Постанова

від 01.04.2014 по справі 820/3050/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 квітня 2014 р. № 820/3050/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Романенко Т.С.,

за участю: представника позивача - Мирошник Т.Ю.,

представника відповідача - Гаспарян А.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати з моменту винесення податкове повідомлення-рішення № 0000732201 від 27.09.2013 року, прийняте Основ'янською ОДПІ Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. На підставі акту Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 589/221/32760537 від 20.08.2013 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000732201 від 27.09.2013 року. Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача, зроблені в акті перевірки ТОВ "Прінт-Сервіс", у зв'язку з чим просив суд визнати протиправним та скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. На думку позивача, ТОВ "Прінт-Сервіс" не було допущено порушень вимог податкового законодавства за перевіряємий період.

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, надав письмові заперечення, в яких послався на обґрунтованість висновків акту Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 589/221/32760537 від 20.08.2013 р. та прийнятого на підставі зазначеного акту податкового повідомлення-рішення № 0000732201 від 27.09.2013 р. Зазначив, що ТОВ "Прінт-Сервіс" в порушення абз. «б» п. 7 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України та положень Порядку заповнення податкової декларації завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації з ПДВ за березень 2012 року (№9024724976 від 08.05.2012 р.) на загальну суму 912007,00 грн. за операціями постачання товару на адресу поліграфічного підприємства «Мікко-Сервіс» товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ПП «Мікко-Сервіс» ТОВ) за нульовою ставкою ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи, код 32760537, юридична адреса: вул. Плеханівська, буд. 92 А, м. Харків, 61001, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 79), перебуває на обліку як платник податків в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності за КВЕД ТОВ "Прінт-Сервіс" є, зокрема: 18.12 - друкування іншої продукції, 17.23 - виробництво паперових канцелярських виробів, 17.29 - виробництво інших виробів з паперу та картону, 77.39 - інші види видавничої діяльності (а.с. 80).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

За матеріалами справи судом встановлено, що Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Прінт-Сервіс" (код 32760537) з питань перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 589/221/32760537 від 20.08.2013 р. (а.с. 9-56).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Прінт-Сервіс" абзацу «б» пункту 7 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, п. 3.2, п.п. 4.6.1, 4.6.2, 4.6.3, 4.6.6 п. 4.6 розділу 5 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за № 197/18935), внаслідок чого завищено суму у ряд. 19 декларації з ПДВ за вересень 2011 р. у сумі 512453 грн. та занижено суму у ряд. 18 декларації з ПДВ за вересень 2011 р. у сумі 399544 грн., та як наслідок завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації з ПДВ за березень 2012 р. на загальну суму 912 007 грн. за рахунок використання імпортованої фарби не за цільовим призначенням, а шляхом реалізації на адресу ПП «Мікко-Сервіс» ТОВ. При цьому податковим органом вказано, що пільга з податку на додану вартість за пунктом 7 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України в період з 14.02.2011 р. до 05.08.2011 р. (період митного оформлення фарби ТОВ «Прінт-Сервіс») надавалась позивачу під зобов'язання про цільове використання фарби, при порушенні якого ввізне мито та ПДВ сплачується у повному обсязі.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000732201 від 27.09.2013 року, яким позивачу визначено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 912007,00 грн. за декларацією з ПДВ за березень 2012 р. № 9024724976 від 08.05.2012 року (а.с. 8).

Суд, перевіряючи висновки вказаного вище акту перевірки, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Прінт-сервіс» в період з 14.02.2011 р. до 05.08.2011 р. отримано продукцію імпортну - фарбу друкарську.

Під час митного оформлення цього товару позивачем до митного органу були надані зобов'язання, що товар буде використаний у книговидавничій діяльності. ТОВ «Прінт-Сервіс» отриману імпортну продукцію (фарбу) зарахувало на балансовий рахунок 201 «Сировина та матеріали», про що до митного органу був наданий відповідний звіт. Перевіркою, проведеною відповідачем, підтверджено, що увесь отриманий товар зарахований на балансовий рахунок 201 «Сировина і матеріали». Порушень позивачем вказаних операцій із ввезення на митну територію України фарби друкарської відповідачем не зазначено.

За Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою Наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.1999р. № 291, зазначений балансовий рахунок відображає списання сировини як при використанні у виробництві, так і при відпуску (передачі) на сторону.

