Постанова

від 07.04.2014 по справі 915/1228/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року Справа № 915/1228/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Євсікова О.О.

Картере В.І.

за участю представників:

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Кузнецової Ю.В., посв. № 023135 від 26.11.2013 року;

Позивача: не з'явився;

Відповідача -1: не з'явився;

Відповідача -2: Дідківського Р.В., дов. № б/н від 03.04.2014 року;

Третьої особи: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 року

у справі № 915/1228/13 господарського суду Миколаївської області

за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації

до відповідача -1 Березанської районної державної адміністрації

відповідача -2 виробничого кооперативу "Прибрежний мерідіан"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство"

про визнання незаконними розпоряджень, визнання недійсними договорів і державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, виступаючи в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Березанської районної державної адміністрації, виробничого кооперативу "Прибрежний мерідіан" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство", просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1325 від 15.11.2007 року; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,995 га строком на 49 років, укладений 16.11.2007 року між Березанською районною державною адміністрацією та виробничим кооперативом "Прибрежний мерідіан"; визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 74 від 26.01.2009 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,995 га, розташованої в зоні відпочинку "Рибаківка", квартал п'ятий, 24, укладений 26.01.2009 року між Березанською районною державною адміністрацією та виробничим кооперативом "Прибрежний мерідіан"; визнати недійсним державний акт серії ЯЗ № 140836 на право власності виробничого кооперативу "Прибрежний мерідіан" на земельну ділянку площею 0,995 га, розташовану в зоні відпочинку "Рибаківка", квартал п'ятий, 24; повернути зазначену земельну ділянку (кадастровий номер: 4820983900:09:000:0357) грошовою оцінкою 141 489 грн. до державної власності у постійне користування державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" (а.с. 2-5).

Позовні вимоги мотивовано порушенням норм земельного законодавства при прийнятті спірних рішень та, відповідно, укладенні оспорюваних договорів.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.09.2013 року (суддя Смородінова О.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 року (головуючий Поліщук Л.В., судді Таран С.В., Туренко В.Б.) (а.с. 211-218) позов задоволено частково. Визнано недійсним розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1325 від 15.11.2007 року. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,995 га строком на 49 років, укладений 16.11.2007 року між Березанською районною державною адміністрацією та виробничим кооперативом "Прибрежний мерідіан". В Іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 139-151).

Оскаржені судові акти мотивовано частковою обгрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просив оскаржені судові акти скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити (а.с. 230-234).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.03.2014 року касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.04.2014 року (а.с. 228-229).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/117 від 04.04.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Євсіков О.О., Картере В.І.

У судове засідання 07.04.2014 року представники позивача - Миколаївської обласної державної адміністрації, відповідача - Березанської районної державної адміністрації, третьої особи - державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача - Миколаївської обласної державної адміністрації, відповідача - Березанської районної державної адміністрації, третьої особи - державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представника відповідача - виробничого кооперативу "Прибрежний мерідіан", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.11.2007 року Березанською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 1325 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки в оренду" яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виробничому кооперативу "Прибрежний мерідіан" загальною площею 0,995 га відкритих заболочених земель із земель державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" в оренду терміном на 49 років для комерційного використання під розміщення туристичного готелю за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області та надано виробничому кооперативу "Прибрежний мерідіан" в оренду вказану земельну ділянку (а.с. 6).

На підставі зазначеного розпорядження 16.11.2007 року між Березанською районною державною адміністрацією та виробничим кооперативом "Прибрежний мерідіан" було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,995 га відкритих заболочених земель (кадастровий № 4820983900:09:000:0357) строком на 49 років для комерційного використання під розміщення туристичного готелю, яка знаходиться за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а.с. 7-8).

Вказаний договір зареєстровано у Березанському районному окрузі Миколаївської МРФДП "Центр ДЗК" 19.11.2007 року за № 0407.00700.071.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при розроблені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки виробничий кооператив "Прибрежний мерідіан" отримав від Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства висновок № 1580 від 08.10.2007 року щодо погодження відведення спірної земельної ділянки та зміни її цільового призначення (а.с. 36).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 9 Закону України від 17.06.2004 року № 1808-IV "Про державну експертизу землевпорядної документації" (в редакції, чинній станом 28.09.2007 року) обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно ч. 1-4, 8 ст. 35 Закону України від 17.06.2004 року № 1808-IV "Про державну експертизу землевпорядної документації" (в редакції, чинній станом 28.09.2007 року) результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що у 2007 році виробничому кооперативу "Прибрежний мерідіан" було надано висновок державної експертизи, згідно якого проект землеустрою повернуто на доопрацювання, що підтверджується листом Головного управління Держземагентства у Миколаївській області № 2753/2000.13 від 11.06.2013 року (а.с. 14).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядження № 1325 від 15.11.2007 року було прийнято Березанською районною державною адміністрацією без наявності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, тобто, з порушенням вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи, що договір оренди від 16.11.2007 року був укладений на підставі розпорядження № 1325 від 15.11.2007 року, яке прийнято всупереч вимогам законодавства, місцевий господарський суд, з яким підставно погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1325 від 15.11.2007 року та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 16.11.2007 року, укладеного між відповідачами.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 26.01.2009 року Березанською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 74 про продаж виробничому кооперативу ""Прибрежний мерідіан" земельної ділянки для комерційного використання під розміщення туристичного готелю загальною площею 0,995 га, розташованої за адресою: зона відпочинку "Рибаківка", квартал п'ятий, 24 з земель державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство", що знаходиться у його користуванні згідно договору оренди земельної ділянки за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, встановивши вартість земельної ділянки згідно висновку експертної оціночної вартості у розмірі 141 489 грн. (а.с. 9).

На підставі зазначеного розпорядження 26.01.2009 року між Березанською районною державною адміністрацією та виробничим кооперативом "Прибрежний мерідіан" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки згідно якого продавець продав, а покупець купив земельну ділянку (кадастровий № 4820983900:09:000:0357) загальною площею 0,995 га, розміщену за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради с. Рибаківка, квартал п'ятий, 24 Березанського району Миколаївської області, на якій знаходиться нерухоме майно - будинок, належне покупцеві на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 18.08.2008 року у справі № 17/499/08, право власності на який зареєстроване Березанською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації 29.08.2008 року за реєстраційним № 24520958, номер запису 897 в книзі 25, з цільовим призначенням - для комерційного використання під розміщення та обслуговування туристичного готелю (а.с. 10).

За змістом п.п. 3.1, 5.1, 5.2, 8.1 вказаного договору продавець гарантував, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору, входить до категорії земель, що можуть бути приватизовані згідно законодавства України, вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про яких в момент укладення договору продавець чи покупець не міг не знати, не знаходиться під арештом і судових прав щодо неї немає. Нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки та розпорядження райдержадміністрації про продаж земельної ділянки є підставою для видачі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку виникає у покупця після одержання державного акта на право приватної власності на землю та його державної адміністрації. Всі спори, які можуть виникнути з даного договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами, а при неможливості вирішення спорів - шляхом переговорів в судовому порядку.

За актом приймання-передачі від 26.01.2009 року продавець передав, а покупець прийняв вищезазначену земельну ділянку.

Судами також встановлено, що 13.02.2009 року виробничому кооперативу "Прибрежний мерідіан" було видано державний акт серії ЯЗ № 140836 на право власності на спірну земельну ділянку (а.с. 11).

Згідно ст. 58 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 26.01.2009 року) до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Відповідно до п. 1, 3 ст. 60 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 26.01.2009 року) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність проекту землеустрою щодо встановлення розмірів та меж прибережної захисної смуги в межах спірної земельної ділянки, разом з тим, дійшли висновку про відмову у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 74 від 26.01.2009 року та визнання недійсним договору купівлі-продажу вищезгаданої земельної ділянки.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій також відмовили у задоволенні вимог про визнання недійсним державного акту серії ЯЗ № 140836 на право власності виробничого кооперативу "Прибрежний мерідіан" на спірну земельну ділянку.

Також місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог про повернення земельної ділянки до державної власності - у постійне користування державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство", оскільки задоволення позовних вимог на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору процесуальним законодавством не передбачено.

Частиною 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 року у справі № 915/1228/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: О.О. Євсіков

В.І. Картере