Рішення від 02.04.2014 по справі 359/8437/13-ц

Провадження № 2/359/66/2014

Справа № 359/8437/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Івченко В.І.,

за участі : представника ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерцбудсервіс» - ОСОБА_2, відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги : Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання права власності на земельну ділянку, яка є об'єктом права спільної сумісної власності,

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги : Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерцбудсервіс», Обслуго-вуючий кооператив «Палуба» про поділ спільного майна подружжя -

В С Т А Н О В И В :

21 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вище зазначеним позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, з проханням : визнати за ним ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008:0001, яка знаходиться : АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на ? частину земельної ділянки площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008:0001, яка знаходиться : АДРЕСА_1, залишивши таким чином за ОСОБА_3 вже зареєстроване право власності на ? частини вказаної земельної ділянки (а. с. 2-4).

31 жовтня 2013 року позивачем були подані : уточнена позовна заява та заява, відповідно до яких, просив суд : визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008:0001, яка знаходиться : АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008:0001, яка знаходиться : АДРЕСА_1; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на ? частину земельної ділянки площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008:0001, яка знаходиться : АДРЕСА_1, залишивши таким чином за ОСОБА_3 вже зареєстроване право власності на ? частини вказаної земельної ділянки (а. с. 26, 34-36).

В обґрунтування позову зазначав, що він та відповідач з 06.02.1988 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення суду від 24.12.2012 року.

У період шлюбу ними було придбано земельну ділянку, площею 0,10 га, яка розташована : АДРЕСА_1, яка підлягає поділу, оскільки є їх спільною сумісною власністю.

25 грудня 2013 року відповідачем за первісним позовом подано зустрічну позовну, вимоги за якою ухвалою суду від 26 грудня 2013 року об'єднано в одне провадження з первісним позовом (а. с. 96-99, 133-134).

20 березня 2014 року позивачем за зустрічним позовом уточнено позовні вимоги, з проханням : визнати незавершений будівництвом житловий будинок, що розташований за адресою : АДРЕСА_1, об'єктом права спільної сумісної власності та визначити частки її та ОСОБА_1 в цьому майні по ? частини кожному; визнати за нею право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою : АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:09:008:0001; визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на одержаний ОСОБА_1 доходів від господарської діяльності ТОВ «Комерцбудсервіс» в розмірі 8361 гривень 50 копійок; в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на майно - внесок до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерцбудсервіс», що складає суму 37 500,00 гривень та 8361,50 гривень одержаних ОСОБА_1 доходів від господарської діяльності ТОВ «Комерцбудсервіс»; стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію вартості її частки в легковому автомобілі марки «Деу ланос», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 в сумі 14 500,00 гривень, вартості її частки у внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерцбудсервіс» в сумі 18 750 гривень та 8361,50 гривень доходу від його господарської діяльності (а. с. 220-222).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що все зазначене майно позивачем та відповідачем придбано під час перебування в шлюбі.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерцбудсервіс» - ОСОБА_2 підтримав уточнені позовні вимоги в редакції від 31.10.2013 року та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Зустрічний позов визнав частково, а саме : в частині поділу майна у виді житлового будинку, земельної ділянки та компенсації ? частини вартості транспортного засобу не заперечував, а в іншій частині зустрічного позову просив відмовити, оскільки на його думку докази валових доходів товариства, як юридичної особи, не можуть бути базою для розрахунків, оскільки є ще валові розходи товариства та резервні і стабілізаційні фонди.

Відповідач ОСОБА_3 визнала позовні вимоги позивача за первісним позовом, зустрічний позов повністю підтримала та просила його задовольнити.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем за первісним позовом не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб.

Крім того, судом прийнято визнання позивачем зустрічного позову в частині поділу майна незавершеного будівництвом житлового будинку, земельної ділянки та компенсації ? частини вартості транспортного засобу, оскільки визнання позову в цій частині не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги : Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Обслуговуючого кооперативу «Палуба» у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили. Заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, відповідача за первісним позовом, дослідивши матеріли даної справи, суд прийшов до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Спірні відносини між сторонами є сімейними та пов'язані з поділом спільного сумісного майна та здійснюються за правилами ст. ст. 69-72 Сімейного кодексу України та ст. 372 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що сторони з 06.02.1988 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року розірвано. Вказане судове рішення набрало законної сили 04.01.2013 року (а. с. 7).

У судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що майно яке є предметом спору, придбано позивачем та відповідачем під час перебування в зареєстрованому шлюбі, а саме : земельна ділянка площею 0,10 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008:0001, яка знаходиться : АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02 червня 2005 року (а. с. 5); незавершений будівництвом житловий будинок, що розташований за адресою : АДРЕСА_1, що підтверджується дозволом на виконання будівельних робіт за № 95 від 29 серпня 2007 року та висновком про розгляд проекту індивідуального житлового будинку (а. с. 100, 101); автомобіль марки «Деу ланос», 2001 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4.

Крім того встановлено, що під час перебування сторін в шлюбі було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерцбудсервіс», код ЄДРПОУ : 34763910, яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_2, керівником якого являється ОСОБА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 02.12.2013 року (а. с. 102-106);

З приводу первісного позову суд приходить до наступного висновку.

Майно у виді земельної ділянки площею 0,10 га., кадастровий номер 3210500000:09:008: 0001, що знаходиться : АДРЕСА_1, набуто сторонами під час перебування у шлюбі, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02 червня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, зареєстрованого в реєстрі за № 3067 та державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 864319, який виданий на ім'я ОСОБА_3, зареєстрований за № 010533700712 ( а. с. 5, 8).

Згідно ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ч. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ч. 1, 2 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частиною 3 ст. 368 Цивільного кодексу України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином все вище зазначене майно, що є предметом спору, набуте сторонами за час шлюбу та належить їм на праві спільної сумісної власності.

У відповідності до ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст. 68 Сімейного кодексу України визначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно ч. 2 ст. 68 Сімейного кодексу України розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України .

Відповідно до ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами шлюбний договір, а також будь-які інші письмові договори щодо майна, яке є їх особистою приватною власністю, а також щодо майна, яке є об'єктом спільної сумісної власності не укладались.

Згідно ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, згідно ст. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу .

Враховуючи зазначене, суд вважає, що майно у виді земельної ділянки площею 0, 10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09 :008:0001, що знаходиться : АДРЕСА_1, яке набуте сторонами за час шлюбу та є їх спільною сумісною власністю, слід розділити та визнати за кожним право власності по ? частини.

В частині позовних вимог за первісним позовом про скасування державної реєстрацію права власності ОСОБА_3 на ? частину земельної ділянки розміром 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008

:0001, яка знаходиться : АДРЕСА_1, залишивши таким чином за ОСОБА_3 вже зареєстроване право власності на ? частини вказаної земельної ділянки, слід відмовити, оскільки підстав для скасування державної реєстрації суд не вбачає.

Зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що майно у виді земельної ділянки площею 0, 10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008:0001, що знаходиться : АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю, що підлягає поділу між сторонами та виділу кожному по ? частини.

Позовні вимоги в частині визнання незавершеного будівництвом житлового будинку, що розташований за адресою : АДРЕСА_1, об'єктом права спільної сумісної власності та визначення частки сторін в цьому майні по ? частини кожному, підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що на ім'я ОСОБА_3 видано дозвіл на виконання будівельних робіт за № 95 від 29 серпня 2007 року з будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 (а. с. 101).

З пояснень позивача за зустрічним позовом, що не оспорювалось представником ОСОБА_1 встановлено, що будинок має два поверхи, житловою площею 70,23 кв. м., загальною площею 151.10 кв. м.. В будинку виконані будівельні роботи : покладений фундамент, побудована цегляна коробка, зроблений дах, встановлені металопластикові вікна, металічна драбина на 2-х поверх, зроблена вимощення будинку, побудований ганок, підведено водо-газо-світло-постачання.

Враховуючи, що даний житловий будинок сторони почали будувати під час перебування в шлюбі, суд вважає за доцільне визнати недобудований ними будинок об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тобто на підставі ст. 60 Сімейного кодексу України та визначити частки сторін в цьому майні по ? частини кожному.

Майно у виді транспортного засобу «DAEWOO LANOS» D4LM500, державний номерний знак НОМЕР_1 був набутий сторонами під час перебування в шлюбі, що не оспорюється сторонами.

Судом встановлено, що автомобіль «DAEWOO LANOS» D4LM500, державний номерний знак НОМЕР_1, який був зареєстрований за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 04.05.2013 року знято з обліку та 22.05.2013 року зареєстровано за гр. ОСОБА_5, що підтверджується листом УДАІ Головного Управління в м. Києві від 12 березня 2014 року (а. с. 213).

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Сімейного кодексу України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Частиною 5 ст. 71 Сімейного кодексу України визначено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У відповідності до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положен-ня частин 4, 5 Сімейного кодексу України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом визнав позовні вимоги в частині стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсації вартості частки в легковому автомобілі марки «Деу Ланос», 2001 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 в сумі 14 500,00 гривень.

Згідно довідки-рахунку № 364533 від 07 травня 2013 року вартість вказаного транспортного засобу становить 29 600 гривень (а. с. 162).

На підставі наведеного, а також враховуючи, що транспортний засіб позивачем за первісним позовом відчужено, а також те, що відповідач ОСОБА_3 не заперечує на отримання грошової компенсації, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, вартість частки в легковому автомобілі марки «Деу Ланос», 2001 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, що становить 14 500,00 гривень.

Крім того, судом встановлено, що в період перебування сторін в зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_1 було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерцбудсервіс», керівником якого він являється, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 02.12.2013 року (а. с. 102-106).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 261626 розмір внеску ОСОБА_1 до статутного фонду становить - 37 500,00 гривень (а. с. 102 - 106).

Згідно ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Виходячи зі змісту ч. 2, 3 ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за № 1-2012 року від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 щодо неоднозначного застосування судами України положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України встановлено, що приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об'єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, включаючи вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності. Таким чином, суд дійшов висновку, що «статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об'єктом їх спільної сумісної власності».

Враховуючи вказане, суд вважає, що позовні вимоги в частині зустрічного позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 вартості частки у внеску до статутного капіталу ТОВ «Комерцбудсервіс» в сумі 18750 гривень та доходу від господарської діяльності в розмірі 8361,50 гривень підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати в розмірі 229 гривень 40 копійок та з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3441 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60-74 Сімейного кодексу України, ст. ст. 355 - 372 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10 , 11 , 60 , 79 , 88 , 174, 209 , 212 , 214 , 215 Цивільного процесуального кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання права власності на земельну ділянку, яка є об'єктом права спільної сумісної власності - задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, як нерухоме майно набуте під час шлюбу, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 червня 2005 року, який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 3067, яка належить на праві власності ОСОБА_3, що підтверджується державним актом Серії ЯА № 864319 виданого 18 жовтня 2005 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010533700712.

Визнати за ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_5 виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2), право власності на ? частину земельної ділянки, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_6 виданий 28.01.1997 року Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3), право власності на ? частину земельної ділянки, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_6 виданий 28.01.1997 року Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_5 виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 229 гривень 40 копійок (двісті двадцять дев'ять грн. сорок коп.).

В іншій частині позовних вимог первісного позову ОСОБА_1 відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги : Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерцбудсервіс», Обслуговуючий кооператив «Палуба» про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати незавершений будівництвом житловий будинок, що розташований за адресою : АДРЕСА_1, об'єктом права спільної сумісної власності та визначити частки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в цьому майні по ? частини кожному.

Визнати за ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_6 виданий 28.01.1997 року Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою : АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:09:008:0001.

Визнати за ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_5 виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) право власності на ? частину земельної ділянки, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_6 виданий 28.01.1997 року Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) право власності на одержаний ОСОБА_1 доходів від господарської діяльності ТОВ «Комерцбудсервіс» в розмірі 8361 гривень 50 копійок ( вісім тисяч триста шістдесят одна грн. п'ятдесят коп.).

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_5 виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) право власності на майно - внесок до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерцбудсервіс», що складає суму 37 500,00 гривень та 8361,50 гривень одержаних ОСОБА_1 доходів від господарської діяльності ТОВ «Комерцбудсервіс».

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_5 виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_6 виданий 28.01.1997 року Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) грошову компенсацію вартості її частки в легковому автомобілі марки «Деу ланос», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 в сумі 14 500,00 гривень, вартості її частки у внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерцбудсервіс» в сумі 18 750 гривень та 8361,50 гривень доходу від його господарської діяльності.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_5 виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_6 виданий 28.01.1997 року Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) судовий збір в розмірі 3441 гривень 00 копійок (три тисячі чотириста сорок одну гривню нуль копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л. В. Яковлєва