Ухвала

від 29.07.2014 по справі 804/9386/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" липня 2014 р. м. Київ К/800/20749/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014р. у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача-1 Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області

відповідача-2 Реєстратора реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Маньковського Володимира Ігоровича

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю «Артік»

про визнання нечинним рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

10.07.2012р. до суду з позовом про визнання незаконними дій реєстратора реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Маньковського В.І. звернувся ОСОБА_3 Свої вимоги позивач мотивував тим, що за договором купівлі-продажу від придбав нежитлову будівлю, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 та зареєстрував своє право в комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі БТІ). Проте рішенням держреєстратора від 27.04.2013р. було скасовано державну реєстрацію його права та зареєстровано право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Артік» (далі Товариство «Артік») на вказаний об'єкт нерухомості. Вважаючи дії реєстратора незаконними, позивач просив визнати нечинним рішення від 27.04.2013р., скасувати запис про право власності та поновити реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нежитлову будівлю.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2013р. позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014р. скасовано постанову місцевого суду та відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 1.03.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «МАКСРІЕЛТІ» та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, загальною площею 406,8м 2 , яка розташована за адресою : АДРЕСА_1

5.04.2012р. рішенням БТІ здійснено державну реєстрацію права власності позивача на вказане приміщення.

27.04.2013р. держреєстратор реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Маньковський В.І., розглянувши надані Товариством «Артік» документи, прийняв рішення про скасування запису щодо права власності позивача на об'єкт нерухомості та рішення про реєстрацію права власності Товариства «Артік» на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1. В якості підстав виникнення права власності Товариства «Артік» на об'єкт нерухомості реєстратор зазначив ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 4.05.2012р., ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 1.10.2012р. та договір купівлі-продажу від 2.03.2009р.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що на протязі тривалого часу між ОСОБА_3, Товариством «Артік», товариством з обмеженою відповідальністю «МАКСРІЕЛТІ», товариством з обмеженою відповідальністю «Ріел Істет Дніпро» та іншими особами існує спір щодо права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 406,8м 2 , розташовану за адресою : АДРЕСА_1, який був предметом розгляду судів різних юрисдикцій.

Порядок здійснення державної реєстрації на час виникнення спірних правовідносин регламентувався відповідними редакціями Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон №1952-IV), Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 22.06.2011р. №703 (далі Порядок №703) та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 26.10.2011р. №1141 (далі Порядок №1141).

Відповідно до частини 2 статті 26 Закон №1952-IV у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом 41 Порядку №1141 обумовлено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Якихось інших підстав для внесення державним реєстратором до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації законом не передбачено.

Таким чином, скасування державної реєстрації права на нерухоме майно можливо виключно на підставі рішення суду про скасування такої державної реєстрації.

В той же час, з тексту ухвал судів, наданих Товариством «Артік» у квітні 2013р. державному реєстратору, вбачається, що судами не приймалось рішення про скасування здійсненої 5.04.2012р. державної реєстрації права ОСОБА_3 на нежитлові будівлі.

Так, ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 4.05.2012р. скасовано ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкас про затвердження мирової угоди між товариством з обмеженою відповідальністю «МАКСРІЕЛТІ», ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріел Істет Дніпро» та направлено справу на новий розгляд.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 1.10.2012р. скасовано заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та припинено провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істет Дніпро» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між Товариством «Артік» та ОСОБА_6

За таких обставин, у державного реєстратора не було підстав для прийняття рішення щодо скасування державної реєстрації права власності позивача на нежитлову будівлю, відтак є протиправними і подальші дії реєстратора щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності Товариства «Артік» на вказане приміщення.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову, а судом апеляційної інстанції помилково скасовано постанову місцевого суду.

Що стосується недоліків резолютивної частини постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2013р., то колегія суддів вважає, що вони можуть бути усунуті в порядку, передбаченому статтею 169 КАС України.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014р. скасувати, залишивши в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2013р.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз