Постанова

від 08.04.2014 по справі 910/9392/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 910/9392/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Шевчук С.Р., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 22.10.2013 року у справі № 910/9392/13 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітес" простягнення грошових коштів та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітес" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" простягнення грошових коштів

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Мукоїда Л.В. (дов. №20-12/13 від 20.12.2013 р);

від відповідача за первісним позовом:Мартиросян Т.Е.(дов.№0613-LD/9578 від 11.06.2013 р);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2013 року у справі №910/9392/13 (судді: Котков О.В., Митрохіна А.В., Стасюк С.В.) в задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовлено повністю; позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року по справі №910/9392/13 (судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2013 року у справі №910/9392/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року та рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2013 року по справі №910/9392/12 , а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні, представник позивача за первісним позовом підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 квітня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтегрітес" (Виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг №58-LS-1/LT/11, відповідно до предмету якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги щодо представництва інтересів Замовника у спорах, що виникли: на підставі договору добровільного страхування №460 від 04.09.2009p., який укладений між TOB "Трансфорт-Експедиція" та ВАТ "HACK "Оранта" щодо стягнення 530 681,15 гривень страхового відшкодування; на підставі договорів фінансового лізингу №L1542-12/07 від 14-12-2007p., L1543-12/07 від 14-12-2007p., L2082-03/08 від 14-03-2008p., L2083-03/08 від 14-03-2008p., L2084-03/08 від 14-03-2008p., L2085-03/08 від 14-03-2008p., L2086-03/08 від 14-03-2008p., L2087-03/08 від 14-03-2008р. в судовому та позасудовому процесі, включаючи провадження у справі про банкрутство, а Замовник погоджується прийняти та оплатити Послуги в порядку, строки та на умовах, визначених Договором. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, послуги, зазначені в п. 1.1. Договору включають: надання консультацій Замовнику із законодавства України щодо судового врегулювання спору, процедури банкрутства, аналіз комерційних документів Замовника, інформаційне забезпечення Замовника, підготовка позовної заяви та інших процесуальних документів; звернення до компетентного суду з позовною заявою Замовника, представництво інтересів Замовника в компетентному суді першої інстанції; представництво інтересів замовника у справі про банкрутство Дебітора; підготовка процесуальних документів та представництво інтересів Замовника в суді апеляційної інстанції; підготовка процесуальних документів та представництво інтересів Замовника в суді касаційної інстанції; підготовка процесуальних документів та представництво інтересів Замовника в органах виконавчої служби; звернення до правоохоронних органів та порушення кримінальної справи по факту крадіжки майна та отримання грошей від страхової компанії за викрадений транспортний засіб; порушення кримінальної справи проти засновників Дебітора з метою погашення Дебітором боргу; супроводження судового процесу та отримання рішення суду в судовій справі №33/202 із страховою Компанією "Оранта" на користь Замовника; стягнення коштів грошової компенсації із Страхової Компанії "Оранта" на користь Замовника.

Виконавець за письмовим запитом Замовника буде надавати додаткові послуги, вартість та обсяг яких можуть бути в подальшому узгоджені Сторонами. (п.2.2. Договору).

Протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання сторонами Договору, Замовник перераховує на поточний рахунок Виконавця передоплату в розмірі еквівалентному 20 000,00 (двадцять тисяч) євро з урахуванням всіх податків та зборів, належних до сплати згідно чинного законодавства України, за офіційним курсом гривні до євро на дату виставлення рахунку. (п.4.2. Договору).

Відповідно до п.11.2 договору Сторони погодили, що договір припиняється за взаємною згодою Сторін; у випадку відмови Замовника від послуг у порядку, встановленому у п.11.3 цього договору.

Замовник може відмовитись від послуг Виконавця в будь-який час за попереднім письмовим повідомленням за 1 місяць до дати розірвання за умови сплати вартості фактично наданих послуг Виконавцем до моменту припинення Договору включно та відшкодування понесених ним під час виконання Договору документально підтверджених витрат. (п.11.3 Договору).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини на підставі укладеного договору про надання послуг.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що замовник, на підставі рахунку на оплату №140 від 18.04.2011р., перерахував на користь Виконавця 230 252,08 грн., як плати за послуги по Договору, що підтверджується платіжним дорученням №320447 від 20.04.2011р. та випискою по рахунку.

Виконавець надавав Замовнику інформаційні звіти про хід надання послуг та виконував взяті на себе зобов'язання щодо підготовки, погодження та подання всіх необхідних документів щодо порушення кримінальних справ, що підтверджується: електронними повідомленнями, заявами до правоохоронних органів та судовими рішеннями про стягнення коштів на користь Замовника.

Листом №742-04/13 від 09.04.2013р. Замовник повідомив Виконавця про відмову від послуг останнього та про розірвання Договору з 13.05.2013р.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Виконавцем виконувалися умови Договору щодо надання визначених в п. 2.1. послуг; кошти в розмірі 230 252,08 грн., які Замовник просить стягнути з Виконавця, отримано останнім як оплату виконаних за Договором послуг, тобто кошти набуто за наявності правової підстави, тому первісні позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів в розмірі 230 252,08 грн. на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ця вимога є доведеною та відповідно до ч.2 ст.903 Цивільного кодексу України Замовник зобов'язаний виплатити розумну плату Виконавцю.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятого рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль".

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року та рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2013 року у справі №910/9392/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко