальщик” є юридичною особою, зареєстрованою в порядку, встановленому законодавством України, а відтак мало право укласти договір про сумісну участь в дольовому будівництві; договір не оспорювався; позивач в свою чергу не зазначив в позовній заяві, які саме вимоги Закону порушили сторони при укладенні Договору, які саме права позивача порушені цим Договором; будинок, який позивач вважає  своєю власністю переданий в повне господарське ведення КП “Комунальщик” відповідно розпорядження Голови Нахімовської районної Ради № 49 від 13.04.2001 (а.с.41).

Третя особа (ДКП “БТІ та ДРОНМ в м. Севастополі) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечила, надала суду клопотання (вх.№17943, № 14063) про розгляд справи у відсутність її представника, повідомила суд, що 07.07.2006 здійснено державну реєстрацію права власності ПП “Оніма” на нежитлові приміщення площею 115,8м2 на підставі постанови господарського суду м. Севастополя від 23.05.2006 № 20-12/055 (а.с.26, 50).

Третя особа (ФКМ СМР) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечила, вимоги ухвал суду від 14.06.2006 та 03.07.2006 в частині надання пояснень на позовні вимоги не виконала, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно.

Розгляд справи відкладався  в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених  статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, сторонами надані докази, що в достатній мірі характеризують правовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін , суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

-          20.12.2002 між ПП “Оніма” та ДКП “Комунальщик” укладено Договір про спільну участь в дольовому будівництві, предметом якого є дольова участь сторін в будівництві ремонтних приміщень (навіс-гараж, бокс, навіс-оглядова яма) та критої автостоянки автомобілів (а.с.15-18).

-          04.09.1960 домоволодіння по вул. Комсомольська, 74/3 зареєстровано за місцевою Радою на підставі інвентаризаційних документів від 10.03.1949, що зазначено в реєстраційному посвідченні б/н від 04.09.1960 (дублікат від 01.03.2001).

Оригінал суду для огляду не надано  (а.с.14).

Земельна ділянка, на якій здійснено будівництво, відповідно до Державного Акту на право постійного землекористування П-КМ № 005735 від 27.12.01р. знаходиться у користуванні КП “Комунальщик” відповідно до пункту 1.3 Договору .

Відповідно пункту 1.1 Договору предметом Договору є дольова участь у будівництві ремонтних приміщень (навіс-гараж, бокс, навіс (оглядова яма), критої автостоянки автомобілів.

Згідно пункту 2.2.3 Договору зобов'язання позивача по Договору складалися у виконанні організаційних робіт, узгодження, оформлення проектної та іншої дозвільної документації, необхідних для будівництва об'єктів, виконання “під ключ” в установлені строки роботи, зв'язані з будівництвом об'єктів, загальних об'єктів функціонального забезпечення, по закінченню будівництва забезпечення здачі обертів Державної прийом очної комісії.

Відповідно до пункту 4.1 Договору часткою позивача з об'єктів закінчених будівництвом є ремонтні приміщення, які реєструються у власність ПП “Оніма”.

-          23.05.2006 постановою господарського суду м Севастополя по справі № 20-12/055 задоволено частково позов приватного підприємства “Оніма” до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Державного комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та Державної реєстрації об'єктів нерухомого майна м. Севастополя” про визнання права власності на ремонтні приміщення, визнання частково недійсним Свідоцтва про право власності від 30.12.05р. в частині реєстрації за територіальною громадою м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради збудованих позивачем ремонтних приміщень, визнання недійсним наказу начальника Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації про видачу Свідоцтва про право власності на адміністративну будівлю та ремонтні приміщення, спонукання Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації та Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради видати Свідоцтво про право власності,  спонукання ДКП “БТІ та ДРОНМ” зареєструвати право власності, з залученням третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та позивача: комунального підприємства “Комунальщик”, Севастопольської міської Ради.

Визнано за приватним підприємством “Оніма” право власності на долю комплексу, розташованого в м. Севастополі, вул. Комсомольська/Перекопська 74/3, яка складається з ремонтних приміщень, загальною площею 115,8 м2, а саме:  літ. “Б” навіс-гараж, літ “В” бокс, літ. “Г” навіс  з оглядовою ямою.

          Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на адміністративну будівлю з ремонтними приміщеннями від 30.12.2005 року в частині реєстрації за територіальної громадою м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради  ремонтних приміщень, загальною площею 115,8 м2, а саме:  літ. “Б” навіс-гараж, літ “В” бокс, літ. “Г” навіс  з оглядовою ямою, розташованих в м. Севастополі, вул. Комсомольська/Перекопська  74/3.

          Визнано недійсним наказ начальника Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації від 08.11.05р. № 868 про оформлення права комунальної власності на об'єкт нерухомого майна в частині оформлення права комунальної власності територіальної громади м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради  на ремонтні приміщення, загальною площею 115,8 м2, а саме:  літ. “Б” навіс-гараж, літ “В” бокс, літ. “Г” навіс  з оглядовою ямою, розташованих в м. Севастополі, вул. Комсомольська/Перекопська  74/3.

          Зобов'язано Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради  видати Приватному підприємству “Оніма”  Свідоцтво про право власності на ремонтні приміщення, загальною площею 115,8 м2, а саме:  літ. “Б” навіс-гараж, літ “В” бокс, літ. “Г” навіс  з оглядовою ямою, розташованих в м. Севастополі, вул. Комсомольська/Перекопська  74/3.

Зобов'язано Державне комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації та Державної реєстрації об'єктів нерухомого майна м. Севастополя” зареєструвати право власності  за  Приватним підприємством “Оніма”  на ремонтні приміщення, загальною площею 115,8 м2, а саме:  літ. “Б” навіс-гараж, літ “В” бокс, літ. “Г” навіс  з оглядовою ямою, розташованих в м. Севастополі, вул. Комсомольська/Перекопська  74/3.

          В частині визнання недійсним наказу начальника Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації від 08.11.05р. № 868 про оформлення права комунальної власності на об'єкт нерухомого майна в частині оформлення права комунальної власності територіальної громади м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради  на адміністративну будівлю літ. “А”, загальною площею 259,8 м2, розташовану в м. Севастополі, вул. Комсомольська/Перекопська  74/3 –відмовлено (а.с.54-56).

-          03.07.2006 постановою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задоволено частково, постанову господарського суду м. Севастополя від 23.05.2006 у справі № 20-12/055 змінено, позов задоволено частково, визнано за ПП “Оніма” право власності щодо частки комплексу, який розташований у м. Севастополі по вул. Комсомольській 74/3, яка складється з навісу –гаражу “літ.Б” площею 48,1м2, боксу “літ.В” площею 44,9м2, навісу з оглядовою ямою площею 22,8м2, загальною площею 115,8м2. В частині визнання Свідоцтва на право власності на адміністративну будівлю з ремонтними приміщеннями від 30.12.2005 в частині реєстрації за територіальною громадою м. Севастополя в особі Севастопольської міської ради ремонтних приміщень, загальною площею 115,8м2, а саме: “літ.Б” –навіс-гараж, “літ.В” – юокс, “літГ” –навіс з оглядовою ямою, які розташовані у місті Севастополі, вул. Комсомольська, 74/3, провадження у справі закрито; в іншій частині рішення залишено без змін (а.с.57-63).

Спір виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачі шляхом розширення будівлі, яка є власністю територіальної громади без згоди власника створили нерухоме майно з порушенням діючого законодавства.

Правовідносини сторін регулюються статтями 48, 430  Цивільного кодексу Української РСР, статтями 328, 331 Цивільного кодексу України, статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Згідно статті 430 Цивільного кодексу Української РСР, за договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети.

Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається з підстав, що не заборонені законом, зокрема, із право чинів. Право власності за позивачем на спірне майно виникло у позивача на підставі Договору про спільну участь у дольовому будівництві від 20.12.2002.

Пунктом 30 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, визначено, що до виключної компетенції міської Ради відносяться прийняття рішень щодо включення майна до об'єктів комунальної власності.

Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Статтею 48 Цивільного кодексу Української РСР встановлено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Позивач не вказав нормативний акт, вимогам якого не відповідає дана угода, а також норму матеріального права, яка порушена сторонами при укладенні договору.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи № 20-12/055 встановлено:

11.03.2003 згідно Акту державної технічної комісії про прийом до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, затвердженого Розпорядженням № 378-р Севастопольської міської державної адміністрації 17.03.03р., ремонтні приміщення були прийняти до експлуатації.

Будинок “літ.А” по вул. Комсомольська/Перекопська, 74/3, за данними архиву державного комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна м. Севастополя”, 04.09.1960 був зареєстрований за міською Радою, як житловий фонд.

Розпорядженням Нахімовської районної державної адміністрації від 17.06.2002 № 540-Р було надано дозвіл комунальному підприємству “Комунальщик” на реконструкцію адміністративної будівлі та будівництва автотехноцентру, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю  № 309/593 від 07.10.2002.

Позивачем буди виконані зобов'язання за Договором в частині будівництва ремонтних приміщень.

Витрати позивача з будівництва навісу гаражу, боксу, навісу з оглядовою ямою складають 200015,00грн., що підтверджено кошторисом, витратними накладними, платіжними дорученнями та іншими бухгалтерськими документами.

У пункті 4.1. Договору сторони домовлялись про те, що часткою позивача з об'єктів закінчених будівництвом є ремонтні приміщення, які реєструються у власність приватного підприємства “Оніма”.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 09.02.2004 № 177-р на підставі акту міської міжвідомчої комісії будівлю “літ.А” по вул. Комсомольська/Перекопська, 74/3 було виключено з житлового фонду міста Севастополя.

Матеріалами справи доведено факт будівництва спірних ремонтних приміщень за рахунок коштів приватного підприємства “Оніма” на підставі Договору про спільну участь.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про набуття Севастопольською міською Радою права власності на спірні об'єкти у встановленому законом порядку.

Судами в постановах дана оцінка Договору від 20.12.2002, встановлено, що новостворене майно не було об'єктом договору оренди, так як є заново збудованими ремонтними приміщеннями.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку про необґрунтованість, неправомірність позовних вимог та наявність підстав для відмови в задоволенні позову, так як договір про дольову участь від 20.12.2002 не містить положень про будівництво шляхом розширення адміністративної будівлі по вул. Комсомольська, 74/3.

Крім того, посилання позивача на статті 203, 213, 317, 319 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004, безпідставне, так як при визнанні угоди недійсною позивач повинен вказати ті матеріально-правові підстави позову, які діяли на дату укладення договору: 20.12.2002, що є самостійною підставою для відмови в позові. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, які виникли до набрання ним чинності.

При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 48, 430  Цивільного кодексу Української РСР, статтями 328, 331 Цивільного кодексу України, статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, статтями 22, 27, 33, 34, 35,  44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя          Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено та підписано

в порядку ст.84 ГПК України

18.07.2006