Постанова

від 26.03.2014 по справі 804/9386/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2014 рокусправа № 804/9386/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

при секретарі: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артік"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 р.

у справі № 804/9386/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, Державного реєстратора реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Маньковського Володимира Ігоровича

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Артік"

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, позивач просить суд визнати нечинним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20344883 від 27.04.2013 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Маньковським Володимиром Ігоровичем; скасувати запис про право власності 828634 від 27.04.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Поновити реєстрацію права власності (шляхом внесення відновлення запису в Державний реєстр прав на нерухоме майно) на об'єкт нерухомого майна № 13569012101, а саме: нежитлова будівля - виставковий салон літ. АВ-2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 р. позов задоволено.

Визнано нечинним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 2034883 від 27.04.2013 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Маньковським Володимиром Ігоровичем.

Скасовано запис про право власності 828634 від 27.04.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Поновлено реєстрацію права власності (шляхом внесення відновлення запису в Державний реєстр прав на нерухоме майно) на об'єкт нерухомого майна № 13569012101, а саме нежитлова будівля - виставковий салон літ. АВ-2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за мною - ОСОБА_1.

Постанову обґрунтовано тим, що рішення державного реєстратора не відповідає нормам ст.. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV та п. 46 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 114.

Як зазначив суд, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав. Проте, даних у Витязі про рішення суду прийняте після 25.02.2013 року (дата запису про право власності позивача) немає, що є порушенням порядку скасування записів у державному реєстрі прав власності.

Суд також зазначив, що Державний реєстратор Маньковський В.І. не звернув уваги на той факт, що є запис про наявність обтяження - запис про іпотеку 215787, та провів державну реєстрацію прав, чим порушив права іпотекодержателя.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 р., третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Артік" звернулось з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність рішення суду обставинам справи, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 р., та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Третя особа вказує, що суд не визначає, в чому саме відбулось порушення норм права. Таким чином, суд лише надає перелік законодавства, яке регулює порядок проведення державної реєстрації, без будь-якого визначення порушень.

Однак, як вказує Товариство з обмеженою відповідальністю "Артік", відповідно до суті оскаржуваного рішення, суд вирішив питання щодо скасування права власності ТОВ «Артік», третьої особи, на приміщення та поновив право власності на майно за позивачем.

В той же час, особу неможливо позбавити права власності у процесі адміністративного судочинства. Позов відносно права власності, повинно бути подано у порядку цивільного судочинства.

Третя особа також посилається на те, що в оскаржуваній постанові суд визначив, що «державний реєстратор Маньковський В.І. не звернув уваги на той факт, що є запис про наявність обтяження - запис про іпотеку 215787, та провів державну реєстрацію прав, чим порушив права іпотекодержателя». Також в постанові визначено, що іпотекодержателем майна є ОСОБА_4.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 КАС України - «Суд першої інстанції, встановивши , що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право власності …може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача …належним позивачем….якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач н е згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу».

ОСОБА_4 не є стороною по справі, відповідно до матеріалів справи суд не розглядав питання про його залучення, проте в рішенні встановив, що його право порушено.

Таким чином, суд при винесенні оскаржуваної постанови порушив норми процесуального права, що згідно ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування рішення.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити рішення суду без змін як законне та обґрунтоване.

Позивач зазначає, що судова справа не стосувалася визнання права власності за ОСОБА_1. чи ТОВ «Артік», а навпаки, стосувалась визнання незаконними рішення та дій державного реєстратора, який порушив порядок прийняття рішень, а тому має місце спір не про власності, а про оскарження рішення Державного реєстратора.

Стосовно невідповідності висновків суду обставинам справи та нормам матеріального права, позивач зазначив, що судом на 7 сторінках Постанови перелічуються норми права, які порушив державний реєстратор, приймаючи оскаржувані рішенні, що підтверджується в апеляційній скарзі.

Стосовно участі ОСОБА_4 у справі позивач зазначає наступне - суд не вирішував питання про права ОСОБА_4, а тому в обов'язковому порядку його не було підстав залучати до участі у справі.

У судовому засіданні представник третьої особи доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Представник позивача підтримав доводи та вимоги, викладені у запереченні на апеляційну скаргу.

Заслухавши представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як свідчать відомості про об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, виставковий салон літ. АВ-2 ав, розташована у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 26490972), що містяться у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (т. 2, а.с. 14, 23), 20.02.2009 року було здійснено реєстрацію права власності на названий об'єкт нерухомості за ОСОБА_5. Підставою для реєстрації стало рішення постійно діючого Третейського суду від 17.06.2008 року.

13.03.2009 року до реєстру внесено запис про реєстрацію переходу права власності до ТОВ «Артік». Підставою для реєстрації став договір купівлі -продажу, ВМС № 374423, ВМС № 374424 реєстр № 386, 02.03.2009, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6

10.01.2012 року внесено запис про реєстрацію переходу прав власності на названий об'єкт до ТОВ «Максріелті». Підставою для внесення запису стали ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.03.2010 року про визнання морової угоди від 16.03.2010 року; постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.03.2010 року визнано мирову угоду, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю «Максріелті», ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріел Істеіт Дніпро», згідно якої визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Максріелті» власником майна, а саме нежитлової будівлі виставкового салону тіл АВ-2, загальною площею 406,8 кв.м..

Заочним рішенням Жовтневого районного суду від 17.05.2010 року за позовом ТОВ «Ріел Істеіт Дніпро» визнано недійсним договір купівлі-продажу від 02.03.2009 року, укладений між ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю «Артік», і посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6. та зареєстрований в реєстрі про вчинення нотаріальних дій за № 386.

Скасовано державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Артік» на нежитлову будівлю виставкового салону літ. АВ-2, яка розташована в АДРЕСА_1 здійснену на підставі договору купівлі-продажу від 02.03.2009 року.

05.04.2012 року до реєстру внесено запис про реєстрацію переходу права власності від ТОВ «Максріелті» до ОСОБА_1. Підставою реєстрації є договір купівлі-продажу від 01.03.2012 року.

На підставі зазначених відомостей реєстру прав власності на нерухоме майно 25.02.2013 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності № 215664, яким назване право зареєстровано за ОСОБА_1

25.02.2013 року до названого реєстру також було внесено запис про обтяження майна (іпотеку). Особою, майно та права якої обтяжуються, є ОСОБА_1, обтяжувачем - ОСОБА_4

27.04.2013 року державним реєстратором прийнято рішення № 2034623 про скасування, на підставі якого скасовано право власності ОСОБА_1, реєстрацію якого було здійснено записом про право власності № 215664 (т. 2, а.с. 24).

Підставою для скасування у реєстрі зазначено ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 04.05.2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.10.2012 року, якими, як свідчать матеріали справи, скасовано ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.03.2010 року та постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, що були підставою для внесення до реєстру запису № 215664 про реєстрацію права власності за ОСОБА_1

Доказів скасування рішення державного реєстратора_від 27.04.2013 року № 2034623 та визнання його дій щодо внесення запису протиправним, матеріали справи не містять.

27.04.2013 року Державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 2034883 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Артік», на підставі якого 27.04.2013 року до державного реєстру внесено запис про право власності ТОВ «Артік» № 828634. Правомірність названих рішення та запису оспорюється позивачем у даній справі. Позивач також просить суд поновити реєстрацію права власності (шляхом внесення відновлення запису в Державний реєстр прав на нерухоме майно) на об'єкт нерухомого майна № 13569012101, а саме: нежитлову будівлю - виставковий салон літ. АВ-2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1.

Однак, вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, задовольняючи позов, суд фактично визнає ту обставину, що рішенням або дією (бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень порушено права саме тієї особи, що звернулась із позовом.

Як свідчить зміст позовної заяви заяви, позивач вважає, що діями та рішенням державного реєстратора порушено право власності ОСОБА_1.

В той же час, аналіз обставин, з'ясованих судом, а також пояснення представників позивача та третьої особи свідчать, що між ОСОБА_1 та ТОВ»Артік» точиться спір стосовно права власності на об'єкт нерухомості - виставковий салон. Спори між юридичними особами цивільного права щодо захисту (визнання) права власності згідно норм ЦПК, ст. ст. 2, 17 КАС України не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, що виключає можливість визнання права власності (встановлення факту наявності права) за певною особою під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції.

Відповідно до ст.. 70 КАС України суд адміністративної юрисдикції виходить з принципу належності та допустимості доказів.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України належним доказом наявності у особи права власності на об'єкт нерухомості є відповідний запис у Державному реєстрі.

В той же час, за наявності між особами спору щодо права власності належним доказом такого права слід визнати рішення компетентного суду щодо визнання такого права, винесене за результатами розгляду спору між названими особами.

Враховуючи, що позивачем не надано зазначених вище доказів, а також приймаючи до уваги, що позивач не позбавлений права звернутися до адміністративного суду з вимогами, підставою для яких буде визнання за ним права власності компетентним судом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про захист права власності, порушеного рішенням та діями суб'єкта владних повноважень, не мають належної доказової бази, що виключає підстави для їх задоволення.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що внесення записів до державного реєстру до моменту вирішення спору щодо права власності за участі усіх зацікавлених осіб, ускладнює з'ясування обставин щодо належності названого права та фактично виступає у якості неналежного способу вирішення спору.

Крім того, слід зазначити наступне.

Позивач просить суд поновити реєстрацію права власності (шляхом внесення відновлення запису в Державний реєстр прав на нерухоме майно) на об'єкт нерухомого майна № 13569012101, а саме нежитлову будівлю - виставковий салон літ. АВ-2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 406-VII державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав;5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Ст. 26 названого Закону передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться державним реєстратором на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

Отже, питання про прийняття рішення щодо проведення державної реєстрації права власності та внесення змін в реєстр права власності є виключною компетенцією осіб, визначених Законом № 406-VII, зокрема державного реєстратора. Суд не має повноважень перебрати функції державних органів щодо прийняття таких рішень.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права слід визнати вимоги щодо оскарження відмови державного реєстратора у внесенні запису про державну реєстрацію прав позивача та спонукання компетентної особи до вчинення таких дій.

Однак, з зазначеними вимогами позивач до суду не звертався.

Доказів звернення з відповідними вимогами до органу реєстрації та наявність відмови державного реєстратора матеріали справи також не містять.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та необхідність скасування рішення суду першої інстанції як такого, що винесено без врахування суттєвих обставин справи та норм ст. 70 КАС України.

На підставі зазначеного, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артік" слід задовольнити. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 р. - скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артік" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 р. - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Постанову суду виготовлено у повному обсязі 31.03.2014р.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко