Рішення

від 31.03.2014 по справі 910/3630/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3630/14 31.03.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і комплектація» простягнення заборгованості Суддя Дупляк О.М.

Представники сторін:

від позивача:Заблоцький В.А., за довіреністю, від відповідача:не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МСБУД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і комплектація» про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем на виконання умов Договору перераховано на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 790.239,42 грн, тоді як роботи за Договором виконані відповідачем та прийняті позивачем лише на суму 600.440,41 грн, у зв'язку з чим позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просить стягнути з відповідача кошти, які складають різницю між сумою перерахованої позивачем за умовами Договору попередньої оплати та вартістю виконаних відповідачем та прийнятих позивачем підрядних робіт в сумі 189.799,01 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2014 порушено провадження у справі № 910/3630/14 та призначено до розгляду на 24.03.2014.

Позивач 18.03.2014 через відділ канцелярії суду подав клопотання № 17-03/3 від 17.03.2014 про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Відповідач 24.03.2014 через відділ канцелярії суду подав відзив на позовну заяву № 35 від 20.03.2014, відповідно до якого зазначив, що роботи за договором на виконання будівельних робіт № 064/П-095-11 були повністю закінчені, однак, не зважаючи на це, позивач у липні 2011 р. помилково, без виставлення рахунків на оплату та актів виконання робіт, перерахував за вказаним договором на рахунок відповідача кошти в сумі 190.000,00 грн, у зв'язку з чим, як зазначає відповідач, останній звернувся до позивача з листом № 97 від 15.08.2011 з проханням змінити призначення здійснених в липні 2011 р. платежів за договором № 064/П-095-11 на оплату за договором № 161/П-259-11. На вказаний лист позивач, за твердженням відповідача, надав усну згоду на зміну призначення платежів, у зв'язку з чим відповідачем були направлені, а позивачем прийняті без зауважень податкові накладні № 1, 2, 9 зі зміненим призначенням платежів. На підставі викладеного відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим у позові просить відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.03.2014 розгляд справи відкладено на 31.03.2014.

У судовому засіданні 31.03.2014 представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, позов просив задовольнити, разом з цим надав суду додаткові письмові пояснення № 31/03 від 31.03.2014, в яких зазначив, що твердження відповідача про відсутність в останнього перед позивачем у справі боргу є необґрунтованим та непідтвердженим жодними доказами. Крім того, як зазначає позивач, відповідачем у відзиві на позовну заяву визнано, що роботи за договором на виконання будівельних робіт № 064/П-095-11 були повністю ним закінчені, а також надходження коштів на рахунок відповідача у липні 2011 р. в межах ціни позову і понад виконані ним згідно з умовами спірного договору роботи. Також позивач у своїх поясненнях зазначив, що твердження відповідача про усну згоду позивача на зміну призначення платежів від 01.07.2011, 04.07.2011, 28.07.2011 не відповідають дійсності, оскільки ініціювати зміну призначення платежу може тільки його платник, у той час як таких змін позивач не вчиняв.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Підтвердженням належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, призначеного на 31.03.2014, є наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 31.03.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 18.03.2011 між позивачем (далі - підрядник) та відповідачем (далі - субпідрядник) було укладено договір № 064/П-095-11 на виконання будівельних робіт (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого субпідрядник зобов'язався на свій ризик виконати власними засобами та здати підряднику в установлені даним Договором строки роботи зі зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) площею 13 га під розміщення та будівництво очисних споруд коплексу по переробці птиці на території Ладижинської міської ради Вінницької області (далі - об'єкт), а підрядник зобов'язався прийняти та оплатити виконані субпідрядником роботи на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору загальна вартість робіт відповідно з даним Договором складається з суми всіх актів виконаних робіт до даного договору, які підписані уповноваженими представниками Сторін; вартість робіт зі зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) з роботою на відвалі становить 9,0 грн з ПДВ за 1 метр кубічний.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 Договору строк виконання робіт субпідрядником за даним договором становить 60 днів з дати підписання сторонами даного Договору; роботи вважаються виконаними тільки після їх передачі в установленому даним договором порядку по акту підряднику.

Відповідно до п. 12.1 Договору взаєморозрахунки за даним договором проводяться за фактично виконані обсяги робіт, з урахуванням усунення недоліків за рахунок субпідрядника.

Судом установлено, що позивачем на виконання умов Договору було перераховано на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 790.239,42 грн, що підтверджується банківськими виписками, однак роботи за Договором відповідачем виконані лише на суму 600.440,41 грн, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт: № 1 за травень 2011 р. на суму 397.307,63 грн, № 2 за червень 2011 р. на суму 199.980,98 грн, № 3 за червень 2011 р. на суму 3.151,80 грн, підписаними обома сторонами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Разом з цим судом установлено, що роботи за договором на виконання будівельних робіт № 064/П-095-11 від 18.03.2011 були повністю завершені, що відповідачем не оспорюється (абз. 6 відзиву на позовну заяву № 35 від 20.03.2014).

Таким чином різниця між сумою перерахованих позивачем за умовами Договору коштів (790.239,42 грн) та вартістю виконаних відповідачем та прийнятих позивачем підрядних робіт (600.440,41 грн) становить 189.799,01 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою № 3 від 21.01.2014 щодо повернення відповідачем різниці між сплаченою позивачем за спірним договором попередньої оплати та фактичною вартістю виконаних відповідачем робіт в сумі 189.799,01 грн, однак остання з боку відповідача залишена без належного реагування.

Станом на момент подачі позову заборгованість у сумі 189.799,01 грн відповідачем не сплачена.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір будівельного субпідряду.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положеннь ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Судом установлено, що позивачем на виконання умов Договору сплачено відповідачу попередню оплату в сумі 790.239,42 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Умовами Договору, зокрема п.п. 3.2, 12.1 визначено, що роботи вважаються виконаними тільки після їх передачі в установленому даним договором порядку по акту підряднику; взаєморозрахунки за даним договором проводяться за фактично виконані обсяги робіт.

Судом також установлено, що відповідач виконав роботи на суму 600.440,41 грн, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт: № 1 за травень 2011 року; № 2 за червень 2011 року; № 3 за червень 2011 року.

Відтак різниця між сумою перерахованих позивачем за умовами Договору коштів та вартістю виконаних відповідачем та прийнятих позивачем робіт склала 189.799,01 грн.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як установлено судом, роботи за Договором виконані відповідачем у повному обсязі та прийняті позивачем. Вартість виконаних відповідачем та прийнятих позивачем робіт склала 600.440,41 грн, тоді як позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату в сумі 790.239,42 грн.

Відповідачем доказів того, що роботи на суму 189.799,01 грн за Договором виконано, зокрема акта приймання виконаних підрядних робіт на вказану суму, підписаного обома сторонами, до суду не надано. До того ж суд зазначає, що як уже було встановлено вище судом, роботи, обумовлені Договором, виконані відповідачем у повному обсязі, що не заперечується сторонами, та вартість таких робіт за Договором склала 600.440,41 грн (п. 2.1 Договору).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування норм ст. 1212 ЦК України та стягнення з відповідача безпідставно отриманих ним коштів у сумі 189.799,01 грн.

Посилання відповідача на те, що позивач надав усну згоду на зміну призначення платежів, здійснених в липні 2011 р. за договором № 064/П-095-11 на оплату за договором № 161/П-259-11, судом визнаються необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами у справі. Надані відповідачем податкові накладні № 1, 2, 9 не можуть вважатись належним підтвердженням перенаправлення грошових коштів за договором № 064/П-095-11 у зв'язку зі зміною призначення платежів на оплату за договором № 161/П-259-11, оскільки останні лише підтверджують податкове зобов'язання позивача з оплати договірних зобов'язань за договором поставки № 161/П-259-11 від 04.05.2011. Крім того позивач у судовому засіданні 31.03.2014 заперечив факт зміни призначення зазначених вище платежів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і комплектація» (01010, м. Київ, Арсенальна площа, 1-Б, код ЄДРПОУ 24364209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 34, код ЄДРПОУ 21555958) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, заборгованість в сумі 189.799 (сто вісімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн 01 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3.795 (три тисячі сімсот дев'яносто п'ять) грн 98 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.04.2014.

Суддя О.М. Дупляк