У подальшому товар використовувався позивачем частково у власному виробництві, а частково - реалізований ПП «Мікко-Сервіс» ТОВ (код 23921234), що підтверджується:

- договором поставки № 2/МС від 02.08.2011 р., відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання поставити покупцю товар - поліграфічні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару відповідно до накладних та специфікацій, які є невід'ємною частиною вказаного договору (а.с. 68-69);

- специфікаціями до договору № 1 від 01.09.2011 р., № 2 від 01.09.2011 р., № 3 від 05.09.2011 р., № 4 від 05.09.2011 р., № 5 від 12.09.2011 р. (а.с. 70-77);

- товарними накладними № 53 від 01.09.2011 р., № 53/1 від 01.09.2011 р., № 54 від 05.09.2011 р., № 54/1 від 05.09.2011 р., № 56 від 12.09.2011 р., № 57 від 12.09.2011 р. на загальну суму 4 560 037,08 грн. (а.с. 57, 58, 60, 61, 64, 65);

Крім того, на виконання умов договору поставки № 2/МС від 02.08.2011 р. позивачем були виписані податкові накладні № 2 від 01.09.2011 р., № 5 від 05.09.2011 р., № 11 від 12.09.2011 р., № 12 від 12.09.2011 р. без ПДВ згідно п. 7 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (а.с. 59, 62-63, 66, 67).

Як встановлено судом та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, між сторонами існує спір в частині застосування пільги з ПДВ за пунктом 7 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України до операцій поставки фарби друкарської на користь ПП «Мікко-Сервіс» ТОВ, оскільки, на думку відповідача, здійснення заходів з реалізації товарів не підпадає під визначення поняття цільового використання товарів. Тому, як вважає відповідач, операції з поставки фарби друкарської на користь ПП «Мікко-Сервіс» ТОВ підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 %, а у зв'язку з тим, що позивачем задекларовано від'ємне значення ПДВ, це від'ємне значення має бути зменшено на розмір ПДВ 20 % за операціями на користь ПП «Мікко-Сервіс» ТОВ, тобто на 912 007 грн.

Так, судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину (договору поставки № 2/МС від 02.08.2011 р.), до правового статусу сторін вказаного договору як платників податку на додану вартість, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів та розрахунків за спірним правочином відповідач ні в ході проведення спірної перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції на час митного оформлення продукції) тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з імпорту товарів, визначених пунктом "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", а також операції з постачання цих товарів переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції на час здійснення операцій поставки): тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість: операції з ввезення товарів, визначених пунктом "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", для використання у власній виробничій діяльності; операції з постачання товарів, визначених пунктом "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.»

Згідно з пунктом "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (в редакції на час здійснення операцій) до 1 січня 2015 року звільняються від обкладання ввізним митом товари, які не виробляються в Україні і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні, та мають згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) коди, що зазначені у цьому пункті.

Представниками відповідача та позивача зазначено про відсутність спору щодо належності імпортованого товару - фарби до кодів УКТ ЗЕД 3215 11 00 00 «Фарба друкарська чорна» та 3215 19 00 00 «Фарба друкарська, крім чорної», за якими застосовуються пільги. До матеріалів справи представником відповідача наданий документ, яким підтверджується, що імпортований ТОВ «Прінт-Сервіс» товар не виробляється на території України (а.с. 143).

Суд зазначає, що вказаними вище законодавчими актами визначені умови звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, які імпортуються. Від ПДВ звільняються ввезені в Україну товари з метою використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, в межах такого використання товари можуть бути використані як у власній виробничій діяльності, так і шляхом їх постачання переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України.

До того ж, редакція пункту 7 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України на час митного оформлення продукції позивачем (з 14.02.2011 до 05.08.2011 р.) не містить положень щодо обов'язковості використання продукції виключно у власній виробничій діяльності, як зазначає відповідач в акті перевірки № 589/221/32760537 від 20.08.2013 р. Позивач під час митного оформлення товару також не надавав від себе зобов'язань про використання товару виключно у власній виробничій діяльності, обсяг його зобов'язань обмежувався лише використанням товару у книговидавничій діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 05.06.1997 №318/97-ВР «Про видавничу справу», видавнича діяльність - це сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції», «виготовлення видавничої продукції - це виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами».

Згідно із ст. 2 Закону України від 06.03.2003 № 601-IV «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» книговидавнича справа як складова частина видавничої справи - сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, які займаються створенням, виготовленням і розповсюдженням книжкової продукції. Книжковою продукцією за цим Законом є сукупність книжкових видань, випущених видавцем (видавцями) або призначених до випуску, книжковим виданням - видання, особливістю матеріальної структури якого є скріплення аркушів у корінці з обкладинкою чи оправою.

Так, судом встановлено, що позивач, ТОВ «Прінт-Сервіс» (постачальник) та його контрагент ПП «Мікко-Сервіс» ТОВ (покупець) є підприємствами України, на підтвердження статусу покупця як видавника судом долучено до матеріалів справи надане позивачем свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців серії ДК № 3381 від 03.02.2009 р. (а.с. 78). Про статус ПП «Мікко-Сервіс» ТОВ як суб'єкта видавничої справи зазначено також в акті перевірки № 589/221/32760537 від 20.08.2013 р. Крім того, відповідно до довідки з ЄДРПОУ від 14.10.2010 р. (на час здійснення поставки) основним видом діяльності ПП «Мікко-Сервіс» ТОВ за КВЕД 2010 є 22.22.0 «Інша поліграфічна діяльність» (а.с. 179). За Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005» під діяльністю 22.22.0 «Інша поліграфічна продукція» розуміється друкування газет, журналів, інших періодичних видань, друкування книг, брошур, партитур та інших видань. За кодом 22.13.0 «Видання журналів та періодичних публікацій», який також є одним із видів діяльності ПП «Мікко-Сервіс» ТОВ, цей підклас включає видання журналів та інших періодичних видань, що виходять менше чотирьох разів на тиждень.

При цьому, як вбачається зі специфікацій № 1, 2, 3, 4, 5, 6 до Договору поставки № 2/МС від 02.08.2011 р., ПП «Мікко-Сервіс» ТОВ зобов'язався використати товар - фарбу друкарську у видавничій та поліграфічній діяльності, тобто за тим призначенням, за яким нормами законодавства передбачена пільга з ПДВ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «Прінт-Сервіс», реалізуючи продукцію суб'єкту видавничої справи - ПП «Мікко-Сервіс» ТОВ, діяв у відповідності до вимог пункту 7 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи визнаються судом належними та допустимими доказами, які засвідчують факт цільового використання імпортованої продукції - фарби: її постачання суб'єкту видавничої справи для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції.

Представником відповідача не доведено, а судом не встановлено, що імпортований ТОВ «Прінт-Сервіс» товар - фарба використаний не у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції.

Посилання відповідача на відсутність звітів позивача про цільове використання товару, як на підставу для висновку про нецільове використання імпортованого товару - фарби та донарахування ПДВ, судом не приймаються до уваги, оскільки, нормами Податкового кодексу України надання таких звітів не передбачено, а також напрямок використання позивачем товару був фактично встановлений під час перевірки, оформленої актом перевірки № 589/221/32760537 від 20.08.2013 р.

При цьому суд погоджується з представником відповідача, яким було зазначено, що діючим законодавством, зокрема, пунктом 7 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, не передбачено обов'язку ТОВ «Прінт-Сервіс» контролювати цільове використання поставленого ним товару іншими суб'єктами видавничої справи. А відповідачем не подано до суду жодних доказів на підтвердження нецільового використання товару.

Отже, судження суб'єкта владних повноважень про завищення від'ємного значення податку на додану вартість за рахунок постачання продукції на користь ПП «Мікко-Сервіс» ТОВ без нарахування зобов'язання з ПДВ за ставкою 20 % базуються на невірному висновку про нецільове використання продукції, що суперечить приписам пункту 7 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись приписами наведених норм процесуального закону, суд встановив, що відповідачем в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не доведено порушення позивачем цільового використання продукції при постачанні її суб'єкту видавничої справи.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладене в акті перевірки судження відповідача про нецільове використання імпортованої продукції - фарби є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, без врахування дійсних обставин справи, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки №589/221/32760537 від 20.08.2013 р. не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення Податкового кодексу України при визначенні податку на додану вартість та нарахуванні сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000732201 від 27.09.2013 року, суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що фактично скасування податкового повідомлення-рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000732201 від 27.09.2013 року, слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною та саме вимога про скасування рішення суб'єкта владних повноважень є належним способом захисту порушених прав позивача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прийняте Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 0000732201 від 27.09.2013 року підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

Таким чином, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000732201 від 27.09.2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області (код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс" (юридична адреса: вул. Плеханівська, буд. 92 А, м. Харків, 61001, код: 32760537) витрати по сплаті судового збору в сумі 350 грн. 00 коп. (триста п'ятдесят грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 04.04.2014 року.

Суддя К.О. Севастьяненко