Ухвала

від 08.04.2014 по справі 802/3115/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року м. Київ К/800/60240/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2013 р.

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 р.

у справі № 802/3115/13-а

за позовом Державного підприємства «Уладівський спиртовий завод»

до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт»

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Уладівський спиртовий завод» (далі - позивач, ДП «Уладівський спиртовий завод») звернулось до суду з позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - відповідач, Хмільницька ОДПІ) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2013 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ № 0000392200 та № 0000402200 від 14 червня 2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 р. постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Хмільницька ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2013 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 р. в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДП «Уладівський спиртовий завод», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2013 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Хмільницькою ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ДП «Уладівський спиртовий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ ТПК «Укрхімекспорт» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року., за результатами якої складено акт № 42-22-05459163 від 30.05.2013 року.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п.5.3.9, п.5.3., ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у загальній суму 597343,00 грн., в т.ч.: занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 314583,00 грн.; занижено податок на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 282760,00 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 497545,00 грн., в тому числі: за березень 2011 року в сумі 264829,00 грн.; за квітень 2011 року в сумі 232716,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 року № 0000392200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 597344,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000402200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 497546,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.10.2010 року ДП «Уладівський спиртовий завод» було проголошено проведення процедури відкритих торгів закупівлі: «код 23.10.1 продукти нафтоперероблення рідкі (паливо котельне)», «кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг - 700 т.», переможцем яких стало ТОВ ТПК «Укрхімекспорт».

Згідно договору поставки №130-477-NQ10 від 22.11.2010 року ТОВ ТПК «Укрхімекспорт» (постачальник) передає, а ДП «Уладівський спиртовий завод» (покупець) приймає паливо котельне ТУ У 322-00190443-083-2001 та ТУ У 24.1-20324162-001-2003. Кількість товару орієнтовно становить 700,00 тонн. Товар повинен бути поставлений у повній кількості протягом листопада-грудня 2010 року, відповідно до заявок покупця. Ціна товару становить: 2057,50 грн., ПДВ 20% 411,50 грн., усього 2469,00 грн. за 1 тонну. Загальна сума договору становить 1440250,00 грн., ПДВ 20% 288050,00 грн., усього 1728300,00 грн.

Згідно предмету договору поставки №130-481-NQ10 від 08.12.2010 року постачальник передає, а покупець приймає паливо котельне ТУ У 322-00190443-083-2001 та ТУ У 24.1-20324162-001-2003. Кількість товару орієнтовно становить 700,00 тонн. Товар повинен бути поставлений у повній кількості протягом листопада-грудня 2010 року, відповідно до заявок покупця. Ціна товару становить: 2057,50 грн., ПДВ 20% 411,50 грн., усього 2469,00 грн. за 1 тонну. Загальна сума договору становить 1440250,00 грн., ПДВ 20% 288050,00 грн., усього 1728300,00 грн.

Згідно предмету договору поставки №130-637-NQ11 від 18.01.2011 року постачальник передає, а покупець приймає паливо котельне ТУ У 322-00190443-083-2001, ТУ У 24.1-20324162-001-2003, ТУ У 322-00190443-042-97 та ТУ У 24.1-00190443-081:2008. Кількість товару орієнтовно становить 700 тонн. Товар повинен бути поставлений у повній кількості протягом січня-грудня 2011 року, відповідно до заявок покупця. Ціна товару становить: 2333,33 грн., ПДВ 20% 466,67 грн., усього 2800,00 грн. за 1 тонну. Загальна сума договору становить 1633333,33 грн., ПДВ 20% 326666,67 грн., усього 1960000,00 грн.

Як передбачено умовами договорів поставки, обсяг партій і строк поставок товару (паливо котельне) узгоджуються сторонами додатковими угодами, які є невід'ємною частиною даних договорів.

22.11.2010 року, 10.12.2010 року та 01.02.2011 року між сторонами укладено додаткові угоди №1 та №2, згідно яких змінено п.2.1 та п.2.4 умов предмету вище вказаних договорів поставки, а саме строк поставки та зміст «Право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за накладною, на складі ДП «Уладівський спиртовий завод». Усі інші положення договорів поставки залишено без змін.

За результатами господарських операцій були належним чином складені видаткові та податкові накладні.

Крім того, між позивачем та його контрагентом ТОВ ТПК «Укрхімекспорт» укладено договір про відповідальне зберігання № 846-203-GM10 від 01.03.2010 року, згідно якого позивач (зберігач) зобов'язується протягом строку дії договору зберігати паливо котельне, у кількості орієнтовно 1000 т., передане йому ТОВ ТПК «Укрхімекспорт» (поклажодавець) на підставі актів приймання-передачі, який у свою чергу приймає на себе зобов'язання прийняти це майно назад.

Факт зберігання палива котельного у відповідності до умов договору від 01.03.2010 року підтверджено актами приймання-передачі ТМЦ на відповідальне зберігання, згідно яких ТОВ ТПК «Укрхімекспорт» передає, а ДП «Уладівський спиртовий завод» приймає на відповідальне зберігання товарну продукцію (паливо котельне).

Також судами встановлено, що використання позивачем палива котельного у своїй господарській діяльності підтверджено відомостями руху сировини на складі, вимогами на відпуск сировини на виробництво, бланками складського обліку ТМЦ та накладними на відпуск матеріалів на парокотельний відділ.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для віднесення витрат до складу валових та нарахування податкового кредиту.

Щодо визнання протиправними дій податкового органу колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно дійшли висновку, що позивачем не доведено чим саме дії Хмільницької ОДПІ породжують правові наслідки чи створюють додаткові обов'язки для платника податків та порушують його охоронювані законом інтереси в публічно - правових відносинах.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2013 р. та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області відхилити.

2.Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2013 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов