Рішення

від 07.04.2014 по справі 1328/4403/12

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 1328/4403/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.04. 2014 року

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Пришляк З.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, треті особи, які не заявляють виимог на предмет спору ПАТ «Фольксбанк», ОСОБА_3,

у с т а н о в и в :

22 травня 2012 року позивач звернулася з позовом, в якому просить суд винести рішення, яким просить провести поділ спільного майна подружжя, визнати за позивачем право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1, провести розподіл, визнавши за позивачем право власності на 1\2 квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та за відповідачем право власності на 1\2 квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, визнати за позивачем право власності на1\2 приміщення для зберігання автотранспорту, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, визнати за відповідачем право власності на 1\2 приміщення для зберігання автотранспорту, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, визнати за позивачем обов'язок по сплаті залишкових коштів по кредитному договору № KF 47407, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ «Фольксбанк» 27.03.2008 року, визнати за позивачем право власності на пральну машину Siemens, пральну машину Bosch, шафу-купе, телевізор Sony, котел водонагрывальний Siemens, плиту електричну кухонну з скляною поверхнею Siemens, покласти на відповідача сплату судового збору.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, востаннє згідно заяви про уточнення позовних вимог, яка була подана до суду 07.04.2014 року з наступними позовними вимогами: провести поділ майна подружжя, визнати за позивачем право власності на 1|2 квартири за адресою АДРЕСА_1, визнати за позивачем право власності на 1|4 квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, визнати за позивачем право власності на 1|4 приміщення для зберігання автотранспорту, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та стягнути з відповідача судові витрати.

16 січня 2012 року відповідачем було подано зустрічний позов, який було прийнято судом до розгляду разом з первісним позовом. У зустрічному позові відповідач просила провести поділ корпоративних прав на Приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 ідентифікаційний код 34559465 шляхом визнання за відповідачем права на частку у розмірі 1|2 статутного капіталу та майна Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3, ідентифікаційний код 34559465, зобов'язати позивача внести зміни до статуту Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДР 34559465 щодо включення до переліку засновників цього підприємства відповідача з часткою 1|2 статутного капіталу ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», та зареєструвати відповідні зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, покласти на позивача судові витрати, понесені відповідачем.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та дав пояснення аналогічні позовній заяві, просив позов задоволити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та дав пояснення аналогічні позовній заяві, просив позов задоволити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги заперечив та просив суд задоволити зустрічний позов.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечив та просив суд задоволити зустрічний позов.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, допитавши свідків, оглянувши матеріали справи, дослідивши докази, що були представлені суду та з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.

16.10.1999 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому, за № 2125. Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 27.06.2012 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції. Рішенням Шевченківського районного суду від 27.06.2012 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

Як встановлено у судовому засіданні, та не заперечуються сторонами у справі фактичні шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинилися починаючи з січня 2009 року. Дана обставина підтверджується показами позивача та відповідачами, показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, рішенням Шевченківського районного суду від 27.06.2012 року у справі № 1328/3207/12, копією позовної заяви про розірвання шлюбу від 10.01.2012 року, підписаної ОСОБА_1

Відповідно до статті 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що з моменту реєстрації шлюбу 16.10.1999 року до моменту припинення фактичних шлюбних відносин у січні 2009 року сторонами було набуто спільне майно, а саме квартира загальною площею 36,7 кв. м за адресою АДРЕСА_1. яка зареєстрована на ім'я відповідача,

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

У відповідності до положень ст. ст. 69-70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. При цьому у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

З огляду на вказані норми, суд приходить до висновку, що квартира, за адресою АДРЕСА_1 є об'єктом права спільної сумісної власності, та підлягає поділу між колишнім подружжям в рівних частках. Суд не бачить підстав для відступу від засад рівності часток при поділі об'єкта права спільної сумісної власності, на які покликається відповідач, оскільки такі необґрунтовано належними та допустимими доказами.

Позовні вимоги про поділ квартири за адресою АДРЕСА_2, та місць для зберігання автотранспорту № 1,2 загальною площею 38 кв.м за адресою АДРЕСА_2 не підлягають до задоволення, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 25.09.2009 року відповідач за первісним позовом набув право спільної часткової власності на 1\2 ідеальної частки у квартирі загальною площею 81,5 кв. м за адресою АДРЕСА_2, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на квартиру від 26.08.2009 року видане Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради. Відповідно до свідоцтва про право власності від 01.09.2009 року, виданого Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, відповідач набув право спільної часткової власності на 1\2 ідеальної частки місця для зберігання автотранспорту № 1,2 загальною площею 38 кв.м за адресою АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частина 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що станом на 01.09.2009 року), обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.

Пункт 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачає, що до завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва не виникає (стаття 331 ЦК).

Таким чином, право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 та місця для зберігання автотранспорту № 1,2 за адресою АДРЕСА_2 виникли в період, коли сторони проживали окремо, у зв'язку з відсутністю фактичних шлюбних відносин.

Відповідно до частини 6 статті 57 ЦК України, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Зважаючи не це, суд не має підстав визнавати 1\2 ідеальної частки квартири за адресою АДРЕСА_2 та 1\2 ідеальної частки на місця для зберігання автотранспорту № 1,2 за адресою АДРЕСА_2 об'єктами спільної сумісної власності, оскільки вказана частка у майні є об'єктом особистої приватної власності відповідача.

Суд відхиляє посилання представника відповідача на положення ч.3 ст. 61 СК України, за змістом якого якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. У відповідності до положень ст.ст. 57, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що квартира та місця для зберігання автотранспорту за адресою АДРЕСА_2 були набуті за договорами, укладені відповідачем в інтересах сім'ї та за рахунок спільних коштів подружжя в період шлюбу.

Зустрічні позовні вимоги відповідача до позивача підлягають задоволенню в повному обсязі зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 31.08.2006 року виконавчим комітетом Львівської міської ради було проведено державну реєстрацію за реєстраційним номером 10004335119 Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1», ідентифікаційний код 34559465 за адресою АДРЕСА_3 Розмір статутного фонду ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» становить 50,00 гривень, який повністю належить єдиниму засновнику - позивачу. Керівником ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» також є позивач.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина 1 статті 61 СК України передбачає, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням приватного підприємства „ІКІО" щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України від 19 вересня 2012 року № 1-8/2012 статті 61 СК України міститься тлумачення вищенаведеної норми закону згідно якого статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що статутний капітал та майно Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» є об'єктом права спільної сумісної власності позивача та відповідача, який набутий в період перебування їх у шлюбі, та підлягає поділу між позивачем та відповідачем в рівних частках.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання позивача внести зміни до статуту Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДР 34559465 щодо включення до переліку засновників цього підприємства відповідача з часткою 1\2 статутного капіталу, то така вимога також підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Стаття 4 ЦПК України, передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Як встановлено судом, Приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_1» було зареєстровано 31.08.2006 року, єдиним засновником та керівником Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» є відповідач, який самостійно приймає рішення про внесення змін до статуту ПП «Технологій рішень». Відповідач позбавлена можливості реалізувати своє право власності на 1\2 статутного капіталу та майна ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» без вчинення відповідачем дій, спрямованих на включення до складу засновників відповідача з відповідною часткою. З огляду на це, суд дійшов висновку, що для захисту майнових та немайнових прав відповідача, які випливають з права власності на ? статутного капіталу та майна ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» необхідно покласти обов'язок на позивача внести зміни до статуту підприємства та здійснити державну реєстрацією відповідних змін у Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 361,363, 365 ЦПК України, ст. 372 ЦК України, ст.ст. 60, 69, 70, 71 СК України суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 об»єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Поділити квартируАДРЕСА_1 яка є у спільній сумісній власності.

Визнати право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1\2 частини квартири АДРЕСА_1 у м. Львові

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Провести поділ корпоративних прав на Приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 ідентифікаційний код 34559465 шляхом визнання за ОСОБА_2 права на частку у розмірі 1\2 статутного капіталу та майна Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3, ідентифікаційний код 34559465.

Зобов'язати ОСОБА_1 внести зміни до статуту Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДР 34559465 щодо включення до переліку засновників цього підприємства ОСОБА_2 з часткою 1\2 статутного капіталу ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», та зареєструвати відповідні зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подання в десятиденний термін з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Р. Б. Єзерський