Постанова

від 08.04.2014 по справі 11/159/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 11/159/10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю. суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.Я., за участю представників сторін:

ПАТ "Фідобанк" - Запорожцева В.В.,

Арбітражного керуючого Капінуса А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 та на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.10.2013 по справі №11/159/10 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Никкартонторг" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МОО-Гофротара",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.10.2013 у справі №11/159/10 (суддя Василяка К.Л.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "МОО-Гофротара", ліквідовано ТОВ "МОО-Гофротара", провадження у справі про банкрутство ТОВ "МОО-Гофротара" припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 (колегія суддів: Аленіна О.Ю., Жекова В.І., Сидоренка М.В.) ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.10.2013 залишено без змін.

ПАТ "Фідобанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.10.2013, справу передати на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.16, ч.6 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1078, 1079 ЦК України, ст.ст.1, 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст.ст.4, 43, 104 ГПК України.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.11.2010 року порушено провадження у справі № 11/159/10 про банкрутство ТОВ "МОО-Гофротара" за заявою ТОВ "Никкартонторг" за загальною процедурою, передбаченою ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 30.06.1999).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 27.03.2012 ТОВ "МОО-Гофротара" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ "МОО-Гофротара" призначено арбітражного керуючого Капінуса А.А.

Ліквідатором ТОВ "МОО-Гофротара" арбітражним керуючим Капінусом А.А. подано до господарського суду клопотання від 12.09.2013 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "МОО-Гофротара", звіт ліквідатора станом на 12.09.2013 (т.15 а.с. 1-105).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.09.2013 розгляд клопотання ліквідатора про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "МОО-Гофротара" призначено на 15.10.2013.

10.10.2013 до господарського суду надійшло уточнене клопотання ліквідатора про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "МОО-Гофротара" станом на 01.10.2013. Ліквідатором зазначено, що 10.10.2013 відбулося засідання комітету кредиторів ТОВ "МОО-Гофротара", на якому було прийнято рішення про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "МОО-Гофротара" станом на 01.10.2013.

Судом першої інстанції встановлено, що ліквідатором ТОВ "МОО-Гофротара" відповідно до ст.ст. 22-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконані усі необхідні дії при ліквідації банкрута.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на 01.10.2013 згідно ліквідаційного балансу у банкрута відсутні основні засоби і оборотні засоби для ведення господарської діяльності. Все майно банкрута було реалізовано. Дебіторська заборгованість стягнута та реалізована. В ході проведення ліквідаційної процедури, ліквідатором було задоволено вимоги кредиторів на суму 1648744,21 грн. Виконавчі провадження закриті. Відповідно до ліквідаційного балансу банкрута станом на 01.10.2013 року сума кредиторської заборгованості залишилась несплаченою через відсутність у банкрута коштів та майна. Згідно відомостей наданих ліквідатором, у банкрута відсутні будь-які активи, об'єкти нерухомості, цінні папери, транспорті засоби, земельні ділянки, які належать останньому на праві власності. Пропозицій від інвесторів стосовно поліпшення фінансового становища підприємства не надходило.

Згідно з п. 1 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

У разі затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 вищевказаного закону, господарський суд на підставі ст. 40 Закону припиняє провадження у справі про банкрутство боржника.

Відтак, судом першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правомірно затверджено ліквідаційний баланс ТОВ "МОО-Гофротара", ліквідовано банкрута та правомірно винесено ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "МОО-Гофротара", оскільки у боржника відсутні кошти на погашення вимог інших кредиторів.

Доводи заявника касаційної скарги про те, що ПАТ "Фідобанк" не мав можливості висловити свої зауваження до положень звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, оскільки був відсутній на засіданні комітету кредиторів, де приймалося рішення про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "МОО-Гофротара" через неналежне повідомлення ліквідатора, не приймаються до уваги колегією суддів виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПАТ "Фідобанк" 07.10.2013 отримано повідомлення про вручення поштового відправлення щодо засідання комітету кредиторів з порядком денним цього засідання (т.15 а.с. 189-190)

Крім того, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.09.2013 відкладено розгляд звіту та ліквідаційного балансу ТОВ "МОО-Гофротара" на 15.10.2013 за клопотанням представника ПАТ "Фідобанк".

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Таким чином, можливість ознайомитись з положеннями звіту та ліквідаційного балансу у скаржника була до винесення оскаржуваної ухвали шляхом ознайомлення з матеріалами справи.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не покладає на комітет кредиторів обов'язку щодо затвердження звіту ліквідатора.

Такий обов'язок покладений на суд, який відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Таким чином, заявник касаційної скарги мав можливість висловити свої зауваження до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу в судовому засіданні, на якому розглядалось питання щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Судом апеляційної інстанції правомірно спростовані посилання заявника касаційної скарги на те, що ліквідатором укладено незаконний договір про відступлення права вимоги, оскільки цей договір заявником не оскаржувався та не був визнаний недійсним в судовому порядку.

Також суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги доводи заявника касаційної скарги про наявність виконавчих проваджень про стягнення з боржника судового збору та не відображення цієї заборгованості в ліквідаційному балансі, оскільки з зазначеними вимогами банк ні до ліквідатора, ні до суду не звертався. А тому в силу ч. 5 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ці вимоги є погашеними.

Відповідно до ч.1 ст.111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані постанова Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 та ухвала господарського суду Миколаївської області від 15.10.2013 по справі №11/159/10 є законними та обґрунтованими, підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.10.2013 по справі №11/159/10 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.