Постанова

від 24.03.2014 по справі 812/9281/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/9281/13-а

приміщення суду за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, 1

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Агевича К.В.

при секретарі судового засідання Ліпко Т.М.,

за участю:

представників позивача: Горлової О.О. (довіреність від 11.01.2013 №1402)

Пипенко Р.Л. (довіреність від 14.01.2014 №21)

представника відповідача: Артюхової Л.Т. (довіреність від 18.06.2013 №4595/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Колективного підприємства "Лисичанський завод залізобетонних виробів" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.07.2013 № 0000332220, від 08.10.2013 № 0000352210,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Колективного підприємства "Лисичанський завод залізобетонних виробів" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.07.2013 № 0000332220, від 08.10.2013 № 0000352210.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідності з податковими повідомленнями-рішеннями від 12 липня 2013 року № 0000332220 та № 0000342210 Державної податкової інспекції у м. Лисичанську на підставі акта перевірки № 36/22-01235834 від 27.06.2013 колективному підприємству "Лисичанський завод ЗБВ» нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 146783,00 грн. та фінсанкцій - 4725,25 грн., а також податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 113947,00 грн. та фінсанкцій - 56973,50 грн.

Позивач вважає, що висновки акту № 36/22-01235834 від 27.06.2013 та винесені на підставі них податкові повідомлення-рішення від 12.07.2013 № 0000332220, від 08.10.2013 № 0000352210 є протиправними та порушують права позивача, оскільки вони прийняті з порушенням податкового законодавства, через що розповсюджується недостовірна інформація стосовно підприємства.

Позивач просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.07.2013 №0000332220 - повністю, а № 0000342210 в сумі 160917,00 грн.,

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях до позову і просив суд у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий Кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі -ПК України).

Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області за результатами розгляду акту перевірки від 27.06.2013 № 36/22- 01235834 «Про результати документальної планової виїзної перевірки КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 року прийняті податкові повідомлення - рішення від 12.07.2013 №0000332220 та № 0000342210.

Вищезазначені податкові повідомлення - рішення позивачем були оскаржені до Головного управління Міндоходів у Луганській області (скаргу від 25.07.2013 №829 (вх. №1300/10 від 29.07.2013). В результаті чого залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Лисичанську від 12.07.2013 №0000332220 про сплату 146783 грн. податку на прибуток та 4725,75 грн. штрафної (фінансової) санкції та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Лисичанську від 12.07.2013 №0000342210 у частині 5946 грн. податку на додану вартість та 2973 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін;

Міністерством доходів і зборів України також залишено без змін податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Лисичанську від 12.07.2013 № 0000332220 і № 0000342210 з урахуванням та рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги позивача, а скаргу - без задоволення.

Враховуючи результати оскаржень податковим органом було винесено повідомлення рішення від 08.10.2013 № 0000352210.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не заперечуються.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

За результатами розгляду акту перевірки від 27.06.2013 № 36/22- 01235834 «Про результати документальної планової виїзної перевірки КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 ДПІ у м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 12.07.2013 №0000332220 та № 0000342210.

Вищезазначені податкові повідомлення - рішення позивачем були оскаржені до Головного управління Міндоходів у Луганській області (скарга КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» від 25.07.2013 №829 (вх. №1300/10 від 29.07.2013) в результаті чого:

- залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Лисичанську від 12.07.2013 №0000332220 про сплату 146783 грн. податку на прибуток та 4725,75 грн. штрафної (фінансової) санкції;

- скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Лисичанську від 12.07.2013 №0000342210 у частині 5946 грн. податку на додану вартість та 2973 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Міністерством доходів і зборів України також залишено без змін податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Лисичанську від 12.07.2013 №0000332220 та №0000342210 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги позивача.

За результатами адміністративного оскарження на підставі п. 3.4 Наказу Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 «Про затвердження Порядку направлення органам державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків» позивачу було направлено податкове повідомлення-рішення від 08.10.2013 № 0000352210 на суму грошового зобов'язання: за основним платежем - збільшено 146783,00 грн., за штрафними санкціями - 4725,75 грн., а всього на суму 151508,75 грн.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ «Далат» судом встановлено наступне

Відповідно даних бухгалтерського обліку по журналу-ордеру по рахунку 631.1 «Розрахунки з постачальниками за матеріали» станом на 01.10.2011 по контрагенту - постачальнику ТОВ «Далат» (код за ЄДРПОУ 37005177) лічиться кредиторська заборгованість у сумі 556000грн. (у тому числі ПДВ 92666,67грн.) за вапно отримане у жовтні 2010 року по договору поставки № 236 від 29.09.2010р. у загальній сумі 786тис.грн. (у т.ч. ПДВ 131тис.грн.).

ТОВ «Далат» по вказаній заборгованості розрахувалося з позивачем простим векселем від 31.10.2011 №0777145АА (термін погашення 31.12.2016), що підтверджується додатковою угодою з ТОВ «Далат» від 31.10.2011 до договору поставки від 29.09.2010 №236 та актом приймання-передачі векселя від 31.10.2011.

