Рішення

від 29.07.2014 по справі 359/8437/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/8437/13-ц Головуючий у І інстанції Яковлева Л.В. Провадження № 22-ц/780/3314/14 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв Категорія 47 29.07.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Верланова С.М., Білоконь О.В.

за участю секретаря Бевзюк М.М.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання права власності на земельну ділянку, що є об'єктом права спільної сумісної власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», товариство з обмеженою відповідальністю «Комерцбудсервіс», обслуговуючий кооператив «Палуба» про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив визнати за ним та ОСОБА_2 право власності за кожним на ? частину земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої по АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на ? частину зазначеної земельної ділянки, залишивши за нею право власності на іншу ? частину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 06 лютого 1988 року ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Рішенням суду від 24 грудня 2012 року шлюб між сторонами розірвано. За період перебування у шлюбі сторони придбали земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1. Однак, згідно договору купівлі-продажу єдиним покупцем земельної ділянки являється ОСОБА_2 Після розірвання шлюб виникають непорозуміння з приводу прав позивача на земельну ділянку.

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом та просила визнати незавершений будівництвом житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності та визначити частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в цьому майні в розмірі ? кожному, у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності за кожним на ? частину земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої по АДРЕСА_1, право власності на 8 361 грн. 50 коп., одержаних ОСОБА_1 доходів від господарської діяльності ТОВ «Комерцбудсервіс», визнати за ОСОБА_1 право власності на внесок до статутного капіталу ТОВ «Комерцбудсервіс» у сумі 37 500 грн., стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості її частки в легковому автомобілі марки ДЕУ ЛАНОС, 2001 року випуску у сумі 14 500 грн., у внеску до статутного капіталу ТОВ «Комерцбудсервіс» у розмірі 18 750 грн. і 8 361 грн. 50 коп. доходу від його господарської діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. Під час перебування у шлюбі подружжям було побудовано незавершений будівництвом житловий будинок, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га по АДРЕСА_1. На праві спільної сумісної власності сторонам належав легковий автомобіль, однак після розірвання шлюбу ОСОБА_1 продав автомобіль без згоди ОСОБА_2 за 29 000 грн. Також ОСОБА_1 вніс до статутного капіталу ТОВ «Комерцбудсервіс» грошовий вклад у розмірі 37 500 грн. З декларації на прибуток вбачається, що дохід ОСОБА_1 від господарської діяльності товариства складає 16 723 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008:0001, яка розташована по АДРЕСА_1 як нерухоме майно, набуте під час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 червня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільської міського нотаріального округу Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_2, що підтверджується державним актом серії ЯА № 864319 від 18 жовтня 2005 року. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на ? частину земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:09:008:0001, яка розташована по АДРЕСА_1. Визнано незавершений будівництвом житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності та визначено частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в цьому майні в розмірі ? кожному. У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на одержаний ОСОБА_1 дохід від господарської діяльності ТОВ «Комерцбудсервіс» в розмірі 8 361 грн. 50 коп. Визнано за ОСОБА_1 право власності на внесок до статутного капіталу ТОВ «Комерцбудсервіс», що складає суму 37 500 грн. та 8 361 грн. 50 коп., одержаних ОСОБА_1 доходів від господарської діяльності ТОВ «Комерцбудсервіс». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості її частки у легковому автомобілі марки «Деу Ланос», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 у сумі 14 500 грн., вартості її частки у внеску до статутного капіталу ТОВ «Комерцбудсервіс» у сумі 18 750 грн. і 8 361 грн. 50 коп. доходу від його господарської діяльності. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь ОСОБА_2 вартості її частки у внеску до статутного капіталу через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими та стягнути вартість частки ОСОБА_2 у розмірі 9 375 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що під час шлюбу ОСОБА_1 зробив вклад до статутного капіталу ТОВ «Комерцбудсервіс» у розмірі 18 750 грн., а не 37 000 грн. При стягненні з ОСОБА_1 8 361 грн. 50 коп. доходу від господарської діяльності суд першої інстанції врахував валовий дохід підприємства та взагалі не з'ясував питання стосовно прибутку позивача від господарської діяльності за час шлюбу та після його розірвання.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що з 06 лютого 1988 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 24 грудня 2012 року.

02 червня 2005 року ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована по АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу.

18 жовтня 2005 року ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯА № 864319 на право приватної власності на вищезазначену земельну ділянку.

У висновку управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області про розгляд проекту індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 від 02 серпня 2007 року зазначено про можливість застосування розробленого проекту для будівництва будинку.

29 серпня 2007 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_2 надано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1.

Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Комерцбудсервіс». Розмір внеску до статутного фонду 37 500 грн.

Згідно довідки рахунку ОСОБА_5 придбав автомобіль «Деу Ланос», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 за 29 000 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову та задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції керувався вимогами ст. ст. 60, 61, 63, 68-71 СК України та ст. ст. 355, 365, 368, 370 ЦК України.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 69 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Виходячи з положень ст. ст. 60, 69-70 СК України та ч. 3 ст. 368 ЦК України незавершений будівництвом будинок, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-37цс13).

Так, з матеріалів справи вбачається, що під час шлюбу сторонами було розпочато будівництво житлового будинку, однак на даний час будівництво не завершено. Під час перебування у шлюбі подружжя придбало земельну ділянку, яка, відповідно до вимог ст. 60 СК України є спільним майном подружжя. Враховуючи зазначене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині визнання незавершеного будівництвом житлового будинку та земельної ділянки об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з приводу стягнення грошової компенсації.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року статутний капітал та майно підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об'єктом їх спільної сумісної власності.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 17 червня 2009 року було зареєстровано статут ТОВ «Комерцбудсервіс» у новій редакції. У п. 6.2 статуту зазначено, що в утворенні статутного капіталу взяли участь своїми вкладами ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у розмірі 18 750 грн. кожен. Таким чином, доводи апелянта з приводу внесення ним вкладу до статутного капіталу у розмірі 18 750 грн. є обґрунтованими, а висновок суду про внесення ОСОБА_1 вкладу у розмірі 37 500 грн. такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, позов ОСОБА_2 у частині стягнення вартості її частки у внеску до статутного капіталу ТОВ «Комерцбудсервіс» підлягає частковому задоволенню.

Безпідставною є позовна вимога ОСОБА_2 про стягнення на її користь частки від доходу підприємства.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об'єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності .

З податкової декларації з податку на прибуток вбачається, що у звітному періоді 2013 року, за який подається декларація податок на прибуток від діяльності, який не підлягає патентуванню складає 16 723 грн.

Враховуючи висновки, зроблені у вищезазначеному рішенні, поділу підлягає лише вклад до статутного фонду та майно товариства. Кошти в сумі 16723, зазначені в податковій декларації ТОВ «Комерцбудсервіс» є прибутком товариства, отриманим у результаті господарської діяльності, а не особистим прибутком ОСОБА_1, а отже і поділу не підлягає.

Стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості її частки у внеску до статутного капіталу ТОВ «Комерцбудсервіс» у розмірі 18 750 грн. і 8 361 грн. 50 коп. доходу від його господарської діяльності, суд першої інстанції не взяв до уваги вищезазначені обставини та безпідставно задовольнив позовні вимоги в цій частині.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення грошової компенсації на користь ОСОБА_1 підлягає скасуванню через порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2014 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", товариство з обмеженою відповідальністю "Комерцбудсервіс", обслуговуючий кооператив "Палуба" про стягнення з ОСОБА_1 частки у внеску до статутного капіталу ТОВ "Комерцбудсервіс" в сумі 18 750 грн. та 8361.5 грн. доходу від комерційної діяльності ТОВ "Комерцбудсервіс", скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", товариство з обмеженою відповідальністю "Комерцбудсервіс", обслуговуючий кооператив "Палуба" про стягнення грошової компенсації задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, проживаючого по АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2, проживаючої по АДРЕСА_3 її частку у внеску до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Комерцбудсервіс" у розмірі 9 375 грн. (дев'ять тисяч триста сімдесят п'ять грн.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації відмовити.

В іншій частині рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Верланов С.М.

Білоконь О.В.