Постанова

від 26.03.2014 по справі 808/10159/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року 14:25Справа № 808/10159/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «ВИРА ХХІ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 липня 2013 року за №№ 0000152201, 0000162201,

за участю представників:

від позивача - Леус Г.О. (дов. б/н від 10.12.2013),

від відповідача - Лабура М.Г. (дов. № 590/08-30-10-024 від 14.01.2014), -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ВИРА ХХІ» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати у повному обсязі винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо приватного підприємства «ВИРА ХХІ» (код за ЄДРПОУ 34748493) податкове повідомлення-рішення № 0000152201 від 02 липня 2013 року, яким контролюючим органом нараховане податкове зобов'язання за податком на прибуток у сумі 344 662,00 грн. та штрафні санкції у сумі 55 276,50 грн.;

- визнати протиправним і скасувати у повному обсязі винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо приватного підприємства «ВИРА ХХІ» (код за ЄДРПОУ 34748493) податкове повідомлення-рішення № 0000162201 від 02 липня 2013 року, яким контролюючим органом нараховане податкове зобов'язання за податком на додану вартість у сумі 356 125,00 грн. та штрафні санкції у сумі 88 584,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на наявність істотних обставин, що підтверджують протиправність дій відповідача під час проведення перевірки. Окрім цього, на думку позивача, формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ПП «ІНФОРМЗВ'ЯЗОК» (код ЄДРПОУ 31087521), ТОВ «КЕМІМПЕКС» (код ЄДРПОУ 35632973), ПП «РЕАЛТЕХ-СК» (код ЄДРПОУ 35258215), ТОВ «ІМПЕКС-2009» (код ЄДРПОУ 36163564), ТОВ «ПРОМ-СНАБ» (код ЄДРПОУ 36727350), ТОВ «СОНЦЕГРАД» (код ЄДРПОУ 37087726), ТОВ «ТД «САНСЕТ» (код ЄДРПОУ 35987480), ТОВ «ПРОМІНВЕСТ-2012» (код ЄДРПОУ 38278365), ТОВ «ДЕКОРУМ» (код ЄДРПОУ 23878343) податкових накладних, а також декларування податку на прибуток є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених у позові, та прохала суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що під час проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача діяв у відповідності до приписів норм податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки, в повній мірі відображають факт порушення позивачем норм податкового законодавства.

Вислухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З 31 травня 2013 року по 05 червня 2013 року, на підставі наказу від 31 травня 2013 року № 830, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ВИРА ХХІ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість під час взаємовідносин з ПП «ІНФОРМЗВ'ЯЗОК» (код ЄДРПОУ 31087521), ТОВ «КЕМІМПЕКС» (код ЄДРПОУ 35632973), ПП «РЕАЛТЕХ-СК» (код ЄДРПОУ 35258215), ТОВ «ІМПЕКС-2009» (код ЄДРПОУ 36163564), ТОВ «ПРОМ-СНАБ» (код ЄДРПОУ 36727350), ТОВ «СОНЦЕГРАД» (код ЄДРПОУ 37087726), ТОВ «ТД «САНСЕТ» (код ЄДРПОУ 35987480), ТОВ «АБСОЛЮТ-БЕСТ» (код ЄДРПОУ 38000288), ТОВ «ПРОМІНВЕСТ-2012» (код ЄДРПОУ 38278365), ТОВ «ДЕКОРУМ» (код ЄДРПОУ 23878343) за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2013 року.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (із змінами та доповненнями); вимог п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями) внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 334 662 грн. в тому числі по періодам: 1 квартал 2011 року в сумі 615 грн.; 2 квартал 2011 року в сумі 1 493 грн.; 2-3 квартали 2011 року в сумі 21 204 грн.; 2-4 квартали 2011 року в сумі 122 946 грн.; 1 квартал 2012 року в сумі 53 470 грн.; півріччя 2012 року в сумі 94 600 грн.; 3 квартали 2012 року в сумі 113 939 грн.; 2012 рік в сумі 221 101 грн.;

- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 201.10 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року(із змінами та доповненнями); Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» № 969 від 21 грудня 2010 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за № 1401/18696 від 29 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями), втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» № 1379 від 01 листопада 2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1333/20071 від 22 листопада 2011 року, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі ПДВ 356 126 грн., в тому числі по періодам: квітень 2011 року у розмірі 492 грн.; червень 2011 року у розмірі 1 298 грн.; липень 2011 року у розмірі 4 047 грн.; серпень 2011 року у розмірі 9 855 грн.; вересень 2011 року у розмірі 3 238 грн.; жовтень 2011 року у розмірі 4 871 грн.; листопад 2011 року у розмірі 40 886 грн.; грудень 2011 року у розмірі 42 714 грн.; січень 2012 року у розмірі 106 грн.; лютий 2012 року у розмірі 5 801 грн.; березень 2012 року у розмірі 45 017 грн.; квітень 2012 року у розмірі 3 582 грн.; травень 2012 року у розмірі 8 157 грн.; червень 2012 року у розмірі 27 432 грн.; липень 2012 року у розмірі 12 548 грн.; серпень 2012 року у розмірі 5 722 грн.; вересень 2012 року у розмірі 149 грн.; жовтень 2012 року у розмірі 36 887 грн.; листопад 2012 року у розмірі 29 636 грн.; грудень 2012 року у розмірі 35 536 грн.; січень 2013 року у розмірі 7 440 грн.; лютий 2013 року у розмірі 16 961 грн.; березень 2013 року у розмірі 13 629 грн.; квітень 2013 року у розмірі 121 грн.

За результатами перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області складено акт № 7/22-10/34748493 від 12 червня 2013 року.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 12 червня 2013 року № 7/22-10/34748493, ПП «ВИРА ХХІ» 19 червня 2013 року подано до податкового органу заперечення вих. № 39.

Відповідь на заперечення № 923/10/22-10 від 26 червня 2013 року направлено на адресу позивача 26 червня 2013 року. Відповідь отримана ПП «ВИРА ХХІ» 02 липня 2013 року.

02 липня 2013 року, на підставі акту перевірки № 7/22-10/34748493 від 12 червня 2013 року, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області винесені податкові повідомлення-рішення:

№ 0000152201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 399 938,25 грн., у тому числі за основним платежем 344 662 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 55 276,25 грн.;

№ 0000162201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 444 709,75 грн., у тому числі за основним платежем 356 125,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 88 584,75 грн.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ПП «ВИРА ХХІ», виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних відносин) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

В статті 75 ПК України визначені види перевірок.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України встановлено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України).

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 78.5 статті 78 ПК України).

У відповідності до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

13 травня 2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя на адресу позивача направлено лист № 11384/10/2214 від 13 травня 2013 року з проханням надати пояснення, інформацію та її документального підтвердження по господарських відносинах з підприємствами ПП «ІНФОРМЗВ'ЯЗОК» (код ЄДРПОУ 31087521), ТОВ «КЕМІМПЕКС» (код ЄДРПОУ 35632973), ПП «РЕАЛТЕХ-СК» (код ЄДРПОУ 35258215), ТОВ «ІМПЕКС-2009» (код ЄДРПОУ 36163564), ТОВ «ПРОМ-СНАБ» (код ЄДРПОУ 36727350), ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» (код ЄДРПОУ 35625082), ТОВ «СОНЦЕГРАД» (код ЄДРПОУ 37087726), ТОВ «ТД «САНСЕТ» (код ЄДРПОУ 35987480), ТОВ «АБСОЛЮТ-БЕСТ» (код ЄДРПОУ 38000288), ТОВ «ПРОМІНВЕСТ-2012» (код ЄДРПОУ 38278365), ТОВ «ДЕКОРУМ» (код ЄДРПОУ 23878343) за період з 01 червня 2011 року по 31 квітня 2013 року.

Даним листом податковий орган повідомив позивача про те, що у разі ненадання пояснень та завірених копій підтверджуючих документів у встановлений законом термін, відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, буде призначена виїзна позапланова документальна перевірка ПП «ВИРА ХХІ».

Вищезазначений лист отримано уповноваженим представником ПП «ВИРА ХХІ» 15 травня 2013 року, що не заперечується представником позивача.

В ході проведення перевірки, а саме 03 червня 2013 року, уповноваженому представнику підприємства за довіреністю від 14 лютого 2013 року Логачову В.В. вручено лист податкового органу № 13096/10/22-10 від 31 травня 2013 року про надання пояснень та документального підтвердження щодо здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з підприємствами ПП «ІНФОРМЗВ'ЯЗОК» (код ЄДРПОУ 31087521), ТОВ «КЕМІМПЕКС» (код ЄДРПОУ 35632973), ПП «РЕАЛТЕХ-СК» (код ЄДРПОУ 35258215), ТОВ «ІМПЕКС-2009» (код ЄДРПОУ 36163564), ТОВ «ПРОМ-СНАБ» (код ЄДРПОУ 36727350), ТОВ «СОНЦЕГРАД» (код ЄДРПОУ 37087726), ТОВ «ТД «САНСЕТ» (код ЄДРПОУ 35987480), ТОВ «АБСОЛЮТ-БЕСТ» (код ЄДРПОУ 38000288), ТОВ «ПРОМІНВЕСТ-2012» (код ЄДРПОУ 38278365), ТОВ «ДЕКОРУМ» (код ЄДРПОУ 23878343).

06 червня 2013 року податковим органом направлено на адресу позивача повторний лист (запит) податкового органу за вих. № 13576/10/22-10.

06 червня 2013 року ПП «ВИРА ХХІ» надіслано до податкового органу копію акта про відмову у допуску до проведення перевірки, який складено у зв'язку з тим, що надані співробітниками податкової інспекції документи, підтверджуючі їх повноваження на проведення перевірки складені з порушенням вимог закону.

Акт про відмову у допуску до проведення перевірки вмотивовано тим, що у направленнях № 793, 794 не зазначено мети проведення перевірки, які питання податкового обліку з якими саме контрагентами підлягають перевірці, не зазначено підстави для проведення перевірки.

11 червня 2013 року директором ПП «ВИРА ХХІ» направлено податковому органу відповідь на запит № 13576/10/22-10 від 06 червня 2013 року, якою повідомлено, що працівників ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя не допущено до проведення позапланової документальної перевірки у порядку, передбаченому ст. 81 ПК України, у зв'язку з чим вважає за неможливе надання документів до перевірки, яка не розпочалась. Даним листом підприємство повідомила податковий орган, що ПП «ВИРА ХХІ» оскаржено наказ № 830 у судовому порядку.

12 червня 2013 року податковим органом складено відповідь на лист позивача, який надійшов разом із актом про відмову у допуску до проведення перевірки. Даним листом роз'ясненні дії з нормативним обґрунтуванням дій посадових осіб податкового органу з моменту направлення першого запиту, а саме № 11384/10/2214 від 13 травня 2013 року.

Відповідно до пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Як вбачається з матеріалів справи такий акт, інспекторами, які проводили перевірку, складено не було.

Проте, даний недолік не є суттєвим порушенням, оскільки не впливає на дії позивача, який на жодний запит не надав податковому органу необхідну інформацію.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом внаслідок взаємовідносин позивача з ПП «ІНФОРМЗВ'ЯЗОК» (код ЄДРПОУ 31087521), ТОВ «КЕМІМПЕКС» (код ЄДРПОУ 35632973), ПП «РЕАЛТЕХ-СК» (код ЄДРПОУ 35258215), ТОВ «ІМПЕКС-2009» (код ЄДРПОУ 36163564), ТОВ «ПРОМ-СНАБ» (код ЄДРПОУ 36727350), ТОВ «СОНЦЕГРАД» (код ЄДРПОУ 37087726), ТОВ «ТД «САНСЕТ» (код ЄДРПОУ 35987480), ТОВ «АБСОЛЮТ-БЕСТ» (код ЄДРПОУ 38000288), ТОВ «ПРОМІНВЕСТ-2012» (код ЄДРПОУ 38278365), ТОВ «ДЕКОРУМ» (код ЄДРПОУ 23878343) в періоді, що перевірявся.

В підтвердження права на формування податкового кредиту та права на формування валових витрат позивачем надано суду: дефектні відомості, акти умисного псування ліфтової установки, акти перевірки причини виходу із ладу, договір суборенди № 1 від 06 січня 2011 року, акти приймання-передачі, договір поставки № 28 від 23 січня 2012 року, договір поставки № 27 від 31 січня 2013 року, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки на оплату, договір № 07/1 від 01 липня 2011 року, рахунки-фактури, платіжні доручення, банківські виписки.

Окрім цього, з акту перевірки встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Запоріжжі отримані акти:

- № 2876/2202/31087521 від 02 серпня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ІНФОРМЗВ'ЯЗОК» (код ЄДРПОУ 31087521) щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року»;

- № 4760/22-9/35632973 від 12 листопада 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КЕМІМПЕКС» (код ЄДРПОУ 35692973) щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за липень-серпень 2012 року»;

- № 27/22/36163564 від 12 червня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ «ІМПЕКС-2009»;

- № 13/22.3/37087726 від 27 червня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сонцеград» (код ЄДРПОУ 37087726) щодо проведення господарських відносин із платником податків ПП «ВИРА ХХІ» (код ЄДРПОУ 34748493) за травень 2012 року».

Вказаними актами встановлена неможливість проведення зустрічних перевірок задля встановлення фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій вказаними суб'єктами господарювання щодо надання послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення пунктів 185.1,188.1,187.1 статей 185, 188, 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що наявність на час розгляду справи у позивача документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту з податку на додану вартість (податкові накладні) та формування валових витрат (акти здачі-прийняття робіт) видані вказаними вище контрагентами позивача не є безумовною підставою для віднесення їх сум до валових витрат.

Згідно пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Перелічені вище первинні документи підприємства позивача, не досліджувались як під час проведення перевірки податковим органом, так і до моменту прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

Отже, з урахуванням наданих відповідачем доказів та встановлених фактів, суд вважає, що належним чином оформлені документи не можуть бути підставою для декларування податкового кредиту та валових витрат при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг, оскілки на час проведення перевірки первинні документи рахуються відсутніми.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких задекларовано податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на їх формування.

Суд також звертає увагу на той факт, що позивачем під час проведення позапланової виїзної перевірки було відмовлено службовим особам відповідача в необхідності надання первинних документів по фінансово-господарських взаємовідносинах з вказаними вище контрагентами, що підтверджується запитами, наявними в матеріалах справи.

Також, виходячи з аналізу встановлених фактів, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року за № 2657-XII визначено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Джерела отримання податкової інформації, яка може бути використана контролюючим органом для забезпечення його діяльності визначені статтею 72 ПК України.

Зокрема, відповідно до підпункту 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 ПК України контролюючим органом використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02 липня 2013 року №№ 0000152201, 0000162201 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому, скасуванню не підлягають.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність дій, вчинених при проведенні перевірки та прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

За приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 4 384,80 грн.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «ВИРА ХХІ» (код ЄДРПОУ 34748493) судовий збір у розмірі 4 384,80 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок) на користь Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк (з дня отримання копії постанови), апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов.