Постанова

від 10.04.2014 по справі 826/20334/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 квітня 2014 року 12:43 № 826/20334/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Шереметьєвій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві доВідкритого акціонерного товариства «Либідь-1» простягнення заборгованості в розмірі 80 866,12 грн. за участюПредставників позивача Макаренка В.А., відповідача Чуніхіна О.М.

встановив:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві 23 грудня 2013 р. звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Либідь-1» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 80 866,12 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.02.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на час звернення до суду та розгляду справи у відповідача обліковується податковий борг у розмірі 80 866,12 грн. в результаті несплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб відповідно до податкової декларації з орендної плати за земельну ділянку за 2013 р. № 9002730530 від 28.01.2013 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2013 р. відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/20334/13-а.

В зв'язку з отриманням від відповідача заперечень на адміністративний позов та доказів, а саме, виписки з рахунку щодо сплати оренди за земельну ділянку, копії ППР від 06.11.2012 р. №0005231503 та апеляційної скарги на дане ППР з доказами отримання відповідачем 19.11.2012 р., копії податкової вимоги від 05.08.2013 р. №107-15, судом ухвалено вийти зі скороченого провадження та призначено справу до судового розгляду на 03.02.2014 р.

В судовому засіданні 03.02.2014 року, в яке позивач не з'явився та клопотав проводити судове засідання за відсутності його представника, представником відповідача надано Акт №4084-20 від 21.08.2013 р. проведення звіряння розрахунків з бюджетом платника ВАТ "Либідь-1" за період з 01.01.2013 р. до 21.08.2013 р., з якого інспектором Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Києві встановлено переплату у розмірі 20231,38 грн.

Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом оголошено про завершення розгляду справи в письмовому провадженні.

Відповідно до заяви позивача про зміну позовних вимог від 19.02.2014 р. судом ухвалено її розгляд в судовому засіданні 05 березня 2014 р., в яке позивач не прибув.

В судовому засіданні 17.03.2014 року судом поставлено на обговорення питання щодо проведення взаємозвірки між сторонами, оскільки представнику позивача щодо рішення на апеляційну скаргу про скасування ППР від 06.11.2012 р. №0005231503 та даних Акта №4084-20 від 21.08.2013 р. було не відомо. Судом оголошено перерву для з'ясування представником позивача і надання суду рішення за апеляційною скаргою про скасування ППР від 06.11.2012 р. №0005231503, пояснень щодо даних Акта №4084-20 від 21.08.2013 р. та проведення взаємозвірки.

В судовому засіданні 27.03.2014 року представник відповідача повідомив, що працівники позивача 24.03.2014 р. проводити взаємозвірку відмовилися. Разом з тим, представником позивача вимоги суду не виконано, рішення за апеляційною скаргою про скасування ППР від 06.11.2012 р. №0005231503 суду не надано, жодних пояснень з цього приводу також не надано, підтвердити або спростувати результати звіряння, викладені в Акті №4084-20 від 21.08.2013 р. не зміг, причин не проведення взаємозвірки не пояснено.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням тривалого часу розгляду справи, суд дійшов до висновку про витребування у позивача оригіналів для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчених копій документів, в зв'язку з чим оголошено перерву до 10.04.2014 р.

В судовому засіданні 10.04.2014 р. представником позивача надано суду лист за підписом начальника Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, в якому повідомлено, що з 24.03.2014 по 27.03.2014 представники відповідача до податкової інспекції не з'являлись, в зв'язку з чим було не можливо провести взаємозвірку.

В судове засідання 10.04.2014 р. представники сторін прибули.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10.04.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 11.04.2014 року.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях від 14 січня 2014 р. та 03 лютого 2014 р. Зауважує, що на час отримання податкової вимоги від 05.08.2013 № 107-15 у підприємства буда відсутня заборгованість по орендній платі відповідно до Акту звірки № 4084-20 від 21.08.2013 р. та така вимога вважається відкликаною згідно вимог статті 60 Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Відкритим акціонерним товариством «Либідь-1» подано декларацію з плати за землю за 2013 рік № 9002730530 від 28.01.2013 р., згідно якої річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника податку в 2013 році, становить 326 809,32 грн., щомісячно - 27 234,11 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України).

З урахуванням того, що відповідачем було самостійно узгоджено суму податкового зобов'язання із земельного податку за 2013 рік, однак до державного бюджету не сплачено, тому станом на час звернення до суду з позовом у відповідача обліковується заборгованість по земельному податку у розмірі 80 866,12 грн., що підтверджується роздруківкою зворотної облікової картки боржника за 2013-2014.

Відповідно до пп. 16.1.3 ст. 16 Податкового кодексу України визначено обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 41.2 ст.41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з п.п. 20.1.34. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Разом з тим, відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

У відповідності до п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог Податкового кодексу України відповідачу було надіслано податкову вимогу від 05.08.2013 № 107-15. Вказану податкову вимогу належним чином направлено на адресу відповідача, про що свідчить поштове повідомленням відділення зв'язку, та отримано 19.09.2013 р.

Також суд звертає увагу, що податкову вимогу в судовому чи адміністративному порядку відповідачем не було оскаржено в установленому ст. 56 Податкового кодексу України порядку. Так, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України).

Щодо тверджень відповідача відносно переплати по орендній платі в розмірі 20 231,38 грн. (позитивне сальдо) згідно Акту звірки № 4084-20 від 21.08.2013 р., судом встановлено, що станом на початок періоду 01.01.2013 р. дійсно позитивне сальдо розрахунків з бюджетом становило суму 20 231,38 грн. Однак, станом на 21.08.2013 від'ємне сальдо розрахунків з бюджетом становить 115 937,76 грн., графа позитивне сальдо розрахунків з бюджетом - містить суму 20 231,38 грн. зі знаком «-», що свідчить про відсутність переплати на зазначену суму.

Щодо зауважень відповідача стосовно не розгляду податковим органом його апеляційної скарги на податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2012 р. № 0005231503, яким визначено до сплати суму штрафу за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, з матеріалів справи судом встановлено, що апеляційну скаргу ВАТ «Либідь-1» від 19.11.2012 р. вх. № 5941/10 розглянуто Державною податковою службою в місті Києві та винесено 11.01.2013 р. рішення про результати розгляду скарги, яке скеровувалось на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та не було вручено відповідно до відмітки на потовому відправленні.

Оцінивши наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність заявленої до стягнення суми боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Оскільки позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом примусового стягнення в рахунок погашення боргу з відповідача податкового боргу у розмірі 386 650,08 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Либідь-1» (ідентифікаційний код: 13696871, адреса реєстрації: 04209, м. Київ, вулиця Богатирська, 9-б) податковий борг в розмірі 80 866,12 грн. (вісімдесят тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 12 коп.) з орендної плати з юридичних осіб на р/р 33210812700006 УДКСУ у Оболонському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код платежу: 13050100, код ЗКПО 26077916, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л. О. Маруліна