Додаткова угода та акт приймання-передачі векселя підписані зі сторони КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» директором Козионовою О.А., зі сторони ТОВ «Далат» - директором ОСОБА_5

Однак ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2011 ТОВ «Далат» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців, до 20.03.12.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2011 по справі №38/5005/11845/2011 затверджене ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора (ПП «Сайтек») та ухвалено ліквідувати юридичну особу ТОВ «Далат», провадження у справі припинено.

Згідно п. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2343-XII (далі Закон №2343) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно до повноважень ліквідатора, визначених в п. 1 ст. 25 Закону №2343, ліквідатор з дня свого призначення виконує, зокрема, повноваження керівника (органів управління) банкрута, функції з управління та розпорядження майном банкрута.

Таким чином, після 20.09.2011. (дата прийняття господарським судом ухвали про визнання банкрутом ТОВ «Далат», відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ПП «Сайтек») повноваження керівника «Далат»( директора ОСОБА_5) виконував ліквідатор - приватне підприємство «Сайтек»(36961305), призначений господарським судом.

Враховуючи викладене ОСОБА_5 станом на 31.10.2011 не мав повноважень підписувати додаткову угоду з ТОВ «Далат» від 31.10.2011 до договору поставки від 29.09.2010 №236 та актом приймання-передачі векселя від 31.10.2011. Тому посилання позивача у цій частині до уваги судом не приймаються.

Таким чином, у судовому засіданні знайшло підтвердження, що в періоді з 01.10.2011 по 31.12.2012, позивачем порушені вимоги підпунктів 14.1.11, пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, у частині не включення до складу доходу безнадійної кредиторської заборгованості по взаємовідносинам з ТОВ «Далат», що призвело до заниження доходів за 4 квартал 2011 року у сумі 556000 грн.

Щодо не включення до складу доходу безнадійної дебіторської заборгованості по взаємовідносинам з ДП «Донбасантрацит» суд прийшов до наступного.

Відповідно даних бухгалтерського обліку по журналу-ордеру по рахунку 361.1 «Розрахунки з покупцями та замовниками за готову продукцію» у серпні 2012 року здійснено бухгалтерське проведення: Дт 944 «Безнадійна заборгованість» - Кт 361.1 «Розрахунки з покупцями та замовниками за готову продукцію» на суму -90015,15грн.

Із додатку до журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 311 «Розрахунковий рахунок» за серпень 2012р. вбачається, що відповідно до платіжного доручення №2057 від 29.08.2012р. надійшла до позивача сума 90015,15грн. від ДП «Донбасантрацит» (код за ЄДРПОУ 32446546), призначення платежу: погашення заборгованості згідно рішення суду № 16\149 від 29.05.2001. Зі змісту бухгалтерська довідка слідує (мовою оригіналу): «В 2006 г. була помилково списана як безнадійна заборгованість в сумі 90015,15грн.».

Таким чином, суд приходить до висновку, що КП «ЛЗЗБВ» у 2006 році була списана дебіторська заборгованість як безнадійна у сумі 90015,15грн. У серпні 2012 року дана дебіторська заборгованість була погашена ДП «Донбасантрацит» у повному обсязі, і КП «ЛЗЗБВ» відкоригувало в бухгалтерському обліку раніше списану безнадійну дебіторську заборгованість.

Відповідно ч .«б» пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, безповоротна фінансова допомога - це ... сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості.

Підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового Кодексу України передбачено, що «Інші доходи» включають, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді.

У зв'язку з тим, що дебіторська заборгованість у сумі 90015,15 грн. була раніше КП «ЛЗЗБВ» визнана безнадійною та списана, а в подальшому відшкодована (погашена) платником ДП «Донбасантрацит» (код ЄДРПОУ 32446546) в повному обсязі у сумі 90015,15 грн., - то таку відшкодована заборгованість слід вважати безповоротною фінансовою допомогою, яку повинно бути включено до складу інших доходів в податковому обліку платника КП «ЛЗЗБВ» у III кварталі 2012 року, та повинна бути відображена в податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року по рядку 03 «інші доходи».

Таким чином, доводи податкового органу щодо порушення пп.14.1.257 п.14.1 ст. 14, пп.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України КП «ЛЗЗБВ» у періоді з 01.10.2011 по 31.12.2012, що призвело до зменшення доходів у сумі 90015 грн., у т.ч. за III квартал 2012 року у сумі 90015 грн. знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

По взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Ніке Рав» із наданих суду доказів вбачається наступне.

ТОВ «НВП «Ніке Рав» укладено договір від 15.06.2011 №150611/01. У підтвердження факту виконання ремонтних робіт, КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» було надано податкові накладні, виписані від імені ТОВ «НВП «Ніке Рав» в січні 2012 року на загальну суму 1968 грн. (у тому числі ПДВ 328 грн.) та червні 2012 року на загальну суму 3199,20 грн. (у тому числі ПДВ 533,20 грн.) та акти приймання-передачі виконаних робіт по ремонту ТНВД «ЛСТН», ремонту ТНВД Т-130. У податковому обліку КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» по операціях з ТОВ «НВП «Ніке Рав» включено до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2012 року ПДВ в розмірі 328 грн. та червень 2012 року в розмірі 533 грн. (т.1 а.с. 136-138, 210-211, т.2 а.с.1-4).

Відповідно розрахунки здійснено шляхом перерахування коштів з поточного рахунка КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» у загальній сумі 5167,20 грн., що підтверджується виписками по банківському рахунку.

Однак відповідно до умов даного договору п.2.3 обсяг робіт фіксується у акті після проведення дефектації, вказаних актів позивачем не надано. Також п. 3 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі акту та рахунку, а перелік виконаних робіт та використаних комплектуючих частин вноситься до акту. Слід також відмітити, рахунків позивачем також не надано, а надані акти не містять переліку використаних комплектуючих частин.

До того ж актах ДПІ у м. Лисичанську від 19.07.2012 №46/22-24187925 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Ніке Рав» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 та від 18.09.2012 №61/22-24187925 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Ніке Рав» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту за період з 01.05.2012 по 30.06.2012 вказує на те, що у ТОВ «НВП «Ніке Рав» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а саме, відсутні основні фонди, транспортні засоби, складські приміщення, трудові ресурси.

Таким чином, наведені факти і обставини свідчать, щодо обґрунтованості висновків податкового органу про безтоварність операцій щодо взаємовідносин КП «ЛЗЗБВ» та ТОВ «НВП «Ніке Рав», з якими суд погоджується

Щодо завищення витрат по собівартості придбаних товарів по взаємовідносинам з ПрАТ «Інвестхолдінг» суд зазначає наступне.

У періоді з 01.10.2011 по 31.12.2012 КП «ЛЗЗБВ» мало взаємовідносини з ПрАТ «Інвестхолдинг» (код ЄДРПОУ 33846041). Станом на 01.10.2012 р. заборгованість по контрагенту ПрАТ «Інвестхолдінг» у сумі 13931,55 грн. Станом на 31.12.2012. заборгованість відсутня.

Доводи податкового органу про відсутність реальності проведення господарських операцій з ПрАТ «Інвестхолдінг», через те, що платником до перевірки не надано товарно-транспортних накладних щодо здійснення доставки щебеню (в договорі купівлі- продажу № 05/01/щ від 05.01.2012 зазначено, що постачання товару здійснюється транспортом Покупця (КП «ЛЗЗБВ») із складу «Продавця»), актів прийому-передачі товару щодо фактичного отримання щебеню, сертифікатів якості та підтвердження походження щебеню. Не заслуговують на увагу суду оскільки вказані документи позивачем надано у судове засіданні і в їх достовірності у суду не виникає сумнівів.

Також не заслуговують на увагу посиланні відповідача на те, що згідно ухвал господарського суду Луганської області від 27.05.2013 та від 03.03.2014 по справі про банкрутство ПрАТ «Інвестхолдінг» №21/486/2011 колишнім керівником даного підприємства-банкрута станом на 03.03.2014 р. не передано арбітражному керуючому Соволобову М.М. печатки та документи ПрАТ «Інвестхолдинг» для проведення процедури ліквідації банкрута та те, що ухвалою господарського суду Луганської області від 03.03.2014 зупинено провадження у справі в зв'язку з надсиланням господарським судом матеріалів до слідчих органів - до Прокуратури Ленінського району м. Луганська з метою встановлення в діях колишнього керівника ПАТ "Інвестхолдинг" ознак злочинів, передбачених статтею 367 Кримінального Кодексу України - службова недбалість та ст. 382 - невиконання судового рішення, а також правопорушення, передбаченого ст. 166-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення -. незаконні дії у разі банкрутства. Розглянуті операції позивачем здійснювались протягом 2011-2012 років, те що в подальшому у 2014 році відносно контрагента порушено справу про банкрутство не як не можуть свідчити в даному випадку про безтоварність проведених товарних оперетцій.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має всі належним чином оформлені та достатні первинні документи договори, квитанції, розшифровки податкових накладних, картки рахунків, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які дозволяють підтвердити зв'язок цих витрат з господарською діяльністю підприємства та підтверджують валові витрати, які понесені позивачем та реальність здійснених операцій.

Доводи представника відповідача про те, що до перевірки позивачем не надано усі необхідні первинні документи спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи встановлені обставини у справі та надані сторонами докази, а також те, що приписами ст.55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу ,суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У відповідності до ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Колективного підприємства "Лисичанський завод залізобетонних виробів" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.07.2013 № 0000332220, від 08.10.2013 №0000352210 - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області форми «Р» від 08.10.2013 №0000352210 в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем 106417,00 грн., за штрафними санкціями 53208,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Колективного підприємства "Лисичанський завод залізобетонних виробів" на користь Державного бюджету України решту судового збору у сумі 1789,32 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят дев'ять гривень 32 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 31 березня 2014 року.

Суддя К.В. Агевич