Ухвала

від 08.04.2014 по справі 2а-7250/11/0170/7

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року м. Київ К/800/59277/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2013 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 р.

у справі № 2а-7250/11/0170/7

за позовом Державного підприємства «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - позивач, ДП «Санаторій «Курпати») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (далі - відповідач, ДПІ у м. Ялті) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Ялта № 0002122301р. та № 0002152301 від 30.05.2011 р.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Ялті, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2013 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДП «Санаторій «Курпати», посилаючись на те, що касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2013 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Ялта проведено виїзну документальну позапланову перевірку ДП «Санаторій «Курпати» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» за період з 01.03.2010 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт перевірки №1108/23-1/16514959/90 від 16.05.2011 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п. 1.32 ст.1, п.п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.03.10 р. по 30.09.10 р. на загальну суму 758 557грн., у тому числі по періодах: за І квартал 2010 року на 35399 грн., за II квартал 2010 року на 248627 грн., за III квартал 2010 року на 474531 грн.; п.7.4.1. пп.7.4.3 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.03.10 р. по 30.09.10 р. на загальну суму 522531грн., у тому числі по періодах: за квітень 2010 р. на 50225 грн., за травень 2010 р. на 15243 грн., за червень 2010р. на 117834 грн., за липень 2010 р. на 106886грн., за серпень 2010 р. на 110735 грн., за вересень 2010 р. на 121608 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 30 травня 2011 року: №0002122301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 948196 грн., з яких 758557 грн. - основний платіж та 189639 грн. - штрафні санкції; №0002152301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 653164 грн., з яких 522531 грн. - основний платіж та 130633 грн. - штрафні санкції.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем придбавалися товарно-матеріальні цінності у контрагента ДП «Ялтакурорт», з яким був укладений договір постачання товарів №34 від 10.03.2010 р.

Виконання господарських операцій між позивачем та ДП «Ялтакурорт» було підтверджено належно складеними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, актами приймання - передачі, тощо.

В той же час, як вбачається з акта перевірки, висновки про порушення податкового законодавства обґрунтовані встановленням відсутності реального постачання товарів позивачу його контрагентом ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.09.2012р. по справі №2а-8958/12/0170/31, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013 р., частково задоволений адміністративний позов Дочірнього підприємства «Ялтакурорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, та визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим Державної податкової служби від 06.08.2012р. №0002732301 та від 06.08.2012 р. №0002722301.

При цьому з вказаної постанови вбачається, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були прийняті на підставі акта перевірки №347/23-1/02647220/40 від 04.03.2011р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ДПІ в м. Ялта АР Крим зверталася до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Ялтакурорт» суми збитків, завданих державному бюджету України за нікчемною угодою з ТОВ «ТБ «Цитринус» за договором поставки від 10.03.2010р. у розмірі 27803818,90 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.08.2012 у справі №2а-5597/11/5/0170 в задоволенні позову ДПІ в м. Ялта АР Крим було відмовлено. Суд зазначив про необґрунтованість висновків податкового органу щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «ТБ «Цитринус», та щодо відсутності реального настання правових наслідків за цим правочином.

Отже, дані про відсутність реального постачання товарів ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» з боку його постачальників, які були встановлені в акті перевірки №347/23-1/02647220/40 від 04.03.2011 р., спростовуються судовими рішеннями, які набрали законної сили.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для віднесення витрат до складу валових та нарахування податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2013 р. та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2013 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов