Ухвала

від 21.05.2014 по справі 812/9281/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року справа №812/9281/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Юрко І.В., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника позивача Войнаровської Д.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів», Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі № 812/9281/13-а за позовом Колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.07.2013 № 0000332220, від 08.10.2013 № 0000352210,-

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2013 року колективне підприємство «Лисичанський завод залізобетонних виробів» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.07.2013 № 0000332220, від 08.10.2013 № 0000352210.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідності з податковими повідомленнями-рішеннями від 12 липня 2013 року № 0000332220 та № 0000342210 Державної податкової інспекції у м. Лисичанську на підставі акта перевірки № 36/22-01235834 від 27.06.2013 колективному підприємству «Лисичанський завод ЗБВ» нараховаео податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 146783,00 грн. та фінсанкцій - 4725,25 грн., а також податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 113947,00 грн. та фінсанкцій - 56973,50 грн.

Позивач вважає, що висновки акту № 36/22-01235834 від 27.06.2013 та винесені на підставі них податкові повідомлення-рішення від 12.07.2013 № 0000332220, від 08.10.2013 № 0000352210 є протиправними та порушують права позивача, оскільки вони прийняті з порушенням податкового законодавства, через що розповсюджується недостовірна інформація стосовно підприємства. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі № 812/9281/13-а, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області форми «Р» від 08.10.2013 №0000352210 в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем 106417,00 грн., за штрафними санкціями 53208,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

Відповідач в апеляційній скарзі просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Позивач в апеляційній скарзі просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Відповідач надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав:

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами розгляду акту перевірки від 27.06.2013 № 36/22- 01235834 «Про результати документальної планової виїзної перевірки КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 ДПІ у м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 12.07.2013 №0000332220 та № 0000342210.

Вищезазначені податкові повідомлення - рішення позивачем були оскаржені до Головного управління Міндоходів у Луганській області (скарга КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» від 25.07.2013 №829 (вх. №1300/10 від 29.07.2013) в результаті чого: - залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Лисичанську від 12.07.2013 №0000332220 про сплату 146783 грн. податку на прибуток та 4725,75 грн. штрафної (фінансової) санкції; - скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Лисичанську від 12.07.2013 №0000342210 у частині 5946 грн. податку на додану вартість та 2973 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Міністерством доходів і зборів України також залишено без змін податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Лисичанську від 12.07.2013 №0000332220 та №0000342210 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги позивача.

За результатами адміністративного оскарження на підставі п. 3.4 Наказу Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 «Про затвердження Порядку направлення органам державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків» позивачу було направлено податкове повідомлення-рішення від 08.10.2013 № 0000352210 на суму грошового зобов'язання: за основним платежем - збільшено 146783,00 грн., за штрафними санкціями - 4725,75 грн., а всього на суму 151508,75 грн.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ «Далат» встановлено наступне

Відповідно даних бухгалтерського обліку по журналу-ордеру по рахунку 631.1 «Розрахунки з постачальниками за матеріали» станом на 01.10.2011 по контрагенту - постачальнику ТОВ «Далат» (код за ЄДРПОУ 37005177) лічиться кредиторська заборгованість у сумі 556000грн. (у тому числі ПДВ 92666,67грн.) за вапно отримане у жовтні 2010 року по договору поставки № 236 від 29.09.2010р. у загальній сумі 786тис.грн. (у т.ч. ПДВ 131тис.грн.).

Позивач по вказаній заборгованості розрахувалося з ТОВ «Далат» простим векселем від 31.10.2011 №0777145АА (термін погашення 31.12.2016), що підтверджується додатковою угодою з ТОВ «Далат» від 31.10.2011 до договору поставки від 29.09.2010 №236 та актом приймання-передачі векселя від 31.10.2011.

Додаткова угода та акт приймання-передачі векселя підписані зі сторони КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» директором Козионовою О.А., зі сторони ТОВ «Далат» - директором ОСОБА_4

Однак ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2011 ТОВ «Далат» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців, до 20.03.12.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2011 по справі №38/5005/11845/2011 затверджене ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора (ПП «Сайтек») та ухвалено ліквідувати юридичну особу ТОВ «Далат», провадження у справі припинено.

Згідно п. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2343-XII (далі Закон №2343) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно до повноважень ліквідатора, визначених в п. 1 ст. 25 Закону №2343, ліквідатор з дня свого призначення виконує, зокрема, повноваження керівника (органів управління) банкрута, функції з управління та розпорядження майном банкрута.

Таким чином, після 20.09.2011. (дата прийняття господарським судом ухвали про визнання банкрутом ТОВ «Далат», відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ПП «Сайтек») повноваження керівника «Далат»( директора ОСОБА_4) виконував ліквідатор - приватне підприємство «Сайтек»(36961305), призначений господарським судом.

Враховуючи викладене ОСОБА_4 станом на 31.10.2011 не мав повноважень підписувати додаткову угоду з ТОВ «Далат» від 31.10.2011 до договору поставки від 29.09.2010 №236 та актом приймання-передачі векселя від 31.10.2011. Тому посилання позивача у цій частині до уваги судом першої інстанції не прийняті.

Крім того, у фінансовій звітності підприємства, на час перевірки, за даними форми № 1 Баланс за 2011 рік по рядку 520 «Векселі видані» станом на початок звітного періоду та на кінець звітного періоду показник складає 750 тис. грн.. Таким чином у 2011 році, а саме у 4 кварталі позивач відповідно до форми № 1 по рядку 520 «Векселі видані» видача векселя будь-якому підприємству не відбувалась.

Таким чином, під час розгляду справи знайшло підтвердження, що в періоді з 01.10.2011 по 31.12.2012, позивачем порушені вимоги підпунктів 14.1.11, пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, у частині не включення до складу доходу безнадійної кредиторської заборгованості по взаємовідносинам з ТОВ «Далат», що призвело до заниження доходів за 4 квартал 2011 року у сумі 556000 грн.

Щодо не включення до складу доходу безнадійної дебіторської заборгованості по взаємовідносинам з ДП «Донбасантрацит» слід зазначити наступне.

Відповідно даних бухгалтерського обліку по журналу-ордеру по рахунку 361.1 «Розрахунки з покупцями та замовниками за готову продукцію» у серпні 2012 року здійснено бухгалтерське проведення: Дт 944 «Безнадійна заборгованість» - Кт 361.1 «Розрахунки з покупцями та замовниками за готову продукцію» на суму -90015,15грн.

Із додатку до журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 311 «Розрахунковий рахунок» за серпень 2012р. вбачається, що відповідно до платіжного доручення №2057 від 29.08.2012р. надійшла до позивача сума 90015,15грн. від ДП «Донбасантрацит» (код за ЄДРПОУ 32446546), призначення платежу: погашення заборгованості згідно рішення суду № 16\149 від 29.05.2001. Зі змісту бухгалтерська довідка слідує (мовою оригіналу): «В 2006 г. була помилково списана як безнадійна заборгованість в сумі 90015,15грн.».

Таким чином, КП «ЛЗЗБВ» у 2006 році була списана дебіторська заборгованість як безнадійна у сумі 90015,15грн. У серпні 2012 року дана дебіторська заборгованість була погашена ДП «Донбасантрацит» у повному обсязі, і КП «ЛЗЗБВ» відкоригувало в бухгалтерському обліку раніше списану безнадійну дебіторську заборгованість.

Відповідно ч .«б» пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, безповоротна фінансова допомога - це ... сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості.

Підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового Кодексу України передбачено, що «Інші доходи» включають, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді.

У зв'язку з тим, що дебіторська заборгованість у сумі 90015,15 грн. була раніше КП «ЛЗЗБВ» визнана безнадійною та списана, а в подальшому відшкодована (погашена) платником ДП «Донбасантрацит» (код ЄДРПОУ 32446546) в повному обсязі у сумі 90015,15 грн., - то таку відшкодована заборгованість слід вважати безповоротною фінансовою допомогою, яку повинно бути включено до складу інших доходів в податковому обліку платника КП «ЛЗЗБВ» у III кварталі 2012 року, та повинна бути відображена в податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року по рядку 03 «інші доходи».

Таким чином, доводи податкового органу щодо порушення пп.14.1.257 п.14.1 ст. 14, пп.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України КП «ЛЗЗБВ» у періоді з 01.10.2011 по 31.12.2012, що призвело до зменшення доходів у сумі 90015 грн., у т.ч. за III квартал 2012 року у сумі 90015 грн. знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

По взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Ніке Рав» із наданих суду доказів вбачається наступне.

ТОВ «НВП «Ніке Рав» укладено договір від 15.06.2011 №150611/01. У підтвердження факту виконання ремонтних робіт, КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» було надано податкові накладні, виписані від імені ТОВ «НВП «Ніке Рав» в січні 2012 року на загальну суму 1968 грн. (у тому числі ПДВ 328 грн.) та червні 2012 року на загальну суму 3199,20 грн. (у тому числі ПДВ 533,20 грн.) та акти приймання-передачі виконаних робіт по ремонту ТНВД «ЛСТН», ремонту ТНВД Т-130. У податковому обліку КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» по операціях з ТОВ «НВП «Ніке Рав» включено до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2012 року ПДВ в розмірі 328 грн. та червень 2012 року в розмірі 533 грн. (т.1 а.с. 136-138, 210-211, т.2 а.с.1-4).

Відповідно розрахунки здійснено шляхом перерахування коштів з поточного рахунка КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» у загальній сумі 5167,20 грн., що підтверджується виписками по банківському рахунку.

Однак відповідно до умов даного договору п.2.3 обсяг робіт фіксується у акті після проведення дефектації, вказаних актів позивачем не надано. Також п. 3 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі акту та рахунку, а перелік виконаних робіт та використаних комплектуючих частин вноситься до акту. Слід також відмітити, рахунків позивачем також не надано, а надані акти не містять переліку використаних комплектуючих частин.

До того ж у актах ДПІ у м. Лисичанську від 19.07.2012 №46/22-24187925 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Ніке Рав» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 та від 18.09.2012 №61/22-24187925 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Ніке Рав» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту за період з 01.05.2012 по 30.06.2012 вказує на те, що у ТОВ «НВП «Ніке Рав» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а саме, відсутні основні фонди, транспортні засоби, складські приміщення, трудові ресурси.

Таким чином, наведені факти і обставини свідчать, щодо обґрунтованості висновків податкового органу про безтоварність операцій щодо взаємовідносин КП «ЛЗЗБВ» та ТОВ «НВП «Ніке Рав».

Щодо завищення витрат по собівартості придбаних товарів по взаємовідносинам з ПрАТ «Інвестхолдінг» слід зазначити наступне.

У періоді з 01.10.2011 по 31.12.2012 КП «ЛЗЗБВ» мало взаємовідносини з ПрАТ «Інвестхолдинг» (код ЄДРПОУ 33846041). Станом на 01.10.2012 р. заборгованість по контрагенту ПрАТ «Інвестхолдінг» у сумі 13931,55 грн. Станом на 31.12.2012. заборгованість відсутня.

Доводи податкового органу про відсутність реальності проведення господарських операцій з ПрАТ «Інвестхолдінг», через те, що платником до перевірки не надано товарно-транспортних накладних щодо здійснення доставки щебеню (в договорі купівлі - продажу № 05/01/щ від 05.01.2012 зазначено, що постачання товару здійснюється транспортом Покупця (КП «ЛЗЗБВ») із складу «Продавця»), актів прийому-передачі товару щодо фактичного отримання щебеню, сертифікатів якості та підтвердження походження щебеню. Не заслуговують на увагу оскільки вказані документи позивачем надано у судове засідання суду першої інстанції.

Також не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що згідно ухвал господарського суду Луганської області від 27.05.2013 та від 03.03.2014 по справі про банкрутство ПрАТ «Інвестхолдінг» №21/486/2011 колишнім керівником даного підприємства-банкрута станом на 03.03.2014 р. не передано арбітражному керуючому Соволобову М.М. печатки та документи ПрАТ «Інвестхолдинг» для проведення процедури ліквідації банкрута та те, що ухвалою господарського суду Луганської області від 03.03.2014 зупинено провадження у справі в зв'язку з надсиланням господарським судом матеріалів до слідчих органів - до Прокуратури Ленінського району м. Луганська з метою встановлення в діях колишнього керівника ПАТ «Інвестхолдинг» ознак злочинів, передбачених статтею 367 Кримінального Кодексу України - службова недбалість та ст. 382 - невиконання судового рішення, а також правопорушення, передбаченого ст. 166-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення - незаконні дії у разі банкрутства. Розглянуті операції позивачем здійснювались протягом 2011-2012 років, те що в подальшому у 2014 році відносно контрагента порушено справу про банкрутство не як не можуть свідчити в даному випадку про безтоварність проведених товарних операцій.

Таким чином, під час розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має всі належним чином оформлені та достатні первинні документи договори, квитанції, розшифровки податкових накладних, картки рахунків, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які дозволяють підтвердити зв'язок цих витрат з господарською діяльністю підприємства та підтверджують валові витрати, які понесені позивачем та реальність здійснених операцій.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв'язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів», Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі № 812/9281/13-а за позовом Колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.07.2013 № 0000332220, від 08.10.2013 № 0000352210 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 23 травня 2014 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді : Г.М. Міронова

І.В. Юрко