Рішення

від 08.04.2014 по справі 922/4567/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р.Справа № 922/4567/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 28 "ПЛАНЕТА", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Харків про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників сторін:

позивача - Жегулін Ю.М., дов. № 2946-О від 13.09.2012 року

відповідача - не з*явився

третьої особи - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 28 "ПЛАНЕТА", м. Харків, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Харків, про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 131/Р-08 від 06 жовтня 2008 року в розмірі 105370,28 Євро, що за курсом НБУ 10,83 складає 1141160,13 грн., звернути стягнення на нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 194,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, буд. 29, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за ринковою ціною на момент продажу, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд починає розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у позовній заяві. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 950483, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 28 "ПЛАНЕТА": 61035, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 29 та саме за цією адресою відповідачу направлялись ухвали суду у справі № 922/4567/13, які були повернені на адресу суду з довідкою поштового відділення із зазначенням причини повернення: "За закінченням терміну зберігання".

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин № 28 "ПЛАНЕТА" належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з*явилась, витребувані ухвалами суду документи не надала.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

06 жовтня 2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (позивачем) та громадянином ОСОБА_1 (третьою особою на стороні відповідача) було укладено кредитний договір № 131/Р-08, відповідно до умов якого позивач надав третій особі кредит в сумі 71250,00 євро, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19.50% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05 жовтня 2018 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 131/Р-08, між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин № 28 "ПЛАНЕТА" (відповідачем) було укладено іпотечний договір від 06 жовтня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 7498.

Пунктом 7 договору іпотеки сторонами передбачено, що в іпотеку передано майно: нежитлова будівля літ. "А-1", загальною площею 194,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, буд. 29 та є власністю іпотекодавця (відповідача) на підставі Договору № 713-13 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу магазину № 28 - структурного підрозділу орендного підприємства "Планета", посідченого 21 лютого 1996 року державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори Тимофеєвою Т.О. за реєстровим за № 2-788 та зареєстрована у Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 23 грудня 1996 року, номер запису 1077, в книзі 1, реєстровий номер 17604851. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 0,0463 га, яка передана в оренду відповідно до рішення № 88/05 XXXV Харківської міської ради IV скликання від 27 квітня 2005 року.

Станом на дату укладення договору іпотеки заставна вартість предмету іпотеки, становить 1600000,00 грн. (пункт 12 договору).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої зобов*язання щодо видачі кредиту, проте ОСОБА_1 порушив свої зобов*язання щодо повернення кредиту, в наслідок чого утворилась прострочена заборгованість по договору.

У зв*язку з порушенням зобов*язань за кредитним договором № 131/Р-08 ОСОБА_1 станом на 04 жовтня 2013 року має перед позивачем заборгованість у розмірі 105370,28 євро, що за курсом НБУ 10,83 складає 1141160,13 грн., яка складається з наступного: 63335,58 євро - заборгованість за кредитом, 34328,99 євро - заборгованість по процентам за користування кредитом та 7705,71 євро - пеня за несвоєчасність виконання зобов*язань за договором.

Факт порушення ОСОБА_1 своїх зобов*язань за кредитним договором № 131/Р-08 встановлено рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2012 року у справі № 2/0417/4318/2012 (про стягнення заборгованості). Судове рішення третя особа на стороні відповідача не виконує, заборгованість по кредиту не погашає.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 1 частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати належних йому процентів.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Згідно статті 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Аналогічне за змістом правило передбачено і у статті 589 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов*язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов*язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно статті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначають і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою частиною 1 статті 38 Закону України "Про іпотеку", яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 527 530, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 12, 33, 39, 43 Закону України "Про іпотеку", статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 131/Р-08 від 06 жовтня 2008 року в розмірі 105370,28 Євро, що за курсом НБУ 10,83 складає 1141160,13 грн., звернути стягнення на нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 194,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, буд. 29, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за ринковою ціною на момент продажу, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 28 "ПЛАНЕТА" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 29, розрахунковий рахунок 26007860087620 в ХОФ АКБ "УкрСоцБанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 24332853) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, рахунок № 29092829003111 (для погашення заборгованості), рахунок № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 22823,20 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.04.2014 р.

Суддя П.В. Хотенець